Справа № 761/33798/25
Провадження № 1-кс/761/22016/2025
18 вересня 2025 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2025 /справа №761/13167/25/ в рамках кримінального провадження №12024110000000174 від 14.03.2024,
До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2025 /справа №761/13167/25/ в рамках кримінального провадження №12024110000000174 від 14.03.2024.
Клопотання мотивовано тим, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2025 було накладено арешт на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем її проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 16 Pro» у корпусі білого кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , абонентський номер НОМЕР_3 ; планшет, «Ірad 9», без сім-картки.
При цьому, власник майна зазначає, що майно, на яке накладено арешт слідчим суддею, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, вона не є підозрюваною у кримінальному проваджені, у зв'язку з чим у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, та ОСОБА_3 просила слідчого суддю скасувати арешт майна.
В судове засідання ОСОБА_3 , будучи завчасно та належним чином повідомленою про день та час судового розгляду, не прибула, причини неявки не відомі. При цьому, звернулася на адресу суду із заявою про проведення судового розгляду у її відсутність.
Від прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 , за клопотанням якого було накладено арешт на майно, надійшов лист про проведення судового розгляду клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у його відсутність, не заперечував щодо задоволення клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, додатково долучені документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що слідчими СУ ГУ НП в Київській області за процесуального керівництва прокурорів Дарницької спеціалізованої прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024110000000174 від 14.03.2024, за ч. 2 ст. 332, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України.
16.09.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні накладено арешт на майно, вилучене 27.03.2025 під час обшуку житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_3 , а саме на: мобільний телефон «iPhone 16 Pro» у корпусі білого кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , абонентський номер НОМЕР_3 ; планшет, «Ірad 9», без сім-картки.
У відповідності до ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься недоторканість права власності.
Статтею 16 КПК України встановлено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод полягає в тому, що будь-яке втручання влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 передбачає позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, яким встановлено порушення ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Разом із цим, аналіз наявних в розпорядженні слідчого судді матеріалів, свідчить про відсутність обґрунтованих та переконливих даних, які б давали підстави вважати, що існують ризики, на підставі яких прийнято рішення про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна третьої особи на час розгляду клопотання про скасування арешту майна, а також недоведеність факту використання вказаного майна, як доказу у кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Таким чином, враховуючи наведене, а також відсутність заперечень з боку прокурора щодо скасування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2025 на майно, вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 , слідчий суддя приходить до висновку, що відсутні підстави для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, а тому клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст.ст.132, 170-174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна - задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16.04.2025 /справа №761/13167/25/ в рамках кримінального провадження №12024110000000174 від 14.03.2024, а саме на: мобільний телефон «iPhone 16 Pro» у корпусі білого кольору, імеі1: НОМЕР_1 , імеі2: НОМЕР_2 , абонентський номер НОМЕР_3 ; планшет, «Ірad 9», без сім-картки.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя