Справа № 761/21266/24
Провадження № 2/761/2271/2025
02 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кондратенко О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про визнання дій протиправними
В квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом, в якому просив суд:
-визнати дії та бездіяльність голови правління ЖБК «Ювілейний» Антонової Н.П. протиправною, щодо не розгляду звернення мешканців ЖБК від 08.05.2024 та у відмові надати письмову відповідь, згідно ст.ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян»;
-зобов'язати ЖБК «Ювілейний» розглянути вказані звернення в установленому законом порядку в присутності ОСОБА_1 ;
-письмово повідомити ОСОБА_1 про результатами перевірки вказаної заяви;
-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 30 грн (згідно фіскального чеку АТ «Укрпошта»); стягнути судовий збір.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що голова ЖБК «Ювілейний» Антонова Н.П. не надає аргументованої відповіді на звернення мешканців кооперативу від 08.05.2024 року, згідно ст.ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян», в яких надавались конкретні поради для виправлення ситуації, що склалась в ЖБК з порушенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» головою правління Антоновою Н.П. , яка не реагує на звернення та створює практичні перешкоди в реалізації прав громадян, визначених в Законі України «Про звернення громадян».
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлені процесуальні строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач, своїм правом щодо направлення відзиву на позовну заяву не скористався; відзив на позовні вимоги до суду не надіслав.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з?ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об?єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що позивач є членом ЖБК «Ювілейний», що підтверджується ордером на житлове приміщення в будинку ЖБК від 08.04.1991, виданим ОСОБА_3 для проживання в квартирі АДРЕСА_1 із сім'єю з чотирьох осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
08.05.2024 ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та позивач ОСОБА_1 звернулися із заявою до відповідача з питанням, пов'язаним з життєдіяльністю ЖБК. Вказана заява направлена на адресу відповідача шляхом поштового відправлення, що підтверджується фіскальним чеком від 08.05.2024.
Як зазначено в позові, відповідач у порушення вимог ст.ст. 18, 19 Закону України «Про звернення громадян» не надав відповіді на заяву від 05.05.2024, чим порушив права позивача та інших членів ЖБК на своєчасне отримання інформації щодо питань викладених у зверненні.
Відповідно до ст. 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Частина 2 ст. 34 Конституції України гарантує, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об?єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Частиною 1 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов?язковому прийняттю та розгляду.
Положеннями ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов?язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
За змістом ст. 19 Закону України «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.
Стаття 20 Закону України «Про звернення громадян» визначає терміни розгляду звернень громадян, відповідно до якої звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п?яти днів.
За змістом ст. 5 Закону України «Про звернення громадян», письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.
Заява від 08.05.2024 за підписом ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , адресована відповідачу, відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про звернення громадян».
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв?язку (далі - Правила №270).
Відповідно до абзацу 4 п. 8 Правил №270 оператори поштового зв?язку надають послуги з пересилання внутрішніх поштових відправлень, до яких, зокрема, належать рекомендовані листи.
Пунктом 73 Правил №270 передбачено, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв'язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв'язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв'язку.
Згідно пп. 9 п. 2 Правил №270 повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача.
Таким чином, суд зазначає, що саме повідомлення про вручення поштового відправлення є належним доказом, на підставі якого можна дійти висновку про отримання поштового відправлення визначеним адресатом.
Як вбачається із фіскального чеку від 08.05.2024 заява на адресу відповідача від 08.05.2024 була направлена рекомендованим листом.
Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що відповідач отримав заяву, яка направлена рекомендованим поштовим відправленням або відмовився від отримання поштової кореспонденції, що унеможливлює суд встановити факт отримання відповідачем цієї кореспонденції та, відповідно, встановити факт належного виконання вимог Закону України «Про звернення громадян».
З огляду на викладене, у відсутності підтвердження отримання кореспонденції, суд не може визнати дії відповідача неправомірними.
Окрім того, позивачем не надано суду опису вмісту поштового відправлення, яке направлялось ним на адресу відповідача, у зв'язку з чим, суд позбавлений можливості встановити, що саме направляв позивач на адресу відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 1 ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, з огляду на предмет та підстави позову, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з?ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до ЖБК «Ювілейний» про визнання дій протиправними не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 34, 40 Конституції України, ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 1, 3, 7, 15, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Ювілейний» про визнання дій протиправними - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: