Справа № 761/18413/25
Провадження № 1-кп/761/3310/2025
14 серпня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №22024000000000532 від 14.06.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Лишнівка Маневицького району Волинської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час утримується під вартою,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва з Офісу Генерального прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, відомості щодо яких внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань №22024000000000532 від 14.06.2024.
Прокурор ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просила постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні. Також звернулася з клопотанням про продовження ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, враховуючи наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_7 заперечував щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду, просив його повернути прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 291 КПК України. Обґрунтовуючи свої доводи зазначив, що при викладі в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, допущена неконкретність у викладенні об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, оскільки наведені обставини повністю суперечать правовій кваліфікації кримінального правопорушення, зазначеній у ньому. Крім того, звернувся з клопотанням про витребування інформації з ЄРДР щодо руху кримінального провадження, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні підтверджуючі документи, в тому числі супровідні листи про надходження матеріалів кримінального провадження до будь-якої прокуратури, на підставі яких було прийнято рішення у вигляді постанови про доручення здійснення досудового розслідування будь-якому органу. Крім цього, звернувся з клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_6 на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або інший, не пов'язаний із триманням під вартою. Мотивуючи своє клопотання, захисник зазначив, що ризики, наведені прокурором, не доведені, ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, у неї погіршився стан здоров'я, обвинувачена ОСОБА_6 має сім'ю, на її утриманні перебуває хвора матір, яка потребує стороннього догляду, раніше не судима, має місце проживання, намірів переховуватися від суду немає.
Захисник ОСОБА_8 підтримав доводи адвоката ОСОБА_7 , просив повернути обвинувальний акт прокурору та відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_6 . Зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, ризики, наведені прокурором, не доведені, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного засобу контролю.
Обвинувачена ОСОБА_6 підтримала позицію захисників, зазначила, що наміру переховуватися від суду не має, за час перебування під вартою у неї значно погіршився стан здоров'я, також у неї окремий режим утримання, через що тривалий час не бачилася з матір'ю, яка проживає у м. Луцьку та має інвалідність ІІ групи, потребує стороннього догляду, а тому просила суд змінити їй запобіжний захід на інший, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов наступного висновку.
Кримінальне провадження, з урахуванням ухвали Київського апеляційного суду та Касаційного кримінального суду Верхового Суду, ст. 615 КПК України підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, обвинувальний акт складено у відповідності до положень КПК України, суттєвих порушень вимог КПК України при його складанні, які б перешкоджали призначенню даного обвинувального акту до судового розгляду, судом не виявлено, підстав для прийняття рішень, передбачених п.1-4 ч.3 ст.314 КПК України судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
Кримінальне провадження з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито, обмеження щодо цього, передбачені ч.2 ст.27 КПК України, відсутні.
В судове засідання необхідно викликати наступних осіб: прокурора, захисників, обвинувачену.
Доводи сторони захисту щодо необхідності повернення обвинувального акта прокурору, суд вважає неспроможними, оскільки недоліки обвинувального акта, на які вказали адвокати, не є підставою для повернення обвинувального акта в розумінні положень ст.ст.291, 314 КПК України, та під час підготовчого судового засідання, суд не вправі здійснювати перевірку повноти формулювання обвинувачення та викладу фактичних обставин вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Вказане узгоджується із правовим висновком, зазначеним Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду, згідно з яким кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг та повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв'язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора (постанови від 03.07.2019 у справі № 273/1053/17, від 10.09.2020 у справі №504/3802/15-к).
Крім того, не підлягає задоволенню і клопотання адвоката ОСОБА_7 про витребування інформації з ЄРДР щодо руху кримінального провадження, оскільки наведені в ньому мотиви, підлягають перевірці в ході судового розгляду за наслідками дослідження всієї сукупності доказів, наявних у кримінальному провадженні, та на даному етапі судового провадження є неможливим.
Під час вирішення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , судом враховується те, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.09.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, який в подальшому неодноразово був продовжений.
При аналізі питання наявності зазначених прокурором ризиків, суд приходить до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке може загрожувати обвинуваченій в разі визнання її винуватою, а також конкретні обставини кримінального провадження, свідчать про можливість невиконання обвинуваченою своїх процесуальних обов'язків у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Таким чином, наведені обставини дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Крім того, судом не встановлено даних, які б свідчили про неможливість тримання під вартою ОСОБА_6 за станом здоров'я.
При цьому, наявність у обвинуваченої ОСОБА_6 місця проживання, соціальних зав'язків, з урахуванням наведених вище факторів не може в повній мірі бути стримуючими факторами в запобіганні вищевказаним ризикам.
Враховуючи наведене, на переконання суду, менш суворий запобіжний захід, аніж тримання під вартою, на даний час не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, є неспроможними.
З огляду на викладене, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, з метою запобігти ризикам, суд вважає необхідним продовжити обраний обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Крім цього, у відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає розмір застави для обвинуваченої ОСОБА_6 , оскільки остання обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених зокрема ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 1 ст. 255 КК України.
При цьому, враховуючи повідомлення сторони захисту щодо стану здоров'я ОСОБА_6 , суд вважає за необхідне зобов'язати начальника Відділу забезпечення досудового слідства СБ України забезпечити додержання права обвинуваченої ОСОБА_6 на належну медичну допомогу та надання відповідного лікування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.314-316, 372 КПК України, суд,
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні №22024000000000532 від 14.06.2024 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 332, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, який відбудеться в судовому засіданні о 13 год. 30 хв. 21 серпня 2025 року у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 31-А.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні судом колегіально.
Викликати в судове засідання: прокурора, обвинувачену, захисників.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_6 .
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_6 , без визначення розміру застави, до 12 жовтня 2025 року, включно.
Зобов'язати начальника Відділу забезпечення досудового слідства СБ України забезпечити додержання права обвинуваченої ОСОБА_6 на належну медичну допомогу та надання відповідного лікування.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Судді