Справа № 953/8396/25
н/п 2/953/3513/25
02 жовтня 2025 року м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Кошова О.В.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
13 серпня 2025 року представник АТ «Сенс Банк» Полетаєва Т.Ю., яка діє на підставі довіреності, звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №491045548 від 15 лютого 2021 року у розмірі 48 881, 82 грн та судові витрати, з яких: судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 4 437,22 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк», правонаступником якого на теперішній час є АТ "Сенс Банк" та відповідачем укладена угода про надання споживчого кредиту № 491045548, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Банк умови кредитного договору виконав у повному обсязі, проте відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 48 881,82 грн, яку до теперішнього часу відповідач добровільно не сплатив, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк», у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на його користь вищевказану суму заборгованості.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 15 серпня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, в якому він позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не подавав.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Відповідно до ухвали суду від 15 серпня 2025 року враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Суд встановив, що 15 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Альфа-Банк» з метою отримання банківських послуг у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк, в якій зазначив свої персональні дані, зокрема: ПІБ, дата народження, РНОКПП, дані свого паспорта, адресу проживання та реєстрації, номер мобільного телефону, сімейний стан, місце роботи, розмір основного доходу.
Відповідно до п. 2.1.1. Анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення Договору між ним та АТ «Альфа Банк» на умовах, викладених в публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сайті Банку.
15 лютого 2021 року ОСОБА_1 підписав оферту на укладення угоди про надання кредиту № 491045548.
Відповідно до умов оферти ОСОБА_1 запропонував АТ «Альфа-Банк» укласти з ним угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ОСОБА_1 та Банком.
За умовами оферти на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 491045548, відповідач пропонує оформити кредит на таких умовах: тип кредиту - "Кредит готівкою", сума кредиту - 35 356,14 грн, процентна ставка - 39,90 %, строк кредиту - 48 місяців.
Положеннями п. 2 Оферти встановлена дата повернення кредиту - 16 лютого 2025 року.
Згідно з п. 3 Оферти кредит надається для власних потреб у розмірі 35 356,14 грн, спосіб видачі - переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк».
Окрім того, до матеріалів справи долучений паспорт споживчого кредиту, який підписаний ОСОБА_1 власноручно, у якому викладені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача.
З долучених до матеріалів справи доказів вбачається, що сторони узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що є Додатком № 1 до укладеного між сторонами договору № 491045548 від 15 лютого 2021 року.
Долучений до матеріалів справи Графік платежів підписаний ОСОБА_1 власноручно.
Факт отримання ОСОБА_1 кредиту за кредитним договором № 491045548 від 15 лютого 2021 року розмірі 35 356,14 грн підтверджується меморіальним ордером № 67028428 від 16 лютого 2021 року.
З долученого позивачем до матеріалів справи розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що станом на 14 березня 2025 року за кредитним договором № 491045548 від 15 лютого 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 48 881,82 грн.
З виписки по особовим рахункам за період з 15 лютого 2021 року по 14 березня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання та не здійснює щомісячні погашення по кредиту, що є підставою для стягнення з останнього суми заборгованості за кредитом.
11 квітня 2025 року АТ «Сенс Банк» направив на адресу ОСОБА_1 досудову вимогу про виконання договірних зобов'язань, в якій вимагає впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку, але в будь-якому випадку не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання даної вимоги, усунути порушення умов кредитного договору та погасити заборгованість в розмірі простроченого боргу, у випадку невиконання, - достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії, а саме: 48 881,82 грн.
12 серпня 2022 року позачерговими загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» прийнято рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про найменування АТ «Сенс Банк» внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).
Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за кредитним договором № 491045548 від 15 лютого 2021 року, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Сенс Банк».
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Положеннями ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З представлених позивачем письмових доказів, зокрема розрахунку заборгованості за кредитним договором № 491045548 від 15 лютого 2021 року станом на 14 березня 2025 року, вбачається, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконував, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювала, внаслідок чого, у неї перед позивачем станом на вищевказану дату утворилась заборгованість у сумі 48 881,82 грн.
Відповідач не надав даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитними договорами у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами за несвоєчасне погашення кредиту та сплати відсотків та комісій, що відповідає вимогам закону та фактичним обставинам у справі.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 491045548 від 15 лютого 2021 у розмірі 48 881,82.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України суд стягує відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно з якою розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивач надав суду довіреність від 22 липня 2025 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року.
Зі змісту п. 3 договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року вбачається, що за надання послуг, що полягають у вчиненні виконавцем дій, передбачених п. 1.1.1 та п. 1.1.2 цього Договору, замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) у нижченаведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375 грн, за отримання рішення суду - 225 грн, комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85%.
Суд враховує, що складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика, адвокат не вивчав додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтовує свої заперечення, справа розглядається у спрощеному провадженні, сторони у судове засідання не з'явилися, тобто, надання правничої допомоги у цій справі зводилося до складання позовної заяви.
Враховуючи предмет позову, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь АТ «Сенс Банк» 4 437,22 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273-275, 280-284 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № 491045548 від 15 лютого 2021 року у розмірі 48 881 (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят одна) гривня 82 (вісімдесят дві) копійки.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4437 (чотири тисячі чотириста тридцять сім) гривень 22 (двадцять дві) копійки.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений та підписаний без проголошення 02 жовтня 2025 року.
Суддя С.В. Демченко