Справа № 761/36093/25
Провадження № 3/761/7280/2025
01 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Трубніков Андрій Володимирович, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адерсою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, -
27.08.2025 року до Шевченківського районного суду м.Києва з управління патрульної поліції у м. Києві надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №409740, вбачається, що такий було складено 02.08.2025 року о 02 год. 24 хв.
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що ОСОБА_1 02.08.2025 року о 02 годині 00 хвилин керував автомобілем "Чері", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що дійсно 02.08.2025 року вночі рухався автомобілем "Чері". Крім того, зазначив, що був зупинений працівниками правоохоронного органу та йому було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Між тим, останній повідомив що відмовився від проходження огляду, а самостійно не зміг пройти, оскільки це була комендантська година та медичні установи не працювали.
Заслухавши пояснення особи, відносно якої складено протол, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов настуного висновку.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні по справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom»[GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, складає одне з вказаних вище альтернативних діянь, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 02.08.2025 року о 02 годині 00 хвилин керував автомобілем "Чері", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №409740 від 02.08.2025, картки обліку адміністративного правопорушення, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного сп'яніння від 02.08.2025, постанови накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5372159, копія посвідчення водія ОСОБА_1 , картки ТЗ, відео з боді-камер.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №409740 від 02 серпня 2025 року, складеним у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП, вбачається порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України.
Так відповідно до направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 02.08.2025 року о 02 год 00 хв. у результаті огляду поліцейськими виявлені водія ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, останнього направлено на огляд до закладу охорони здоров'я КНП КМНКЛ «Соціотерапія», відповідно до якого від проходження огляду відмовився.
Також, ці події підтверджуються, інформацією, що міститься на DVD диску, а саме відеозаписом відзнятим на нагрудні камери працівників поліції при виконанні ними своїх службових повноважень. Так з відео вбачається, що у водія ОСОБА_1 проведено перевірку документів, як особи, яка керувала автомобілем. Також відеозапис зафіксував чітку відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння та роз'яснення поліцейським наслідків такої відмови.
Вказані докази суд бере до уваги, так як вони не викликають сумнівів чи протиріч та підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи відповідно до ст. 280 КУпАП.
Наявний у матеріалах справи відеозапис є безперервний та відображає усю процедуру проведення подій викладений у протоколі.
Будь-яких порушень інструкції працівників поліції під час зупинки ОСОБА_1 , не встановлено судом в ході судового розгляду.
Крім того, протокол ЕПР1 №409740 та дії працівників поліції водієм оскаржені не були. Разом з тим відповідно до вказаного відеозапису, ОСОБА_1 висловлював чітку відмову від проходження огляду.
Також, відповідно до п.4 Розділу 2 Інструкції No1452/735, огляд на стан сп?яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Крім того, ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Зважаючи на вказане, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, є достовірними та допустимими доказами.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину у вчиненому правопорушенні, в тому, що він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння, доведено повністю, а тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 24 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність
Між тим, адміністративне стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Проте покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.
При призначенні стягнення правопорушнику суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 судом не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 40-1, 130 ч. 1, 283, 284 ч. 1 п. 1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №409740) та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк одного року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.
Суддя Андрій ТРУБНІКОВ