Справа № 761/38543/25
Провадження № 3/761/7622/2025
25 вересня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Овсеп'ян Т.В., за участю: секретаря судового засідання Олійника Б.М., прокурора Дяченка В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань у м. Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який раніше не притягувався до адміністративної відповідальності,
за ч.1 статті 172-6 КУпАП,
ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» ч.1 ст.3 Закону України "Про запобігання корупції", 04.04.2023, припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 28.03.2024 о 00 год. 57 хв. несвоєчасно, без поважних причин, подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2023 по 04.04.2023 (при звільненні) шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у власному персональному кабінеті.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ніякого умислу на приховування даних, які відображаються у декларації не мав, оскільки в Україні воєнний стан, вважав, що відсутня необхідність у поданні декларації при звільненні. Крім того, зазначив, що зробив для себе належні висновки та 28.03.2024 ним було подано дві декларації, а саме перед звільненням та після звільнення, за 2023 рік.
Прокурор вважає доведеним несвоєчасне без поважних причин подання суб'єктом декларування ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями з 01.01.2023 по 04.04.2023 (при звільненні), що є підставою для визнання останнього винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП, та просив накласти на нього адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.172-6 КУпАП.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши письмові матеріали справи, висновок прокурора, судом встановлене наступне.
Відповідно до наказу Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради від 07.05.2021 № 73-К, ОСОБА_1 призначено на посаду головного інспектора з паркування відділу інспекції з паркування Печерського району управління (інспекції) з паркування Департаменту з 11.05.2021 та 11.05.2021 склав Присягу держаного службовця.
Наказом Департаменту № 109-к від 11.06.2021, ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця з 12.06.2021.
Наказом Департаменту від 30.11.2021 № 287-К, ОСОБА_1 призначено на посаду головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту з 01.12.2021.
11.05.2021 ОСОБА_1 ознайомлений з Попередженням про обмеження, встановленими Закону України "Про запобігання корупції".
Наказом Департаменту від 03.04.2023 № 85-К, ОСОБА_1 , головного інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту, звільнено за угодою сторін з 04.04.2023.
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«г» пункту 2, частини першої статті 3 Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Згідно з Закону України №3384-ІХ від 20.09.2023 «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану, який набрав чинності 12.10.2023 та п.п.2-7 розділу ХІІІ Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особи, які у 2022 -2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до ст. 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року.
Отже, ОСОБА_1 , будучи особою, яка у 2022-2023 роках не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону України «Про запобігання корупції», і кінцевий строк для подання яких настав з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», був зобов'язаний подати таку декларацію не пізніше 31 січня 2024 року.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав декларацію лише 28.03.2024 о 00 год. 57 хв., а отже несвоєчасно.
Доказів поважності причин неподання ОСОБА_1 у визначений законом строк декларації у судовому засіданні здобуто не було.
Таким чином, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразилися у несвоєчасному без поважних причин поданні декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, після звільнення, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , судом враховуються конкретні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що дії ОСОБА_1 не потягли за собою істотних наслідків, оскільки відомості про доходи та майновий стан з пропуском строку були в подальшому відображені у реєстрі, дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, майновий стан останнього, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню на користь держави судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33-36, 284, ч.1 ст.172-6 КУпАП, ст.1, 3, 45 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 2-7 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції», суд
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.ст. 307-308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Суддя