Справа№ 953/10137/25
н/п 1-кп/953/1038/25
"02" жовтня 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025226130000478 від 14.09.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тула Російської Федерації, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
12 вересня 2025 року о 18 годині 20 хвилин ОСОБА_3 , перебував на сходовому майданчику 7-го поверху 2-го під'їзду будинку АДРЕСА_3 , де на ґрунті особистих неприязних відносин у нього виник словесний конфлікт з його знайомим ОСОБА_4 , під час якого ОСОБА_3 , діючи з раптово виниклим умислом, спрямованим на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, знаходячись у положенні стоячи обличчям до обличчя ОСОБА_4 на відстані витягнутої руки, наніс металевою трубою, яку тримав двома руками, удар в ділянку лівої частини лобу ОСОБА_4 . Від вказаного удару ОСОБА_4 дезорієнтувався та присів на сходинки, схилившись на правий бік та закрив голову руками. Після чого ОСОБА_3 , перебуваючи у положенні стоячи навпроти потерпілого, наніс ОСОБА_4 два удари металевою трубою, яку тримав двома руками, в ділянку лівої частини спини та лівого передпліччя потерпілого.
У результаті протиправних дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_4 були спричинені відповідно до висновку судової медичної експерта № 09-1501/2025 від 16 вересня 2025 року тілесні ушкодження: у вигляді рвано-забійної рани в лобній ділянці ліворуч, яка у своїй течії обумовила до хірургічного втручання - проведення ПХО та наложення шовного матеріалу, що відповідно до п.2.3.1 «а», п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, та синця в лівій параорбітальній ділянці голови, на задній поверхні тулубу в ділянці проекції лівої лопатки та на лівому передпліччі у верхній третині з переходом в ділянку проекції лівого ліктьового сугробу, що відповідно до п.2.3.2 «б», п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17 січня 1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувальний акт стосовно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додана заява потерпілого ОСОБА_4 щодо згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням права апеляційного оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні. Цивільний позов не заявлений.
Також до обвинувального акту додана заява ОСОБА_3 щодо визнання ним своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомленням з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, складена та підписана у присутності захисника ОСОБА_5 , згідно з якою обвинувачений визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та погодився зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, викладеними в обвинувальному акті. ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження вироку, а також погодився на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_5 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду зі встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального правопорушення (проступку) без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий у порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Дослідивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, повністю доведена.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, не одружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з жовтня 2024 року перебуває на обліку у лікаря нарколога.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 65 КК України суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, обставину, що пом'якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченого, той факт, що потерпілий претензій морального та матеріального характеру до нього не має.
Враховуючи сукупність наведених обставин справи, та дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, та враховуючи, що за приписами ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у виді обмеження волі у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, так як відсутні умови і підстави призначення обвинуваченому іншого покарання з огляду на те, що ОСОБА_3 офіційно не працевлаштований, що унеможливлює призначення йому покарання у виді штрафу та виправних робіт.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від злочинних дій обвинуваченого не настало, а також положення диспозитивності кримінального судочинства, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Крім того, на думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчинені ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Претензії матеріального характеру у потерпілого до обвинуваченого відсутні, цивільний позов не заявлений.
Судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Щодо ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався і, зважаючи на характер призначеного покарання, його обрання є недоцільним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі, призначеного за цим вироком, з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відповідно до видів, передбачених ст. 131 КПК України, не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1