Справа №:755/17029/25
Провадження №: 2-а/755/629/25
про повернення позовної заяви
"02" жовтня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишено без руху з тих підстав, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, та надано заявникові строк для усунення недоліків - не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частини перша, п'ята статті 151 КАС України).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 151 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 252 КАС України, днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно із частиною сьомою статті 252 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Відповідно до довідки про доставку електронного документу від 19 вересня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 19 вересня 2025 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету адвоката Матвійчука Д.В. 19 вересня 2025 року о 06-06 год.
Таким чином, ухвалу про залишення позову без руху вручено позивачеві 19 вересня 2025 року.
Крім цього, на виконання вимог статей 2, 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» ухвалу про залишення позову без руху від 17 вересня 2025 року внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а тому позивач у вільному доступі мав можливість ознайомитись з її змістом.
23 вересня 2025 року (вхід. № 56381, 56398, 56522) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Матвійчук Д.В., подав до суду заяви про усунення недоліків, до яких додав докази надсилання позовної заяви з додатками відповідачеві. Також представник зазначив, що копію оскаржуваної постанови та протокол у справі про адміністративне правопорушення відповідачеві вручені не були. 26 серпня
2025 представником позивача направлено адвокатський запит до Дніпровського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про надання матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Законодавством не покладено обов'язку на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності з власної ініціативи звертатися до володільця інформації для отримання копій документів, водночас, на відповідача покладено обов'язок вручити особі або надіслати такі документи особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також адвокат Матвійчук Д. 22 вересня
2025 року звернувся до АТ «Укрпошта» з метою отримання інформації про поштові відправлення на ім'я позивача. Однак, АТ «Укрпошта» повідомлено про технічну неможливість надати запитувану інформацію, інформація може бути надана лише за останні шість місяців за умови зазначення 13-значних номерів реєстрових поштових відправлень.
З огляду на викладене просив поновити пропущений процесуальний строк. Водночас, зазначив, що у позивача відсутня можливість надати суду копію оскаржуваної постанови, оскільки позивачеві вона вручена не була, у відповідь на адвокатський запит копії не надано.
Вивчивши зміст заяви про усунення недоліків, суд зазначає таке.
Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, приписи процесуального закону пов'язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися їх порушення.
Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.
Оскаржувану постанову № Б/1473 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 2101 КУпАП винесено 17 січня 2025 року. Таким чином, десятиденний строк на оскарження такої постанови тривав до 27 січня 2025 року (включно).
Позов подано до суду 03 вересня 2025 року засобами підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від 03 вересня 2025 року, № 51935), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України
10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.
До матеріалів позовної заяви долучено копію постанови Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 18 липня 2025 року про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від
17 січня 2025 року № Б/1478, паперову копію інформації із застосунку «Резерв+» від 22 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 , та копію адвокатського запиту адвоката Матвійчук Д.В. до ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 серпня 2025 року, копію адвокатського запиту адвоката Матвійчука Д.В. до АТ «Укрпошта» від 22 вересня 2025 року та копію листа АТ «Укрпошта» від 23 вересня 2025 року.
Обґрунтовуючи підстави для поновлення строку на оскарження постанови ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувану постанову не отримував, 18 липня 2025 року відкрито виконавче провадження
№ НОМЕР_1 на підставі постанови ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 січня
2025 року № Б/1478 про стягнення штрафу у розмірі 34 000,00 грн, про відкриття виконавчого провадження позивач довідався лише 22 серпня 2025 року. Також 22 серпня 2025 року у мобільному застосунку «Резерв+» з'явилося повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності та оголошення позивача в розшук. 26 серпня 2025 року ОСОБА_1 подав позов до Подільського районного суду міста Києва, також 26 серпня 2025 року на адресу відповідача направлено адвокатський запит про надання інформації.
Всупереч вимогам ухвали про залишення позову без руху позивачем не надано доказів ознайомлення з документами виконавчого провадження № НОМЕР_1 саме 22 серпня 2025 року, в тому числі шляхом отримання сповіщень у мобільних застосунках банків чи «Дія», в системі «Електронний суд», тощо, необізнаність про його наявність до вказаної дати, з урахуванням відкриття виконавчого провадження 18 липня 2025 року. Поряд з цим, постанова про відкриття виконавчого провадження містить ідентифікатор доступу до матеріалів виконавчого провадження в АСВП, де позивач у вільному доступі міг ознайомитися із оскаржуваною постановою, своєчасно здійснити її оскарження у найкоротший строк та долучити її копію до позову. Про неможливість вчинити такі дії позивач не зазначає.
З матеріалів виконавчого провадження в АСВП також вбачається, що 14 серпня 2025 року в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1 також винесено постанову про арешт коштів боржника, до
14 серпня 2025 року з банківського рахунку ОСОБА_1 здійснено часткове стягнення суми штрафу, до 10 вересня 2025 року завершено стягнення у примусовому порядку. Тобто, з 14 серпня 2025 року позивач обізнаний про наявність обмежень по банківських рахунках та списання грошових коштів на погашення заборгованості у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
Суд також враховує, що у паперовій копії електронного військово-облікового документу ОСОБА_1 від 22 серпня 2025 року міститься повідомлення про порушення військовозобов'язаним правил військового обліку та розшук ІНФОРМАЦІЯ_1 з 26 листопада 2024 року у зв'язку із неприбуттям за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1.
Водночас, паперову копію інформації із застосунку «Резерв+» сформовано позивачем 22 серпня 2025 року, будь-яких доказів відсутності примітки про порушення правил військового обліку від 26 листопада 2024 року до дати формування такого витягу - 22 серпня 2025 року, матеріали справи не містять, з урахуванням обов'язку військовозобов'язаного мати актуальний (дійсний) військово-обліковий документ.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2025 року по справі № 990/98/25.
Також, всупереч вимогам ухвали про залишення позову без руху позивачем не долучено до матеріалів справи копію оскаржуваної постанови, про неможливість отримання її копії з матеріалів виконавчого провадження чи безпосередньо з ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач не обґрунтовує. Як уже зазначалося раніше, в матеріалах виконавчого провадження в АСВП копія оскаржуваної постанови наявна.
ЄСПЛ у справах «Салов проти України», пункт 93, «Сутяжник проти Росії», пункт 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE,
№ 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Таким чином, всупереч вимогам ухвали про залишення позову без руху позивачем не наданого обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною четвертою статті 169 КАС України.
При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року № 9901/258/ (11-331заі20) про те, що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 294 КАС України, суддя, -
У задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - вважати такою, що не подана, та повернути суб'єкту звернення.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Хромова