ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20195/25
провадження № 1-кп/753/2187/25
"02" жовтня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100020002904 від 31.07.2025 відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Устимівка Глобинського району Полтавської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючий на посаді майстра відділення дистанційного мінування ІНФОРМАЦІЯ_2 військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого.
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , у невстановленому місці, спосіб та час, але не пізніше 31.07.2025, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи у порушення пункту 8.8 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року. Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи, аналогічними за властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 662 від 21 серпня 1998 року, придбав одну наступальну осколкову ручну гранату М 67 та дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які розпочав зберігати та носити без передбаченого законом дозволу.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, ОСОБА_4 помістив придбані ним одну наступальну осколкову ручну гранату М 67 та дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1 у власний наплічник кольору «Хакі» та перемістив до свого помешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де зберігав їх без передбаченого законом дозволу.
31.07.2025 о 00:30 год. за адресою: АДРЕСА_1, працівниками поліції Дарницького УП ГУНП у м. Києві затримано ОСОБА_4 та в подальшому, в ході особистого обшуку, з сумки останнього вилучено одну наступальну осколкову ручну гранату М 67 та дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які відносяться до бойових припасів, носіння, зберігання та придбання яких ОСОБА_4 здійснював без передбаченого законом дозволу.
ІІ. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України, а саме: придбання, зберігання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 , будучи допитаний у судовому засіданні, свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та надав суду пояснення, в яких підтвердив обставини вчинення злочину, викладені в обвинувальному акті. Зокрема зазначив, що в зоні бойових дій знайшов осколкову ручну гранату М 67 та дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, які залишив собі та перевіз до міста Києва за адресою свого мешкання по у квартиру по АДРЕСА_1 , де почав їх зберігати. 31.07.2025 він поклав їх до нагрудної сумки, та біля вказаного будинку був затриманий працівниками поліції, які виявили у нього та вилучили вказані гранати. У вчиненому розкаюється, просить суворо не карати, бажає продовжити військову службу.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо добровільності та щирості його позиції, правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, та їх наслідків.
За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом'якшують покарання. При цьому судом з'ясовано правильність розуміння обвинуваченим обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність його позиції та роз'яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до п. 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» рекомендується, що оскільки при процедурі «заява підсудного про визнання вини» від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Отже, оцінюючі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 в судовому засіданні доведена повністю.
ІV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , на підставі ст.67 КК України, судом не встановлено.
V. Мотиви призначення покарання
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд, відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, всі обставини по справі в їх сукупності, а також особу обвинуваченого, його вік, рід занять, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання, перебування на обліках, його ставлення до вчиненого.
Разом із цим, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Як встановлено судом, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, є військовослужбовцем, на обліку у лікаря - психіатра та нарколога не перебуває, вину визнав, розкаявся, раніше не судимий.
При призначенні міри покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати кримінально-правові відносно-визначені санкції, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Крім того, суд, при призначенні міри покарання враховує інтереси суспільства.
Зокрема, суспільний інтерес - поняття оціночне у кожному конкретному випадку. Суспільний інтерес це певна вигода як для суспільства в цілому і для конкретної людини, зокрема.
Наразі, коли триває військовий стан та ЗСУ потребують залучення до своїх лав додаткових людських ресурсів, суспільний інтерес для суспільства полягає у забезпеченні ЗСУ військовослужбовцям.
А тому, у даному конкретному провадженні є суспільний інтерес у швидкому здійсненні правосуддя, запобіганні вчинення ним та іншими кримінальних правопорушень, та призначенні особі покарання, яке дасть змогу повернути військовослужбовця до лав ЗСУ, а не перебувати у місцях позбавлення волі.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, враховуючи, що за приписами ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд, з урахуванням особи обвинуваченого та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, доходить висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у межах нижньої межі санкції ч.1 ст. 263 КК України, що буде відповідати принципам та меті його призначення, із застосуванням положень ст. 75 КК України щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки останній не є таким, що не зможе виправитися без ізоляції від суспільства та потребує певного прощення державою без реального відбування покарання, що буде справедливим та відповідатиме цілям призначення покарання, а також дасть змогу повернути військовослужбовця до лав ЗСУ, а не перебувати у місцях позбавлення волі.
VІ. Вирішення цивільного позову
Цивільний позов у кримінальному провадженні заявлено не було.
VІІ. Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
Питання про речові докази вирішити судом в порядку ст. 100 КПК України. Зокрема, прокурором заявлено клопотання передати осколкову ручну гранату М 67 та дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, передані до камери зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві - на потреби сил оборони, а саме до військової частини №3027 Національної Гвардії України.
Відповідно до ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Арешт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 не накладався.
Запобіжних захід у кримінальному провадженні відсутній.
На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення та керуючись ч. 3 ст. 349, статтями 100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 263 України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік.
На підставі пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 3565 (три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання попереднє ув'язнення з 31.07.2025 (з моменту фактичного затримання у порядку ст. 208 КПК України) до 01 серпня 2025 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази у кримінальному провадженні:
- осколкову ручну гранату М 67 та дві оборонні осколкові ручні гранати Ф-1, передані до камери зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві - передати на потреби сил оборони, а саме військової частини № НОМЕР_2 Національної Гвардії України;
- кастет, переданий до камери зберігання речових доказів Дарницького УП ГУНП в м. Києві - знищити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Учасники судового провадження мають право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень. Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1