Справа № 752/13489/25
Провадження № 6/752/560/25
02.10.2025 року м. Київ
Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Савчук К.Р., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
До Голосіївського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за якою заявник просить розстрочити виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19.08.2025р. за наступним графіком погашення боргу: до 03.10.2025р. - 3 053,03 грн.; до 03.11.2025р. - 3 053,03 грн.; до 03.12.2025р. - 3 053,03 грн.; до 03.01.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.02.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.03.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.04.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.05.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.06.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.07.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.08.2026р. - 3 053,03 грн.; до 03.09.2026р. - до 3 053,04 грн.
В обгрунтування заяви зазначено, що заявниця наразі не має фінансової можливості виконати рішення суду повністю та негайно погасити заборгованість перед позивачем у повному обсязі. Вона перебуває фактично у критичному фінансовому становищі, зумовленому наслідками повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та особистою ситуацією. Заявниця на даний час перебуває на посаді Начальника служби охорони праці ГУ ДСНС у Херсонській області. Згідно довідок форми ОК - 5 та ОК - 7 від 01.09.2025р. дохід відповідача за червень 2025р. 62 990,50 грн., за липень 2025р. - 62 990,50 грн. Підприємницьку діяльність заявниця не здійснює та додаткових видів заробітку не має, будь-яких фінансових заощаджень також. Останнім часом заявниця була вимушена понести значні витрати за квартиру померлого родича, за навчання дочки, за комунальні послуги. Батько дитини і колишній чоловік не надає кошти на освіту, тому всі витрати лягають на заявницю. Погашення присудженої заборгованості в повному обсязі в один платіж є фактично неможливим і суперечить принципам справедливості, пропорційності та гуманності, які повинні застосовуватись при виконанні судових рішень, особливо за участю фізичної особи, яка потрапила в тяжке матеріальне становище не з власної вини, а з вини кредитора, який нарахував відсотки, що перевищують тіло кредиту. Разом з тим, заявниця не ухиляється від виконання рішення та має чітке бажання добровільно і поетапно виконати свої
зобов'язання перед кредитором. Борг сформувався не внаслідок зловживань або недобросовісності, а винятково у зв'язку з об'єктивною неможливістю своєчасно сплатити в умовах фінансової кризи, спричиненої війною.
Від ТОВ «Споживчий центр» надійшли письмові заперечення на заяву ОСОБА_1 . Товариство звертає увагу на те, що заявником не надано доказів щодо виникнення виключних обставин у розумінні ст. 435 ЦКП України, які б давали підстави для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду, а наведені відповідачем підстави не можуть бути визнані такими, що вказують на необхідність відповідного відстрочення та розстрочення. Тобто, як зазначає товариство, заявником не обгрунтовано винятковості випадку, у зв'язку з яким можливо відстрочити та розстрочити виконання рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення. Складне фінансове становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для відстрочки та розстрочки виконання рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, докази, надані на обґрунтування заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 19.08.2025р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» задоволені частково, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 15 000,00 грн., 15 600,00 грн. відсотків за користування кредитними коштами, 1 350,00 грн. комісії, 2 700,00 грн. додаткової комісії, а також суму судового збору в розмірі 1 986,37 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочка виконання - виконання рішення частками, з певним інтервалом у часі, який визначається органами судової влади за місцем видачі виконавчого документа - в разі видачі виконавчого документа судом, чи виконавцем особисто в разі виконання виконавчих документів, що видані іншими органами (посадовими особами), це спосіб виконання зобов'язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.
Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише
з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк.
Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.
Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
У той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.
Водночас розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов'язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом.
Така правова позиція сформована Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, заявник зазначає, що перебуває у критичному фінансовому становищі, зумовленому наслідками повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України та особистою ситуацією. Стверджує, що можливості сплатити розмір заборгованості в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що вона несе значні витрати на навчання доньки, при цьому ці витрати вона несе сама, батько дитини не бере участі в них, витрати на сплату комунальних послуг, додаткових заробітків вона не має, підприємницьку діяльність не веде.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для розстрочення рішення суду, оскільки заявниця не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, а також враховуючи введений на території України правового режиму - воєнний стан, однак має намір виконати рішення добровільно, суд вважає за можливе заяву ОСОБА_1 задовольнити частково, оскільки заявник просить розстрочити рішення суду на один рік однак поза межами строку, встановленого вимогами частини п'ятої статті 435 ЦПК України. Вказана норма процесуального закону не ставить у залежність початок перебігу річного строку для розстрочення виконання судового рішення з моментом постановлення ухвали про розстрочку виконання рішення, а чітко встановлює, що такий строк не може перевищувати одного року саме з дня ухвалення рішення, виконання якого заявник просить розстрочити.
Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання боржника повернути заборгованість стягувачу шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 19.08.2025р. в загальному розмірі стягнення боргу 34 650,00 грн. терміном на 10 місяців з дня набрання законної сили даної ухвали суду, встановивши наступний графік погашення заборгованості: до 03.11.2025р. - 3 465,00 грн., до 03.12.2025р. - 3 465,00 грн., до 03.01.2026р. - 3 465,00 грн., до 03.02.2026р. - 3 465,00 грн., до 03.03.2026р. - 3 465,00 грн., до 03.04.2026р. - 3 465,00 грн., до 03.05.2026р. - 3 465,00 грн., до 03.06.2026р. - 3 465,00 грн., до 03.07.2026р. - 3 465,00 грн., 03.08.2026р. - 3 465,00 грн.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 260, 261, 435 ЦПК України, суд, -
1. Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
2. Розстрочити ОСОБА_1 виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/13489/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме загальної суми боргу
в розмірі 34 650,00 (тридцять чотири тисячі шістсот п'ятдесят грн. 00 коп.) грн., з яких 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч грн. 00 коп.) грн. заборгованість за кредитом, 15 600,00 (п'ятнадцять тисяч шістсот грн. 00 коп.) грн. заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами, 1 350,00 (одна тисяча триста п'ятдесят грн. 00 коп.) грн. комісії, 2 700,00 (дві тисячі сімсот грн. 00 коп.) грн. додаткової комісії, на 10 (десять) місяців з дня набрання законної сили ухвали суду, встановивши наступний графік погашення заборгованості:
- до 03.11.2025р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.12.2025р. - 3 465,00 грн. (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.01.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.02.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.03.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.04.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.,
- до 03.05.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.06.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.07.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.;
- до 03.08.2026р. - 3 465,00 (три тисячі чотириста шістдесят п'ять грн. 00 коп.) грн.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду відповідно до вимог, встановлених ст.ст. 353-356 ЦПК України.
Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 02.10.2025р.
Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА