Справа № 761/28615/25
Провадження № 3/761/5971/2025
12 серпня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч Віталій Михайлович, розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «Рестком», яка мешкає за адресою - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 1551 КУпАП,
гр. ОСОБА_1 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Рестком» (ЄДРПОУ 41034916),16.05.2025 о 21 год. 42 хв., перебуваючи за адресою - м. Київ, вул. Володимирська, 4, (ресторан), всупереч п. 11, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», провела розрахункову операцію через програмний реєстратор розрахункових операцій з порушенням режиму програмування кожного підакцизного товару, а саме - не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД. Крім того, суб'єкт господарювання не забезпечив ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме - відсутні документи, що підтверджують походження товару (накладні, чеки тощо).
Вказаними діями гр. ОСОБА_1 порушила порядок проведення розрахунків у сфері послуг, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Гр. ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, оскільки отримала 05.08.2025 sms-повістку у месенджері «Viber», до суду не прибула, про поважність причини неявки не повідомила. У протоколі про адміністративне правопорушення гр. ОСОБА_1 просила розгляд справи здійснювати у її відсутність.
Суддя враховує, що відповідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні «Смірнов проти України», у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється у залежності від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції.
Також у своїх рішеннях Європейський суд неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З викладеного витікає, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі гр. ОСОБА_1 у розгляді справи, тому наведені вище обставини дають підстави для висновку про свідоме ухилення гр. ОСОБА_1 від явки до суду.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення від 20.06.2025 № 2916, акт фактичної перевірки від 20.06.2025 № 53075/Ж5/26/15/07/41034916, інші долучені документи, дійшов висновку про таке.
Частина 1 статті 1551 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері послуг.
Як вбачається з акту перевірки від 20.06.2025 гр. ОСОБА_1 , будучи посадовою особою суб'єкта господарювання, тобто суб'єктом здійснення розрахункових операцій, провела розрахункову операцію через програмний реєстратор розрахункових операцій з порушенням режиму програмування кожного підакцизного товару, а саме - не зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, а також не забезпечила ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, а саме - відсутні документи, що підтверджують походження товару (накладні, чеки тощо), що свідчить про наявність у діях останньої складу адміністративного проступку, передбаченого ч. 1 ст. 1551 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення судом враховані характер правопорушення, ступінь вини правопорушника, майновий стан останнього.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя
гр. ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ч. 1 ст. 1551 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.
Стягнути з гр. ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником упродовж десяти днів з дня її винесення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя В.М. Циктіч