Рівненський апеляційний суд
Іменем України
30 вересня 2025 року м. Рівне
Справа № 572/5547/24
Провадження № 11-кп/4815/342/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора - ОСОБА_5
захисника-адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2025 року щодо застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_7 ,-
Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2025 року задоволено заяву КП "Обласна психіатрична лікарня с.Орлівка" Рівненської обласної ради щодо продовження ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом на шість місяців.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання медичного закладу та припинити стосовно ОСОБА_7 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
На обґрунтування цих вимог зазначено, що після вчинення ОСОБА_7 суспільно-небезпечного діяння набули чинності зміни до закону стосовно розміру матеріальної шкоди, за заподіяння якої настає кримінальна відповідальність за крадіжку.
Згідно цих змін, кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна, вчинене у 2022 році, настає за вчинення крадіжки на суму понад 2481 грн, а, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні 02.11.2022 року крадіжки в сумі 650 грн, кримінальне провадження стосовно неї підлягає закриттю у зв'язку з декриміналізацією діяння.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання апеляційної скарги з наведених у ній підстав, доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 яка погоджується з апеляційними вимогами, що покращує становище ОСОБА_7 , перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, у березні 2023 року за результатами досудового розслідування до Романівського районного суду Житомирської області скеровано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12022060430000143 за ознаками суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Ухвалою цього ж суду від 23 жовтня 2023 року щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, які продовжено на шість місяців ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 13.01.2025 року.
При цьому, зі змісту ухвали вбачається, що ОСОБА_7 02 листопада 2022 року вчинила суспільно - небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки ч. 4 ст. 185 КК України, із зазначенням суми заподіяної шкоди - 650 грн.
09 серпня 2024 року набув чинності Закон України №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст.51 КУпАП, якою передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, та підвищено верхню межу вартості майна, викрадення якого охоплюється цим положенням, до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі - НМ).
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду верховного Суду, висловленому у постанові від 07.10.2024 року ( справа № 278/1566/21), Закон № 3886-IX, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП. Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Відповідно до положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX вартість викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК, у 2022 році становила 2481 грн.
Оскільки вартість викраденого майна у даному кримінальному провадженні на час вчинення суспільно - небезпечного діяння не перевищувала двох неоподатковуваних мінімумів, до цього діяння має застосовуватися положення ст. 5 КК.
Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Водночас, чинними кримінальним процесуальним законом України та законом України про кримінальну відповідальність не визначено процедури можливості реалізації відповідних законодавчих актів, якими усунуто кримінальну відповідальність за вчинені кримінальні правопорушення стосовно осіб, до яких застосовано примусові заходи медичного характеру.
Положеннями ст. 2 КПК передбачено, що завданнями кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосовано належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК.
Такими загальними засадами кримінального провадження у даному випадку є передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 7 КПК верховенство права, законність, та обґрунтованості судового рішення, що передбачено, як обов'язкові вимоги у ст. 370 КПК. Необхідність дотримання при судовому розгляді вказаних загальних засад судочинства підтверджується практикою Європейського суду та змістом норм Європейської конвенції з прав людини, які відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами прокурора, що внесені Законом України №3886-ІХ зміни до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливають на закон України про кримінальну відповідальність, на підставі якого застосовуються і примусові заходи медичного характеру, оскільки однією з підстав здійснення цього виду кримінального провадження є наявність достатніх даних вважати, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене певною нормою КК.
Відтак, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу, якою ОСОБА_7 продовжено примусові заходи медичного характеру на строк шість місяців, та закрити кримінальне провадження №12022060430000143 у відповідності до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК, що слід розцінювати, як підставу для припинення надання ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, відповідно до ухвали суду від 13.01.2025 року.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 13 січня 2025 року стосовно ОСОБА_7 - скасувати.
Кримінальне провадження № 12022060430000143 закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3