Справа № 752/4681/25
Провадження № 2/752/10699/25
Іменем України
26 вересня 2025 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Голосіївського районного суду м. Києва з позовною заявою, в якій позивачі просять повноцінно і у відповідний західно-європейський спосіб захистити порушені права позивачів солідарним рівноцінним стягненням з Київської міської прокуратури шляхом списання з казначейського рахунку державної казначейської служби України на їх користь 519 600,00 грн моральної шкоди, завданої правам, законним інтересам і здоров'ю позивачів глибокими моральними стражданнями, спричиненими безвиконанням судового рішення та порушенням свободи вираження поглядів. Здійснити судові витрати, понесені позивачами за рахунок коштів сімейного бюджету у розмірі 1 000,00 грн зокрема що пов'язані з складанням позовної заяви, друкування копій документів, на поїздки до судових інстанцій та заходів, пов'язаних з виконанням процесуальних прав і обов'язків учасників цивільної справи.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року матеріали позовної заяви направлено за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Постановою Київського апеляційного суду від 25 липня 2025 року скасовано ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2025 року, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу передано на розгляд судді Слободянюк А.В.
З відомостей відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА судом встановлено, що позивачка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та була знята з реєстрації місця проживання, у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Тобто на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі, позивач ОСОБА_2 вже померла.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Згідно із ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Цивільне-процесуальне законодавство України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Отже, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі. У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі. Отже процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, не залежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Таким чином, процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи в порядку ст. 55 ЦПК України можливо лише шляхом залучення правонаступника померлої сторони за умови, що смерть фізичної особи настала після звернення позивача до суду та відкриття провадження у справі, адже залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом у постанові ВП ВС від 07 квітня 2020 року № 473/1433/18 (14-35цс20).
Згідно вимог п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Виходячи зі змісту положень статті 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право на життя, право на охорону здоров'я, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, право на свободу та особисту недоторканність, право на недоторканність особистого і сімейного життя, право на повагу до гідності та честі, право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, право на недоторканність житла, право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування, право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.
Цим Кодексом та іншим законом можуть бути передбачені й інші особисті немайнові права фізичної особи.
Перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, цим Кодексом та іншим законом, не є вичерпним.
За нормою ч.1 ст.272 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює особисті немайнові права самостійно.
Права та обов'язки, які не входять до складу спадщини, передбачені положеннями статті 1219 ЦК України.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, особисті немайнові права.
Отже, об'єктами спадщини за ЦК України є права та обов'язки, які належали особі на час смерті, крім тих, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця.
Таким чином, вивчивши матеріали позовної заяви, враховуючи те, що позовні вимоги пред'явлені особою, яка померла до відкриття провадження у справі, процесуальне правонаступництво у цих правовідносинах не допускається, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суддя прийшов до висновку про відмову у відкритті провадження по справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.
З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 19, 186,187, 352-357 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_2 до Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Суддя: А.В. Слободянюк