про повернення позовної заяви
м. Вінниця
30 вересня 2025 р. Справа № 120/12461/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дмитришена Руслана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні
У Вінницький окружний адміністративний суд звернувся з адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні.
Ухвалою від 09.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу 10-денний строк для усунення недоліків шляхом уточнення змісту позовних вимог в частині суми, яку необхідно, на думку позивача, стягнути з військової частини НОМЕР_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, періоду протягом якого невиплачені кошти, та долучення доказів, які підтверджують обставини, зазначені в позовній заяві.
Представник позивача 23.09.2025 подав заяву про усунення недоліків позову, у якій вказав, що на сьогоднішній день, рішення суду щодо перерахунку позивачу та виплати йому грошового забезпечення (основних та додаткових його видів) з урахуванням вислуги у кількості двох років, враховуючи при цьому раніше виплачені суми військовою частиною НОМЕР_1 не виконані, відповідно розрахунок з Позивачем не здійснено.
Водночас, позивач не має можливості здійснити розрахунок конкретної суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки військова частина НОМЕР_1 , звернення позивача про надання йому письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні, ігнорує.
Вказує, що вказана інформація від військової частини НОМЕР_1 про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні може бути витребувана за рішенням суду.
Тому, лише після отримання інформації від військової частини НОМЕР_1 про суми, нараховані і виплачені позивачу при звільненні, можливо здійснити розрахунок суми яка підлягає стягненню з військової частини НОМЕР_1 , як середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні позивача.
Надавши оцінку аргументам заяви, суд зважає на таке.
За статтею 47 Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов'язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду (зокрема, які викладені у постанові від 06.08.2020 у справі № 813/851/16), відповідно до яких суд, який приймає рішення про стягнення на користь особи суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, має вказати не лише період, а і конкретну суму, яка підлягає стягненню.
Проте у матеріалах справи відсутні докази повного розрахунку із позивачем відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.05.2025 у справі №120/4880/24, тобто відсутній факт розрахунку із яким положення ст 117 КЗпП пов'язують настання відповідальності для роботодавця. Зокрема, наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
З огляду на вищевикладене, питання щодо нарахування та виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби та обрахунку суми середнього заробітку є наразі передчасними вимогами, оскільки унеможливлює визначити періоду та обрахунку конкретної суми, що підлягає стягненню на користь позивача.
Представник позивача у заяві від 23.09.2025 не уточнив позовні вимоги в частині суми, яку необхідно, на думку позивача, стягнути з військової частини НОМЕР_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, періоду протягом якого невиплачені кошти, тому вказане свідчить про невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Враховуючи викладені обставини, вважаю за необхідне повернути позовну заяву позивачу та роз'яснити, що згідно ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна