Слобідський районний суд міста Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/615/2025 Справа № 641/3058/25
02 жовтня 2025 року
Слобідський районного суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12025221150000473 від 30.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України, -
В провадженні Слобідського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження, відомості про кримінальні правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221150000473 від 30.03.2025, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 185 КК України. Стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід - тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 24 жовтня 2025 року.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з письмовими клопотаннями про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 прокурор посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення (злочину), за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Обвинувачений ОСОБА_5 проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував, однак просив зменшити розмір застави.
Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , приходить до наступного.
Частина 1 статті 199 КПК України закріплює, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не одружений, не працюючий, раніше неодноразово судимий.
З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, суд приходить до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме визначені пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: можливість переховування від суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчинення, а також те, що інкриміновані обвинуваченому злочини віднесено згідно статті 12 КК України до тяжких злочинів, за які передбачені покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, які йому інкримінуються, а разом з іншим допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.
Суд також зазначає, що на теперішній час у справі не досліджено докази. Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкцією статті, яке інкриміноване обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Як зазначає Європейський суд у своєму рішенні «Гаора проти Мальти» тривалість тримання під вартою, про яке іде мова, після надання звільнення під заставу може викликати питання відповідно до Конвенції. Дійсно той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже 13 місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.
З огляду на положення ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатись.
З огляду на конкретні обставини справи, суму заподіяної обвинуваченим ОСОБА_5 шкоди та особу обвинуваченого, розмір застави визначається відповідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 151400,00 грн. (50 х 3028 грн.)
Одночасно з цим, необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Керуючись статтями 177, 194, 199, 331, 371-372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Строк дії ухвали по 30 листопада 2025 року включно.
Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави у сумі 151400 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста) гривень 00 копійок.
Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.
У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду, за виключенням необхідності перебувати в безпечному місці в період оголошення сигналу повітряної тривоги;
- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням обвинуваченим покладених на нього обов'язків доручити Відділу поліції № 2 Харківського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції в Харківській області
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cуддя- ОСОБА_1