м. Вінниця
02 жовтня 2025 р. Справа № 120/2815/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовуються протиправністю дій відповідача щодо зменшення з 01.01.2022 пенсії за вислугу років позивача з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться на умовах, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII). Розмір пенсії позивача на час її призначення становив 80% грошового забезпечення.
У зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача, виходячи з 70% сум грошового забезпечення.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 у справі № 120/1114/19-а зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 80% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Надалі, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі № 120/7178/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області провести з 01 січня 2022 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Центру прийому і обробки спеціальної інформації та контролю навігаційного поля №109 від 02 травня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Виконуючи зазначене судове рішення, пенсійний орган з 01.01.2022 здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі оновленої довідки з урахуванням основних та додаткових видів грошового забезпечення, однак виходячи з 70% сум грошового забезпечення, а не 80%, застосувавши положення ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Не погодившись з таким перерахунком, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії виходячи з її розміру 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
Листом № 0200-0304-8/14513 від 04.02.2025 пенсійний орган відмовив у цьому, посилаючись на те, що максимальний розмір пенсії не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Вважаючи відмову відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Частиною першою статті 46 Конституції України закріплено право громадяни на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 цього Закону всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Так, згідно з пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 року (далі Порядок № 45), пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі Постанова № 103), якою вирішено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Відтак відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача виходячи з 70% сум грошового забезпечення. Разом з тим пенсія позивачу за вислугу років була призначена та виплачувалась в розмірі 80% сум грошового забезпечення. У зв'язку з цим між сторонами виник спір, оскільки позивач вважає, що внаслідок неправомірних дій відповідача відбулося зменшення розміру пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, пенсії за вислугу років призначаються, зокрема, в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
Законом України № 3668-VI від 08 липня 2011 року "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, 100 процентів, до категорії 2, 95 процентів.
27 березня 2014 року прийнято Закон № 1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.04.2014, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону № 2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри "80" замінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014.
Таким чином, положення статті 13 Закону № 2262-ХІІ, якими максимальний розмір пенсії обмежено 70 відсотками грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, що виникли після набрання чинності Законом № 1166-VII.
Водночас системний аналіз наведених вище норм права в їх сукупності вказує на те, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Натомість при здійснені перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018, відповідач неправомірно застосував норми, які регулюють питання саме призначення пенсії.
Отже, у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії позивача при здійсненні її перерахунку.
Згідно з пунктами 21, 22 частини першої статті 4 КАС України:
типові адміністративні справи це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;
зразкова адміністративна справа типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для з зразкового рішення.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 залишено без змін рішення Верховного Суду від 04.02.2019 про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру пенсії з 83% до 70% сум грошового забезпечення та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 83% сум грошового забезпечення.
Вирішуючи зазначену зразкову справу на користь пенсіонера, Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 в пенсійного органу не було правових підстав для застосування механізму нового обчислення пенсії із урахування положень частини другої статті 13 цього ж Закону, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Велика Палата Верховного Суду з вказаними висновками погодилась та додатково звернула увагу на те, що застосування пенсійним органом до перерахунку пенсії показника максимального розміру пенсії у 70% грошового забезпечення є протиправним як тому, що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України. Порядок перерахунку призначених пенсій військовослужбовців урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін не зазнавала, а також нормами постанов Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та від 21.08.2018 № 103. Тому застосування статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка регулює призначення пенсій, є неправомірним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що відповідач безпідставно зменшив відсоткове значення розміру основної пенсії позивача до 70% сум грошового забезпечення при здійсненні її перерахунку. Відтак позовні вимоги в цій частині визнаються обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час здійснення перерахунку пенсії в цій частині підлягають задоволенню. Як наслідок належить задовольнити й похідну вимогу про зобов'язання відповідача здійснити позивачу з 01.01.2022 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із 80% сум грошового забезпечення, враховуючи вже виплачені суми пенсії.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В силу вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що заявлений позов належить задовольнити, обравши правильний і найбільш ефективний спосіб захисту прав позивача, незалежно від того формулювання позовних вимог, що наведене у позовній заяві.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 80% до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.01.2022 здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення основного розміру пенсії 80% відповідного грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403)
Суддя Мультян Марина Бондівна