Справа № 727/10339/25
Провадження № 3/727/2224/25
02 жовтня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м.Чернівці Одовічен Я.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.124 КпАП України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 , -
До Шевченківського районного суду м.Чернівці надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.08.2025 року серії ЕПР1 №418204, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 09.08.2025 року о 22 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом та рухаючись по вул.Кафедральна від вул.О.Кобилянської в бік вул.Головна, проїжджаючи перехрестя вул.Головна-Кафедральна не був уважним, не зреагував на зміну дорожньої обстановки та допустив зіткнення із самокатом «Болт» під керуванням малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проїжджав пішохідний перехід, чим порушив п.13.1 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.
Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
Від ОСОБА_1 надішли письмові пояснення, в яких останній вказував, що дійсно відбулось зіткнення його автомобіля із самокатом «Болт» під керуванням малолітнього ОСОБА_2 , 2010 року народження, який проїжджав пішохідний перехід через дорогу, після чого залишив місце ДТП. Він рухався по вул.Кафедральній зі сторони вул.Кобилянської, та мав намір здійснити поворот ліворуч на вул.Головну.
ОСОБА_2 рухався на самокаті Болт по тротуару по вул.Головна, що проходить вздовж Собору. ОСОБА_2 проїжджав на самокаті по пішохідному переходу на жовтий сигнал світлофора, який переходив з зеленого на червоний (тобто фактично закінчував маневр). ОСОБА_1 рухався по вул.Кафедральна, під'їжджаючи до світлофору, впевнився у відсутності пішоходів та транспортних засобів по вул.Головна, і чомусь подумав швидше проїхати перехрестя на жовтий сигнал світлофору, який переходив із червоного на зелений. Він не побачив, що ОСОБА_2 рухався на самокаті по тротуару і фактично бажає закінчити маневр.
Таким чином, він ОСОБА_1 , уже зрівнявшись із пішохідним переходом, фактично майже виїхавши на нього, коли побачив самокат, що рухався в його сторону, загальмував, однак ОСОБА_2 врізався в праві задні двері його автомобіля. У подальшому, від цього шоку, оскільки це було вперше в його житті, він забрав автомобіль з проїзної частини вул.Головна, розвернувши і припаркувавши автомобіль на іншій вулиці, підійшов до ОСОБА_3 і запитав чи потрібна медична допомога, чи викликати швидку медичну допомогу або, не очікуючи прибуття швидкої допомоги, їхати на вул.Фастівську в лікарню. ОСОБА_2 повідомив, що все добре, йому медична допомога не потрібна. Тоді він запропонував викликати поліцію, оскільки відбулась дорожньо-транспортна пригода і в цьому випадку необхідно оформити всі матеріали. Однак, ОСОБА_3 сказав, що викликати поліцію не потрібно, йому 15 років, він не хоче ніяких проблем, а хоче поїхати терміново додому до батьків. Після цього, він залишив ОСОБА_2 свої контактні дані, щоб у разі будь-яких питань його батьки зв'язалась із ним.
Наміру залишити місце ДТП у нього не було, він пропонував ОСОБА_2 викликати поліцію для оформлення відповідних матеріалів, однак останній відмовився від виклику швидкої медичної допомоги та працівників поліції.
Від захисника ОСОБА_1 - Усманова М.А. надійшло клопотання, в якому просив з урахуванням обставин вчиненого правопорушення, враховуючи всі обставини справи, які свідчать про малозначність вчиненого правопорушення, приймаючи до уваги дані про ОСОБА_1 , компенсацію шкоди, а також те, що вчинене ним не становить великої суспільної шкідливості та не завдало яких-небудь збитків державним або суспільним інтересам або безпосередньо громадянам, застосувати до останнього ст.22 КУпАП та звільнити його від адміністративної відповідальності обмежившись усним зауваженням.
Від законного представника неповнолітнього потерпілого надійшла заява, в якій вказав, що його син рухався на самокаті Болт по тротуару по вул. Головна вздовж Собору (в напрямку вул.Шевченка) по пішохідному переходу на мигаючий зелений колір світлофора, що переходив у жовтий сигнал світлофора, тобто він ще не встиг перетнути вул.Кафедральну. Син рухався не дуже швидко, а ОСОБА_4 на своєму автомобілі навпаки, рухався швидко і він зарано почав проїжджати світлофор, у результаті чого відбулось зіткнення самоката з правими задніми дверцями автомобіля. Після зіткнення ОСОБА_1 запитав сина чи потрібна медична допомога, чи відвезти його до лікарні, чи викликати поліцію. Син вперше потрапив в ДТП, від цієї події був трохи в шоковому стані, і пізніше пояснив, що не знав як потрібно вчиняти, тому вирішив просто піти додому. У сина були записані номери телефонів ОСОБА_5 , які він залишив сину після ДТП.
Після вказаних подій, вони з дружиною вирішили, що необхідно поїхати в лікарню, щоб оглянули ногу сина та на предмет інших тілесних ушкоджень, і там вже викликали ОСОБА_1 та поліцію.
Ні він, як законний представник сина, ні його син ОСОБА_2 , не мають до ОСОБА_1 жодних претензій матеріального та морального характеру. Завдану сину шкоду відшкодовано в повному обсязі.
Дослідивши докази у справі, суд приходить до наступних висновків.
Так, відповідно до ст.124 КпАП України, до адміністративної відповідальності притягаються учасники дорожнього руху у зв'язку з порушенням правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також суспільні відносини у сфері власності.
Об'єктивна сторона правопорушення, крім вчинення порушення правил дорожнього руху, додатково характеризується вказівкою на настання наслідків у вигляді майнової шкоди.
Умовою настання адміністративної відповідальності у даному випадку є наявний причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Як видно із змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №418204 від 10.08.2025 року, працівником патрульної поліції було складено протокол відносно ОСОБА_1 у зв'язку з порушенням ним п.13.1 Правил Дорожнього руху України.
Питання відповідності дій вимогам Правил дорожнього руху кожного з учасників ДТП та наявність ймовірного причинного зв'язку між їх невиконанням та наслідками, що настали, і підлягають з'ясуванню судом під час розгляду даної справи.
Згідно п.13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
У силу приписів п.2.3б Правил дорожнього руху: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 10.08.2025 року серії ЕПР1 №418204, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 09.08.2025 року о 22 год. 15 хв., керуючи транспортним засобом та рухаючись по вул.Кафедральна від вул.О.Кобилянської в бік вул.Головна, проїжджаючи перехрестя вул.Головна-Кафедральна, не був уважним, не зреагував на зміну дорожньої обстановки та допустив зіткнення із самокатом «Болт» під керуванням малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КпАП України, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Виходячи з вимог ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України у постанові № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у випадках, коли передбачені ст. 286 КК суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома водіями транспортних засобів, потрібно з'ясовувати характер порушень, які допустив кожний з них, а також чи не було причиною порушення зазначених правил одним водієм їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної події та її наслідків. Виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.
Відповідно до ст. 124 КУпАП, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу.
Зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ст. 124 КУпАП настає для учасників дорожнього руху за порушення ними правил дорожнього руху.
Отже, в даному провадженні необхідно встановити неправомірні дії кого із учасників дорожнього руху стоять в причинному зв'язку з виникненням ДТП.
Згідно з п. 1.10 ПДР України транспортним засобом є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.
В діяючих ПДР України самокати не виділені в окрему категорію, тому вимоги до осіб, які керують велосипедами, щонайменше мають поширюватися і на осіб, що керують самокатами та електросамокатами.
Згідно з п.п в п. 6.6 ПДР України велосипедисту забороняється рухатися тротуарами. Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що особам, які керують електросамокатами рухатися тротуарами також заборонено, оскільки тротуар призначений для руху пішоходів, де вони почуваються безпечно саме в зв'язку з відсутністю на них будь-яких транспортних засобів.
Так, зі схемі місця ДТП від 09.08.2025 року, вбачається, що в результаті ДТП у транспортного засобу «BMW X5» д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 наявні ушкодження у вигляді: вм'ятина задньої правої двері, пошкоджене лакофарбове покриття ручки задньої правої двері (а.с.4зв.).
У письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що мав намір повернути на вул.Головну на ліво. ОСОБА_2 рухався на самокаті по тротуару та проїжджав пішохідний перехід на самокаті.
Суд зазначає, що перетинати пішохідний перехід велосипедист повинен виключно як пішохід, тобто пішки, а не їдучи на велосипеді. Велосипедист на пішохідному переході має йти пішки та поруч везти велосипед.
З наданих суду письмових пояснень учасників справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_2 керував самокатом Болт по тротуару та проїжджав пішохідний перехід. Тобто, останній проїжджав пішохідний перехід на самокаті, а не переходив пішохідний перехід, ведучи самокат поруч.
Крім того, зі схеми ДТП вбачається, що внаслідок зіткнення, автомобіль отримав пошкодження задньої правої двері, тобто водій автомобіля вже задньою частиною автомобіля перебував на пішохідному переході та завершував маневр повороту ліворуч, коли потерпілий ОСОБА_2 , керуючи самокатом допустив зіткнення з автомобілем.
При цьому, до матеріалів справи не було долучено відеозапису вказаної події. При складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , поліцейським не було з'ясовано, яке саме порушення ПДР України призвело до виникнення ДТП та не вирішувалося питання про притягнення до відповідальності особу, яка керували самокатом, порушуючи вимоги законодавства, зокрема, рухаючись на самокаті по тротуару, а не по велосипедній доріжці чи по правому краю проїжджої частини дороги.
Таким чином, в даному випадку протокол було складено на водія автомобіля, який не порушував ПДР України. Достатніх доказів того, що ОСОБА_1 скоїв інкриміноване йому правопорушення суду не надано.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого притягнуто до адміністративної відповідальності у вчинені кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях правової позиції, за якою суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку встановлених Законом.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КпАП України слід закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 124, 247, 283 КпАП України, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КпАП України закрити у зв'язку із відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Чернівці.
Суддя Одовічен Я.В.