Справа № 761/930/25
Провадження № 2/761/4588/2025
30 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Пономаренко Н.В.
за участю секретаря Яцишина А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Суєтінової Олесі Олександрівни про закриття провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, -
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, відповідно до якої позивач просив суд: стягнути солідарно з відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 38 265,63 грн. та судовий збір .
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11.03.2025 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження, розгляд цивільної справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
19.09.2025 до суду надійшла заява представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Суєтінової Олесі Олександрівни про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору у даній справі. В обґрунтування клопотання вказано, що відповідачами було укладено договорі реструктуризації з КП «Київтеплоенерго».
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином у поданому клопотанні представник позивача просив суд провести розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
В даному випадку слід зазначити, що справа перебуває в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва з січня 2025 року, а представник позивача у клопотанні про закриття провадження у справі зазначає про вищевказані обставини, що виникли вже після відкриття провадження по справі.
Предметом спору у даній справі є солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 38 265,63 грн.
В своїй заяві, представник відповідача зазначає, що відповідачами було укладено договорі реструктуризації з КП «Київтеплоенерго».
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачами після відкриття провадження у було укладено з позивачем договір реструктуризації заборгованості, визначеної позивачем у даній позовній заяві.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.
Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).
У справі «Bellet v. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення прав особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
В даному випадку, зважаючи на вищевикладене та суть заяви представника позивача про закриття провадження по справі, предмет і підставу позову, суд приходить до висновку, що заява про закриття провадження по справі підлягає задоволенню та закриття провадження у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 255, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
клопотання представника позивача Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» - адвоката Суєтінової Олесі Олександрівни про закриття провадження в цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Провадження у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості, - закрити.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.261 ЦПК України.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено: 30.09.2025.
Суддя: