ун. № 759/9709/24
пр. № 1-кп/759/521/25
01 жовтня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12024100120000054 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола Шполянського району Черкаської області, громадянина України, не одруженого, на час вчинення кримінального правопорушення здобувач вищої освіти 4 курсу освітнього ступеня «бакалавр» Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурори ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_9 ,
ОСОБА_6 не пізніше 19.03.2024, точного часу не встановлено, придбав у невстановленої особи багнет-ніж та в цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу.
В подальшому, точного часу та місця не встановлено, ОСОБА_6 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння холодної зброї, без передбаченого законом дозволу, помістив багнет-ніж за ремінь штанів, які були одягнені на ньому, та почав носити при собі до 14 год. 50 хв. 19.03.2024.
Надалі, 19.03.2024 приблизно о 14 год. 50 хв., ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, що виразились у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, незаконно утримуючи при собі багнет-ніж, а саме - за ремінь штанів, які були одягнені на ньому, зайшов до вестибюлю станції метрополітену «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де був зупинений працівником поліції та запрошений до кімнати поліції, що розташована на вказаній станції метрополітену, де на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України в присутності двох понятих, під час проведення особистого обшуку та обшуку речей ОСОБА_6 , виявлено та вилучено з-за ременя штанів, в які був одягнений останній, багнет-ніж, який відноситься до коротко клинкової холодної зброї колючо-ріжучої дії, є багнет-ножем мод. 2 7,62-мм автомата Калашникова АКМ та АКМС (СРСР), виготовлений заводським способом, який ОСОБА_6 за вищевикладених обставин носив, без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин не визнав, пояснивши, що дійсно того дня у вестибюлі метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві його зупинив працівник поліції, який запитав чи має він заборонені речі чи предмети. Він повідомив, що нічого забороненого не має. При цьому вказав, що має ніж, який знаходився в кобурі у нього за поясом. Після чого поліцейський запросив його до кімнати поліції, де він дістав ніж, поліцейський сфотографував його та викликав слідчо-оперативну групу, по приїзду якої прийшли поняті та в їх присутності даний ніж було вилучено, а його затримано, при цьому одягнувши кайданки. Зазначив, що даний ніж він купив для роботи садівником та не знав, що він є холодною зброєю. Також повідомив, що жодного тиску працівники поліції на нього не чинили, права були роз'яснені, однак до кінця він їх не зрозумів.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим ОСОБА_6 своєї вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, його вина у вчиненому за викладених вище обставин підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Як вбачається з рапорту поліцейського взводу № 2 роти 1 батальйону патрульної поліції № 1 управління поліції в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 від 19.03.2024, останній доповідає керівнику про те, що 19.03.2024 приблизно о 14 год. 30 хв. у вестибюлі станції метро «Святошин», ним для перевірки документів та встановлення особи було зупинено гр. ОСОБА_6 , який на запитання ОСОБА_10 - чи має він при собі заборонені законом речі, предмети, речовини - повідомив, що має при собі за поясом штик-ніж, який він придбав на блошиному ринку поблизу станції метро «Святошин» у м. Києві, після чого ОСОБА_6 був затриманий та викликано СОГ УП в метрополітені ГУНП у м. Києві.
Відповідно до показань свідка ОСОБА_10 , допитаного в судовому засіданні, останній повідомив, що 19.03.2024 приблизно о 14 год. 50 хв. на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві ним був зупинений, на підставі ЗУ «Про національну поліції», ОСОБА_6 , оскільки, останній йшов у армійському ремені з кріпленнями для набоїв. Під час перевірки документів, на його запитання - чи має ОСОБА_6 заборонені речі, останній повідомив, що має штик-ніж на ремені з лівої сторони позаду, після чого був запрошений до кімнати поліції, де він взяв даний ніж, сфотографував його для керівництва та повернув ОСОБА_6 , викликавши при цьому слідчо-оперативну групу, оскільки зрозумів, що штик-ніж є холодною зброєю. По приїзду слідчо-оперативної групи, через 15-20 хв. після виклику, даний штик-ніж в присутності двох понятих було вилучено, а ОСОБА_6 затримано. Ніяких заперечень ОСОБА_6 щодо запрошення його до кімнати поліції не висловлював, тільки запитував чи може він здійснити телефонний дзвінок, на що ОСОБА_10 не заперечував та кайданки на нього не одягав.
Згідно із протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину - ОСОБА_6 від 19.03.2024, з відеозаписом до нього, який оглянуто в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_6 не заперечував щодо проведення обшуку без участі адвоката, та під час обшуку затриманої особи у присутності двох понятих, у нього за поясом штанів було вилучено предмет ззовні схожий на ніж.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що в березні 2024 року, на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві його було запрошено до кімнати поліції, де знаходились працівники поліції та ще один понятий. В залі судового засідання він впізнає обвинуваченого ОСОБА_6 , у якого в його присутності та у присутності іншого понятого було вилучено ніж, який перебував на ремені в чохлі. Обвинувачений ОСОБА_6 пояснював, що даний ніж він придбав на барахолці для самозахисту. В момент вилучення ножа ОСОБА_6 не перебував у кайданках.
Відповідно до висновку експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/17955-ХЗ від 20.03.2025, з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого, наданий на дослідження багнет-ніж, вилучений у ОСОБА_6 , відноситься до холодної зброї. Наданий багнет-ніж відноситься до короткоклинкової холодної зброї колючо-ріжучої дії, є багнет-ножем мод. 2 7,62-мм автомата Калашникова АКМ та АКМС (СРСР), виготовлений заводським способом.
В ході дослідження в судовому засіданні вищевказаних доказів судом встановлено, що вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством. Вищевказані докази суд визнає належними, допустимими та достовірними, відтак, кладе їх в основу обвинувального вироку.
Твердження сторони захисту про незаконне затримання та здійснення обшуку ОСОБА_6 , неуповноваженою особою, порушення права на захист під час затримання ОСОБА_6 , а також те, що обвинуваченому не роз'яснювали його прав не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, а відповідно до ч. 3 цієї статті може здійснити особистий обшук затриманої особи.
Згідно зі ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. У разі якщо на момент затримання прізвище, ім'я, по батькові затриманої особи не відомі, у протоколі зазначається докладний опис такої особи та долучається її фотознімок. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому та надсилається прокурору (ч.5 ст. 208 КПК України).
Відповідно до протоколу затримання від 19.03.2024 ОСОБА_6 затримали 19.03.2024, фактичний час затримання - 14 год. 50 хв., в протоколі викладено права затриманої особи, даний протокол складено о 16 год. 03 хв. до 16 год. 14 хв. в присутності затриманої особи - ОСОБА_6 . У даному протоколі зазначено, що здійснено особистий обшук затриманої особи ОСОБА_6 у присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . З даним протоколом ОСОБА_6 ознайомився, а також ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_13 отримали копії протоколу затримання, що стверджується як підписом ОСОБА_6 , так і підписом його захисника ОСОБА_13 . Будь-яких зауважень, скарг як ОСОБА_6 , так і його захисник ОСОБА_13 в протоколі не зазначали.
Як вбачається з даного протоколу затримання, у ході особистого обшуку ОСОБА_6 у присутності понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було вилучено за поясом штанів предмет зовні схожий на ніж, який поміщено до поліетиленового спецпакету EXP0325618 та опечатано.
Як вбачається з висновку експерта КНДЕКЦ № СЕ-19/111-24/17955-ХЗ від 20.03.2025 вказаний об'єкт надійшов на дослідження упакованим в спеціальному пакеті за індивідуальним номером EXP0325618, на пакеті наявні підписи понятих, дата пакування, цілісність пакету не порушена.
Дані обставини підтверджуються показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 та особистими показаннями обвинуваченого ОСОБА_6 , а також відеозаписом затримання ОСОБА_6 .
За таких обставин доводи захисника щодо неможливості ідентифікації ножа, який було вилучено у ОСОБА_6 та надано на дослідження експерту, є неспроможними та такими, що не відповідають матеріалам справи.
Більше того, обвинувачений ОСОБА_6 під час допиту у суді стверджував, що на нього жодного тиску з боку працівників правоохоронних органів під час його затримання та проведення, згідно з процедурою затримання, особистого обшуку - не було.
Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомив, що він є працівником поліції. Під час виконання своїх службових обов'язків 19.03.2024 приблизно о 14 год. 50 хв. на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві він зупинив ОСОБА_6 для перевірки документів та встановлення особи. Під час перевірки документів ОСОБА_6 повідомив, що має штик-ніж на ремені з лівої сторони позаду. Після чого ОСОБА_6 був запрошений до кімнати поліції, де він провів поверхневий огляд останнього та викликав слідчо-оперативну групу.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати, зокрема, такі превентивні заходи як поверхнева перевірка і огляд.
Процедура проведення поверхневої перевірки врегульована ст. 34 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу.
Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб (ч. 2 ст. 34 Закону України «Про національну поліцію»).
Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу (ч. 6 ст. 34 Закону України «Про національну поліцію»).
При виявленні в ході поверхневої перевірки будь-яких слідів правопорушення поліцейський забезпечує їх схоронність та огляд відповідно до вимог статті 237 Кримінального процесуального кодексу України (ч. 7 ст. 34 Закону України «Про національну поліцію»).
З огляду на викладене, суд вважає, що поліцейський ОСОБА_10 при виконанні своїх службових обов'язків на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві 19.03.2024, де він зупинив ОСОБА_6 для перевірки документів та встановлення особи, діяв у межах, на підставі та у спосіб, встановлений Законом України «Про національну поліцію», будь-яких порушень у його діях у ході судового розгляду не встановлено.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відомості до ЄРДР було внесено 19.03.2024 о 15 год. 20 хв. про те, що 19.03.2024 о 14 год. 50 хв. на станції метро «Святошин» КП «Київський метрополітен» у м. Києві у ОСОБА_6 був виявлений предмет схожий на ніж.
Після чого ст. слідчим СВ Управління поліції в метрополітені ГУ НП у м. Києві ОСОБА_14 у період часу з 16 год. 03 хв. до 16 год. 14 хв. 19.03.2024 було складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, у порядку, встановленому ст. 208 КПК України. У даному протоколі зазначено фактичний час затримання ОСОБА_6 - 19.03.2024 о 14 год. 50 хв.
Доводи сторони захисту щодо складання даного протоколу затримання неуповноваженою особою не відповідають матеріалам справи. Як вбачається з витягу з ЄРДР від 19.03.2024, слідчий ОСОБА_14 включений до складу групи слідчих у кримінальному провадженні № 12024100120000054. Про зазначене свідчить й постанова заступника начальника слідчого відділу УП в метрополітені ГУ НП в м. Києві ОСОБА_15 про створення слідчої групи у кримінальному провадженні № 12024100120000054. При цьому, суд, аналізуючи всі процесуальні документи у сукупності, звертає увагу, що зазначена у даній постанові дата винесення постанови 20.03.2024 є очевидною опискою.
Що стосується застосування слідчим спеціальних засобів у ході затримання ОСОБА_6 , то вказане узгоджується із ст. 45 Закону України «Про національну поліцію», відповідно до якої поліцейський для забезпечення публічної безпеки і порядку застосовує спеціальні засоби, визначені цим Законом. Зокрема, кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються під час затримання особи.
Отже, суд вважає, що затримання ОСОБА_6 було законним, здійснено уповноваженою особою, процесуальні документи складені слідчим у відповідності до вимог КПК України, спеціальні засоби застосовані на підставі закону.
Суд не бере до уваги посилання сторони захисту на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного Суду від 03.06.2024 у справі № 759/5346/20, оскільки такий висновок був зроблений у неподібних до цієї справи ун.№759/9709/24 обставинах та є нерелевантними для цієї справи з огляду на таке.
У справі № 759/5346/20 був складений протокол огляду місця події, проводився особистий обшук особи, у ході якого було вилучено певні речі, проте протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України не складався. Верховний Суд зазначав, що положення щодо проведення обшуку (особистого обшуку) особи наведено у ч. 8 ст. 191, частин 3, 5, 6 ст. 208, ч. 7 ст. 223, ч. 5 ст. 236, ч. 2 ст. 520 КПК України. Проведення обшуку особи під час проведення огляду місця події не передбачено і регулюється іншими нормами кримінального процесуального закону. Обшук особи фактично не є окремою слідчою дією, а поглинається такою дією, як затримання чи обшук житла (уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу (ч. 3 ст. 208 КПК України).
Разом з тим, суд вважає слушними доводи сторони захисту щодо неможливості суду посилатися у своєму рішенні на речовий доказ як на підставу обґрунтування своїх доводів щодо винуватості обвинуваченого з огляду на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 442/4335/22.
Відповідно до ч.1, ч. 2 та ч.6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Так, у ході судового розгляду сторона обвинувачення не заявляла клопотань про огляд у судовому засіданні речового доказу - багнет-ножа, вилученого 19.03.2024 у ОСОБА_6 . Разом з тим, у ході судового розгляду і сторона захисту не наполягала на дослідженні вказаного речового доказу.
У зв'язку з викладеним, суд у своєму рішенні не посилається на даний речовий доказ, оскільки він не був оглянутий у судовому засіданні.
Що стосується доводів сторони захисту про добровільну здачу правоохоронним органам вказаного ножа, який є холодною зброєю, а, відтак, як вважає сторона захисту, ОСОБА_6 не підлягав кримінальній відповідальності за вчиинення інкримінованих йому дій, то такі доводи захисту не підтверджені жодним доказом.
За наведених обставин доводи сторони захисту про не доведення стороною обвинувачення, що в діянні обвинуваченого ОСОБА_6 є склад кримінального правопорушення спростовуються вищезазначеними дослідженими доказами.
У судовому засіданні судом прийнято відмову прокурора від допиту свідка ОСОБА_12 , який також був понятим під час особистого обшуку та вилучення у ОСОБА_6 ножа, оскільки свідок ОСОБА_12 знаходиться поза межами України.
Отже, аналізуючи всі зібрані по справі докази у їхній сукупності, взаємозв'язку та співставленні, й оціненими з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності, враховуючи обставини, при яких обвинувачений вчинив дане кримінальне правопорушення суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 доведена повністю, кваліфікація його дій за ч. 2 ст. 263 КК України вірна, оскільки він незаконно носив холодну зброю (багнет-ніж) без передбаченого законом дозволу.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є не тяжким злочином, характер суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, обставини його вчинення та дані про особу обвинуваченого, який на час вчинення кримінального правопорушення був здобувачем вищої освіти 4 курсу освітнього ступеня «бакалавр» Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького, не одружений, малолітніх дітей на утриманні не має, за місцем проживання та навчання характеризується виключно позитивно, до кримінальної відповідальності притягається вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 , судом не встановлено.
З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про необхідність призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 263 КК України - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень, оскільки вважає, що саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами, сприятиме досягненню основної мети - виховання обвинуваченого у дусі додержання законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а також не буде становити «особистий надмірний тягар», а, отже, і відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав особи.
Оскільки предметом кримінального правопорушення є вищевказана холодна зброя, зазначений речовий доказ підлягає спеціальній конфіскації, згідно ст. 96-1 КК України, ч.9 ст. 100 КПК України, як предмет злочину.
Долю процесуальних витрат необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України, за яким призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави - 2271 (дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 84 коп. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/17955-ХЗ від 20.03.2024.
Речовий доказ: до багнет-ножа, виготовленого заводським способом, моделі 2 до автоматів Калашникова (АКМ, АК74), який відноситься до військової короткоклинкової холодної зброї ключової дії, який зберігається у камері зберігання речових доказів УП в метрополітені ГУНП в м. Києві (квитанція № 007782), згідно ст. 96-1 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію, та конфіскувати для потреб Збройних сил України.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1