Номер провадження 2/754/6523/25
Справа №755/7252/25
Іменем України
25 вересня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.
за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221) звернувся з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ціна позову - 38919,98 гривні.
Вимоги позову обґрунтовано тим, що 11.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» ( «Первісний кредитор») та ОСОБА_1 («Відповідач», «Позичальник») було укладеноДоговір про надання споживчого кредиту №2803167 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядок, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до розділу 1 Кредитного Договору Товариство надає Споживачу кредит у сумі 10000 гривень, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Строк кредиту 30 дні, стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день.
ТОВ «Лінеура України» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальнику НОМЕР_1 , яку він вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ « Універсальні Платіжні Рішення», ліцензія на послуги з переказу коштів без відкриття рахунку № 21/788-рк від 01.05.2023 року видана Національним Банком України.
Відповідач здійснював часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №2803167 від 11.01.2022 року, шляхом здійснення платежів у розрахунку заборгованості за кредитним договором. Відповідач виконував взяті на себе зобов'язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши повернення суми наданого йому кредиту і процентів, нарахованих з строк користування кредитом, в повному обсязі або не сплативши взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
23.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір Факторингу №01.02-25/23. Відповідно до умов якого, відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами.
Відповідно до Додатку 1 (реєстр боржників) до Договору Факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 38919,98 грн. Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював.
Таким чином станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №2803167 від 11.01.2022 року становить: заборгованість по тілу кредиту - 9999,99 грн., заборгованість по відсотках - 28919,99 грн., пеня -0,00 грн., загальна заборгованість -38919,98 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано для розгляду до Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 24 червня 2025 року відкрито провадження в справі. Призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак разом з позовними вимогами заявлено про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будь яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно та безсторонньо оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 11.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладеноДоговір про надання споживчого кредиту №2803167 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядок, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до розділу 1 Кредитного Договору Товариство надає Споживачу кредит у сумі 10000 гривень, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. Строк кредиту 30 дні, стандартна процентна ставка становить 1,99 % на день.
ТОВ «Лінеура України» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальнику НОМЕР_1 , яку він вказав при оформленні кредиту, було перераховано 10000 грн.
Відповідно до Паспорту споживчого кредиту від 11.01.2022 року, який підписано Відповідачем одноразовим ідентифікатором Е608 вбачається наступне.
Відповідно до п.3 даного Паспорту чітко встановлено, що строк кредитування становить 360 дні (в). Пунктом 4 Паспорту встановлено, що процентна ставка фіксована., стандартна процентна ставка 726,35 % річних (або 1,99 % в день), знижена процентна ставка 3,65 % річних (або 0,01 % в день).
23.05.2023 року між ТОВ «Лінеура Україна» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» було укладено Договір Факторингу №01.02-25/23. Відповідно до умов якого, відступило свої Права Вимоги, а ТОВ «Росвен Інвест Україна» набуло Право Вимоги за Первинними Договорами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)
Згідно ч.1 ст.513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Частина 1 статті 514 ЦКУ зазначає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу ч.1 ст. 517 ЦКУ первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи,які засвідчують права,що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до Додатку 1 (реєстр боржників) до Договору Факторингу №01.02-25/23 від 23.05.2023 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складала 38919,98 грн. Позичальник на користь нового кредитора жодних платежів станом на дату подання позовної заяви не здійснював.
Згідно наданого позивачем Розрахунку заборгованості за Договором №2803167 від 11.01.2022 року станом на дату складання розрахунку становить: заборгованість по тілу кредиту - 9999,99 грн., заборгованість по відсотках - 28919,99 грн., пеня -0,00 грн., загальна заборгованість -38919,98 грн.
Згідно приписів ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України: «Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.».
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до вимог статей 525-526,530,1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Разом з тим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. сплаченого судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, 141, 258, 259, 265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, ЄДРПОУ 37616221) заборгованість за Договором №2803167 від 11.01.2022 року у розмірі 38919 гривень 98 копійок, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Суддя: І.А. Галась