Справа № 554/8713/23 Номер провадження 22-ц/814/453/25Головуючий у 1-й інстанції Савченко Л.І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.
01 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
Головуючого судді Бутенко С. Б.
Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.
за участю секретаря: Ракович Д. Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2025 року у складі судді Савченко Л. І.
та на додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2025 року у складі судді Черняєвої Т. М.
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «ВТБ Банк», ТОВ «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко І. О., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна К. О., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Рішенням Октябрськогоо районного суду м. Полтави від 27 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2025 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Поліс» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 168 560,00 грн.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач ОСОБА_1 оскаржила їх в апеляційному порядку.
12 вересня 2025 року на адресу Полтавського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відмову від позову та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.
Розглянувши вказану заяву та матеріали справи, з'ясувавши думку учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про прийняття відмови позивача від позову та закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.
Згідно з положеннями пункту 5 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.
Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.
Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом положень пункту 1 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно частини першої, другої, п'ятої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник сторони у повноваженнях на їх вчинення. Суд не приймає відмову позивача від позову у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі (частина третя статті 206, пункт 4 частини першої статті 255 ЦПК України).
Під час апеляційного провадження право позивача відмовитися від позову регламентовано положеннями статті 373 ЦПК України, згідно якої в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову відповідно до загальних правил про цю процесуальну дію незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову відповідає вимогам статті 206 цього Кодексу, апеляційний суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Таким чином, відмова від позову - це спеціальне диспозитивне процесуальне право позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своїх вимог і на закриття порушеного позивачем процесу.
Відмова позивача від позову із закриттям провадження у справі має матеріально-правові наслідки у вигляді неможливості повторного звернення позивача до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (частина друга статті 256 ЦПК України).
Заперечення представника відповідача проти прийняття відмови позивача від позову відхиляються апеляційним судом, як безпідставні, оскільки особа, яка подала заяву - ОСОБА_1 , зазначила про свою обізнаність з процесуальними наслідками відмови від позову та закриття провадження у справі, а накладенням власноручного підпису, автентичність якого в установленому порядку не спростована, засвідчила своє дійсне волевиявлення на відмову від позовних вимог, що є її безумовним правом.
Доводи представника відповідача щодо встановлення судом преюдиційних обставин у цій справі на право позивача відмовитися від позову не впливають.
Суд може не прийняти відмову позивача від позову лише у справі, у якій особу представляє законний представник і якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє, що не відповідає обставинам цієї справи.
Враховуючи, що заява позивача ОСОБА_1 про відмову від позову є формою реалізації принципу диспозитивності цивільного судочинства та за відсутності перешкод для прийняття відмови позивача від позову, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
Оскільки позивач ОСОБА_1 відмовляється від позову та така відмова приймається апеляційним судом, рішення та додаткове рішення суду першої інстанції, що є невід'ємною частиною первісного судового рішення, оскільки воно усуває неповноту основного судового акта, підлягають визнанню нечинними, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 4 частини першої статті 255, статті 373 ЦПК України.
Згідно частини другої статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналогічна норма міститься у частині четвертій статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до платіжної інструкції № 0.0.4396347743.1 від 05.06.2025 (а. с. 126, т. 7) позивачем ОСОБА_1 при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 4 8131,20 грн, отже, з урахуванням положень частини четвертої статті 7 Закону України «Про судовий збір», частини другої статті 142 ЦПК України підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при поданні апеляційної скарги, що становить 2 415,60 грн (4 8131,20 /2).
Керуючись статтями 206, 255, 373, 374, 381 ЦПК України, апеляційний суд
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову.
Визнати нечинним рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 березня 2025 року та додаткове рішення Шевченківського районного суду м. Полтави від 30 квітня 2025 року.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Поліс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тишко Ірина Олександрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Міленіна Катерина Олегівна, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 як опікун в інтересах недієздатного ОСОБА_6 , про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 процентів судового збору у розмірі 2 415, 60 грн, сплаченого за подання апеляційної скарги, згідно платіжної інструкції № 0.0.4396347743.1 від 05.06.2025.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя С. Б. Бутенко
Судді Г. Л. Карпушин
О. І. Обідіна