Справа № 164/1678/24 Головуючий у 1 інстанції:
Провадження № 22-з/802/84/25 Доповідач: Осіпук В. В.
02 жовтня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Осіпука В. В.,
суддів - Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю.,
розглянувши заяву представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Колківської селищної ради Луцького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,
У липні 2024 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом.
Рішенням Маневицького районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року позов задоволено.
Визнано за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом право власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 .
Вважаючи вказане рішення суду першої інстанції незаконним, представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив строк на апеляційне оскарження поновити, рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року було поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Маневицького районного суду Волинської області від 27 березня 2025 року та відкрито апеляційне провадження в даній справі.
30 вересня 2025 року представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до апеляційного суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного об'єкта нерухомого майна.
Необхідність вжиття заходів забезпечення позову обґрунтовано тим, що предметом спору у даній справі є частина житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , яка є власністю ОСОБА_1 в силу вимог ст. 1268 ЦПК України, однак вказана обставина була залишена поза увагою під час розгляду справи судом першої інстанції.
Також представник особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 зазначав, що його довірительку не було залучено до розгляду справи, а тому вищевказане майно може бути відчужено на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Вивчивши зміст заяви про забезпечення позову, колегія суддів дійшла висновку, що в її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи не уможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті.
Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Значення цього інституту полягає у тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом виключно за заявою учасників справи. Особами, які наділені правом звернутись до суду із заявою про забезпечення позову, є позивач, відповідач, треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, прокурор, органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, цивільним процесуальним законодавством не передбачена можливість звернення до суду особи, яка не була залучена до участі у справі та подає апеляційну скаргу на рішення суду, із заявою про забезпечення позову.
Колегія суддів також звертає увагу на ту обставину, що суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно можуть бути порушені в майбутньому. До того ж, інтереси особи, яка подає апеляційну скаргу, можуть бути захищені у спосіб, передбачений положеннями ч. 4 ст. 359 ЦПК України, відповідно до яких суд, у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження, зупиняє дію оскаржуваного рішення. Внаслідок чого зупинення дії оскаржуваного рішення відбувається автоматично в силу прямої дії норми закону.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення заяви представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 153, 365, 381 ЦПК України, апеляційний суд
У задоволенні заяви представника особи, яка не брала участі у справі, ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня її постановлення.
Головуючий
Судді