СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/6041/25
ун. № 759/22036/25
24 вересня 2025 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42025110000000166, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Чернігівської області, Прилуцького району с. Сергіївка, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч.4 ст 358 КК України -
23.09.2025 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025100080000796 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.03.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно № 42025110000000166, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.05.2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч.4 ст 358 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого суправління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000166 від 22.05.2025 за ч.5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
У невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, але не пізніше березня 2024 року у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Пристолична сільська рада с. Щасливе, з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та належить до комунальної власності територіальної громади Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману в особливо великих розмірах, діючи згідно раніше розробленого ним плану, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше, березня 2024 року ОСОБА_4 вступивши у змову із ОСОБА_7 , і запропонував останньому використовуючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області виданого на ім'я ОСОБА_8 , в який вклеїв фотокартку із зображенням ОСОБА_7 на ній, перебуваючи в приміщенні, де господарську діяльність здійснює Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 діючи за вказівкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3 , уклав від імені ОСОБА_8 договір № 396/ТК на виконання робіт із землеустрою та надав ОСОБА_9 завідомо підроблений Державний акт на право приватної власності на землю IІІ-KB №354697 виданого громадянину України ОСОБА_8 у тому, що на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації від 12.08.2002 року №525 йому передається у приватну власність земельна ділянка прощею 6,91 га, що розташована на території с. Щасливе Бориспільського району Київської області з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яке Бориспільською райдержадміністрацією на користь ОСОБА_8 не приймалось та підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, тим самим ввівши в оману ОСОБА_9 , яка зареєструвала 08.10.2024 в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе.
В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння земельною ділянкою шляхом обману, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 15.10.2024, ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_8 та діючи за вказівкою ОСОБА_4 , маючи паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 2, надав державному реєстратору Білоцерківської міської ради Київської області ОСОБА_10 завідомо підроблений Державний акт на право приватної власності на землю IІІ-KB №354697 виданого громадянину України ОСОБА_8 у тому, що на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації від 12.08.2002 року №525 йому передається у приватну власність земельна ділянка прощею 6,91 га, що розташована на території с. Щасливе Бориспільського району Київської області з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яке Бориспільською райдержадміністрацією на користь ОСОБА_8 не приймалось, заяву про реєстрацію права власності, витяг з Державного земельного кадастру НВ-1800491932024 від 11.10.2024 року, тим самим ввівши в оману державного реєстратора Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області ОСОБА_10 , який зареєстрував 15.10.2024 о 15 годині 07 хвилині в Державному реєстрі прав на нерухоме майно право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе, за ОСОБА_8 ..
Відповідно до порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015, для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.
Відповідно до ст. 24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр», Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи;
власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи;
органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).
Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:
заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;
оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;
документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації.
На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Відповідно до порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17.10.2012, Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку дійсним протягом трьох місяців з моменту його видачі.
Після цього, 01.11.2024 року в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 12 години 19 хвилини, ОСОБА_4 діючи спільно із ОСОБА_7 перебуваючи в приміщенні приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , (юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3, нежилі прим. з № 1 по № 5 (гр. пр. № 31) (в літ. А), для вчинення нотаріальної дії - посвідчення договору про внесення додаткового вкладу, де з однієї сторони ТОВ «Гідрохіт воркс» (код ЄДРПОУ 45504051, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ) в особі ОСОБА_4 , та з другої сторони ОСОБА_8 від імені якого діяв ОСОБА_7 , використовуючи завідомо підроблений паспорт громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 , надав ОСОБА_7 для використання оригінал Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №399941834 виданого Білоцерківською районною державною адміністрацією 18.10.2024 року, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.10.2024 року за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 3027055332208, підроблений Державний акт на право приватної власності на землю IІІ-KB №354697 виданого громадянину України ОСОБА_8 підроблений Державний акт на право приватної власності на землю IІІ-KB №354697 виданого громадянину України ОСОБА_8 .
Після чого, ОСОБА_4 діючи спільно та умисно з ОСОБА_12 , слідуючи у відповідності до раніше розробленого плану направленого на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Пристолична сільська рада с. Щасливе, з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та належить до комунальної власності територіальної громади Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, діючи від імені ОСОБА_8 використовуючи підроблений паспорт на нотаріальному бланку в присутності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 було підписано договір про внесення додаткового вкладу від 01.11.2024 року.
В подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_11 , перевіривши особи заявників, було нотаріально посвідчено вказаний договір про внесення додаткового вкладу від 01.11.2024 року, який зареєстровано за № 1256 та о 12 годині 19 хвилин внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації внесення до установчого фонду ТОВ «Гідрохіт воркс» (код ЄДРПОУ 45504051, яка зареєстрована за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корпус 3, офіс 2) земельної ділянки з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе.
Таким чином, ОСОБА_4 діючи спільно та умисно з ОСОБА_12 , слідуючи у відповідності до раніше розробленого плану направленого на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Пристолична сільська рада с. Щасливе, з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та належить до комунальної власності територіальної громади Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, оформивши у приватну власність на ОСОБА_8 діючи від імені останнього використовуючи підроблений паспорт громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 , в подальшому шляхом укладення договору про внесення додаткового вкладу вніс до установчого фонду ТОВ «Гідрохіт воркс» (код ЄДРПОУ 45504051, яка зареєстрована за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, корпус 3, офіс 2) перебуваючи засновником вказаного Товариства, загальною ринковою вартістю згідно висновку експерта за результатами проведеної оціночно-земельної експертизи станом на 15.10.2024 становила 186 399 392 грн без урахування ПДВ, таким чином ОСОБА_7 своїми діями спричинив матеріального збитку Пристоличній сільській раді Бориспільського району Київської області матеріального збитку на вказану суму, щов шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто є особливо великим розміром.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванні час та місці, але не пізніше березня 2024 у ОСОБА_4 спільно із ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа, а саме Державний акт на право приватної власності на землю та паспорт громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 ..
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на використання завідомо підробленого документа, а саме Державного акту на право приватної власності на землю та паспорт громадянина України виданого на ім'я ОСОБА_8 серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 30.09.2024, ОСОБА_7 , діючи за вказівкою ОСОБА_4 , який діяв від імені ОСОБА_8 та маючи його оригінал паспорту громадянина України, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 , в приміщенні, де господарську діяльність здійснює Фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , уклав від імені ОСОБА_8 договір № 396/ТК на виконання робіт із землеустрою та надав ОСОБА_9 завідомо підроблений Державний акт на право приватної власності на землю IІІ-KB №354697 виданого громадянину України ОСОБА_8 у тому, що на підставі розпорядження Бориспільської райдержадміністрації від 12.08.2002 року №525 йому передається у приватну власність земельна ділянка прощею 6,91 га, що розташована на території с. Щасливе Бориспільського району Київської області з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яке Бориспільською райдержадміністрацією на користь ОСОБА_8 не приймалось та підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, тим самим ввівши в оману ОСОБА_9 , яка зареєструвала 08.10.2024 в Державному земельному кадастрі відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливе.
Після чого, з метою доведення свого злочинного умислу, спрямованого на використання завідомо підробленого документа, а саме Державного акту на право приватної власності на землю, з корисливих мотивів, у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_4 діючи спільно та умисно з ОСОБА_12 , слідуючи у відповідності до раніше розробленого плану направленого на заволодіння шляхом обману земельною ділянкою з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Пристолична сільська рада с. Щасливе, з цільовим призначенням землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та належить до комунальної власності територіальної громади Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області, маючи на меті отримання усіх необхідних документів для подальшого використання вказаної земельної ділянки у власних цілях, звернувся до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, де отримав Витяг з Держаного реєстру речових прав на нерухоме майно №399941834 від 18.10.2024 рокуна земельну ділянку з кадастровим номером 3220888000:03:006:0223, площею 6,91 га, яка розташована за адресою: Київська область, Бориспільський район, с. Щасливеразом з Державний акт на право приватної власності на землю IІІ-KB №354697та Витягом з Державного земельного кадастру НВ-1800491932024 від 11.10.2024 року витяг з Державного земельного кадастру НВ-1800491932024 від 11.10.2024 року.
Таким чином ОСОБА_4 надав для використав та використав завідомо підроблений документ - Державний акт на право приватної власності на землю та підроблений паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Баштанським РВ УМВС України в Миколаївській області, в якому вклеєна фотокартка із зображенням ОСОБА_7 ,який містить недостовірну інформацію про власника земельної ділянки з метою подальшого підписання договору про внесення додаткового вкладу та здатен спричинити наслідки правового характеру.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_13 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_14 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються наступними матеріалами кримінального провадження:
-протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 27.08.2025;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2025;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 22.06.2025;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.06.2025;
-висновок експерта про проведення судової оціночно-земельної ділянки № СЕ-19/111-25/34725-ОЗ від 30.06.2025;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 04.07.2025;
-висновок експерта № 2548 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи від 12.08.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 03.07.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 03.07.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 04.09.2025;
-протокол допиту свідка ОСОБА_17 від 04.09.2025;
-протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.09.2025;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.09.2025;
-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.09.2025;
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб передбачений КПК України і вказують на вірогідну причетністьОСОБА_4 до вчинення зазначеного злочину, при цьому таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
На даному етапі кримінального провадження стороною обвинувачення та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення.
Доводячи існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення зауважує про те, що ризиком є дія, яка може вчинятись з високим ступенем ймовірності.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).
Також Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які полягають в тому, що підозрюваний може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-знищити, сховати документи, речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на свідків та потерпілих, у цьому ж кримінальному провадженні;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з особами, причетними до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення;
-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а тому, з метою забезпечення кримінального провадження та виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, є необхідність обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , може ухилятися від органу досудового розслідування та суду оскільки за вчинене кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12-ти років, та будучи обізнаним про покарання, що йому загрожує за інкримінований йому злочин, для уникнення покарання може переховуватися від органу досудового розслідування та суду.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, полягає у тому, що на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники кримінального правопорушененя, місця зберігання речей та документів, що можуть бути використані як докази у справі, не встановлено усіх осіб, причетних до вчинення злочину, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може знищити, сховати речі та документи, які мають доказове значення для вказаного провадження, зокрема, мобільні телефони, комп'ютери тощо, з яких здійснювалась переписка з особами, задіяними до протиправної діяльності.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що отримавши матеріали клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_4 володітиме інформацією стосовно характеризуючих, в тому числі біографічних, даних свідка, який надав органу досудового розслідування викривальні покази стосовно нього, у зв'язку з чим останній, перебуваючи на волі, матиме можливість безперешкодно впливати на вказаних учасників процесу шляхом підкупу, примусу, погроз з метою зміни або відмови їх від показів.
Так, кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4 , вчинювалося у тому числі із невстановленим досудовим розслідуванням на даний час колом осіб, яким підозрюваний може повідомити форми і методи роботи правоохоронних органів України, що стали йому відомі у зв'язку із набуттям статусу підозрюваного. Крім того, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, він зможе, як сам, так і на його вимогу, використовуючи інших осіб, шляхом вмовлянь, погроз чи підкупу впливати, або вимагати впливу на свідків та очевидців вчиненого злочину, відомості про які він може отримати, як з копій матеріалів кримінального провадження так із інших джерел.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що на даний час невстановлені усі можливі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб, а тому ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виражається у тому, що на даний час ОСОБА_4 не має постійного джерела доходів, проте налагодивши схему незаконного привласнення земельних ділянок, отримував нелегальний дохід. ОСОБА_4 знехтував принципами поведінки в суспільстві, моральними засадами, став на шлях діяння, яке є кримінально караним. ОСОБА_4 , з метою заробітку, може вчинити інше кримінальне правопорушення, пов'язане незаконним привласненням землі, оскільки на даний час не встановлене коло всіх свідків та співучасників вказаного правопорушення, тому перебуваючи на волі ОСОБА_4 може продовжувати вчиняти аналогічні злочинні дії.
Відповідно до ст. 178 КПК України, у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані під час досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність ОСОБА_4 до вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України;
- підозрюваний ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьої до вісьми років, тож тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні (злочині), у вчиненні якого він підозрюється, є достатньою та співрозмірною для обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 дозволяють йому перебувати у ДУ «Київський слідчий ізолятор» під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної;
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у визначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неїобов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, враховуючи, що ОСОБА_4 протягом систематичної протиправної діяльності міг накопичити значну кількість грошових коштів, а предметом злочину являється земельна ділянка, яка за загальною ринковою вартістю згідно висновку експерта за результатами проведеної оціночно-земельної експертизи станом на 15.10.2024 становила 186 399 392 грн.
Таким чином, враховуючи зазначені обставини, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для забезпечення виконання ОСОБА_7 , покладених на нього процесуальних обов'язків, розмір застави має становити 186 399 392 грн.
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 ..
Застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання незабезпечить належної поведінки підозрюваного, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу підозрюваного вона не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю.
Не можливе і застосування до підозрюваного і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки на момент повідомлення їй про підозру та звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням до органу досудового розслідування не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання відносно підозрюваного саме такого запобіжного заходу.
Застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть із застосуванням електронних засобів контролю та при забороні підозрюваному цілодобово залишати житло, не зможе унеможливити вчинення останнім кримінальних правопорушень (злочинів). Викладене вище унеможливлює застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається - до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Ураховуючи викладене вище, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що зумовлено виконанням передбаченого ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому та застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю визначення застави в розмірі 186 399 392,00 грн.
Захисник ОСОБА_5 заперечував щодо клопотання, вважає, що ризики не підтверджені, тому просить застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, у разі обрання тримання під вартою визначити розмір застави 20 мінімальних прожиткових мінімумів.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати до нього домашній арешт, пояснив, що є малозабезпеченим.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
На даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу на момент розгляду відповідного клопотання.
Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити всі обставини, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого суправління ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025110000000166 від 22.05.2025 за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
12.09.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обставини, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, та доводять, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів крім тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, підтверджуються зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим є достатньою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також прокурором у судовому засіданні доведено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя, відповідно до вимог ст.178 КПК України, враховує особу підозрюваного, вік, стан його здоров'я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об'єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування його під вартою, особливості його життєдіяльності. Також слідчим суддею враховується відсутність як обставин, так і підстав вважати, що підозрюваний не може утримуватися в арештному домі/іншому місці утримання осіб під вартою.
Доводи захисника підозрюваного щодо застосування більш м'якого запобіжного заходу слідчий суддя вважає непереконливими і необґрунтованими, оскільки стороною захисту не доведено належними та допустимими доказами відсутності обставин, передбачених ч. 1 ст.194 КПК України.
За сукупності наведених обставин, слідчий суддя вважає за доцільне клопотання задовольнити, оскільки обставин, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням до підозрюваного інших, більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, які б усунули вказані ризики та забезпечили його належну процесуальну поведінку, не встановлено.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно з ч. 4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.
Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
При визначені розміру застави слідчий суддя враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, існуючі ризики, дані про особу підозрюваного, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а тому суд вважає доцільним визначити підозрюваному ОСОБА_4 розмір застави у розмірі 150 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200,00 грн та вважає, що саме такий розмір здатний забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та буде найбільш домірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси підозрюваного.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці обов'язки, визначені ч. 5 ст.194 КПК України.
Керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 182-184, 193-194, 196, 369 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 22 листопада 2025 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі 150 (ста п'ятидесяти) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва, (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059, банк отримувача ДКСУ, м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089), після внесення якої ОСОБА_18 підлягає звільненню з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 строком на два місяці обов'язки, передбачені ст.182 КПК України.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього для забезпечення виконання визначених законом обов'язків, може бути застосовано інший запобіжний захід.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1