Справа № 953/5066/25
н/п 2/953/2433/25
25 вересня 2025 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.
за участю секретаря судового засідання Соломонової К.О,
учасники справи у судове засідання не з'явились
розглянув у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики
Короткий зміст заявлених вимог
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 12.12.2021 у розмірі 6 000 доларів США; судові витрати покласти на відповідача.
Позовна заява мотивована неналежним виконання відповідачем свого зобов'язання із своєчасного повернення позики.
Виклад позиції відповідача
02.07.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що він дійсно 12.12.2021 отримав від позивача 6 000 доларів США на розвиток свого бізнесу на ринку "Барабашово", де він здавав в оренду своє приміщення під склад. Однак 24.02.2022 почалася війна, через прильоти на ринку робота майже зупинилася і відповідач перестав заробляти. Курс долара почав зростати, у зв'язку з чим відповідач не зміг повернути борг. На теперішній час не має змоги повернути борг, просить врахувати зазначені складні життєві обставини.
Крім того, у відзиві просить суд надати відстрочку для оплати боргу перед позивачем на один рік. Просив розгляд справи здійснювати без його участі.
Процесуальні дії у справі
Суд ухвалою від 02.06.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження та призначив підготовче засідання.
02.07.2025 від ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, просив розглядати справу без нього.
03.07.2025 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони.
Підготовче засідання відкладалось, зокрема, до 28.08.2025.
Суд ухвалою від 28.08.2025 закрив підготовче засідання та призначив справу до розгляду по суті на 25.09.2025.
25.09.2025 учасники справи у судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином, зокрема, шляхом надсилання поштової кореспонденції, повідомленнями до електронного суду та додатково смс інформуванням. Крім того, позивач та відповідач, подали заяви, в яких просили розгляд справи проводити за їх відсутності.
Враховуючи надані учасниками справи заяви про розгляд справи за їх відсутності, належне повідомлення учасників справи, викладення ними своїх позицій щодо суті спору, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останніх за наявними матеріалами справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом
12.12.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір позики (далі - договір), відповідно до якого позикодавець передає у власність позичальника грошові кошти у розмірі 6 000 доларів США, що на момент укладення договору за курсом продажу доларів США в АТ КБ "Приватбанк" є еквівалентом суми 162 900 грн, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений договором строк (а.с.8). Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 - 3.4 договору позика надається на строк - 5 місяців. Позика не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами. Позичальник підтверджує, що отримав від позикодавця позику у повному обсязі готівкою до підписанням цього договору. Позика повертається у строк визначений договором позики, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця або у готівковій формі особисто позикодавцю, чи його представнику, який має на це повноваження. Позика підлягає поверненню позикодавцю у такій самій сумі та грошовій одиниці (валюті), що були передані позичальнику, або ж у гривні за курсом продажу доларів США АТ КБ "Приватбанк", встановленим на день повернення грошових коштів. Належним доказом повного повернення суми позики сторони домовились вважати документ, виданий банківською установою, який підтверджує зарахування грошових коштів на банківський рахунок позикодавця, або розписку видану позикодавцем про повернення позичальником позики готівкою. Позичальник має право повернути позику раніше строку, визначеного у п. 1.2. договору.
У поданому відзиві відповідач підтвердив факт отримання коштів за вказаним правочином і вказав, що наразі немає змоги такі повернути.
Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права
Між сторонами справи склались правовідносини позики. Спір у справі виник, у зв'язку із несвоєчасним поверненням позичальником отримааних ним коштів.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Отже, письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не тільки факту укладення правочину, а й передання грошової суми.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду 28.10.204 року у справі № 674/908/23.
Факт отримання коштів підтверджує сам позичальник (відповідач).
Суд встановив, що позивач та відповідач уклали договір позики, що підтверджується власноручними підписами останніх. Вказане підтверджує, зокрема, і передачу відповідних грошових коштів у сумі 6 000 доларів США позивачем відповідачу. Відповідач у відзиві підтверджує вказані обставини, зокрема, отримання грошових коштів у розмірі 6 000 доларів США.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З договору вбачається, що позика надається строком 5 місяців. Враховуючи, що договір укладений 12.12.2021 строк на повернення позику закінчився 12.05.2022, однак відповідач отримані грошові кошти не повернув позивачу. Відповідач підтвердив факт не повернення позики.
Тобто, ОСОБА_1 виконав взяті на себе зобов'язання за договором позики передавши ОСОБА_3 грошові кошти в розпорядження, однак в порушення умов договору та ст. 530, 1049 ЦК України відповідач зобов'язання належним чином не виконав, не повернув позику у строк, узгоджений сторонами договору.
Суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідача підлягає стягненню 6 000 США в рахунок повернення боргу за договором позики.
Щодо валюти виконання зобов'язання, то суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16, згідно з яким заборони на виконання грошового зобов'язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику. Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
За таких обставин, суд, враховуючи, що зобов'язанні у договорі було визначено у доларах США, дійшов висновку, що до стягнення підлягає відповідна сума у визначеній сторонами валюті, а саме долари США.
Щодо надання відстрочки
Відповідно до п. 2 ч. 7 ст. 265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про надання відстрочення або розстрочення виконання рішення.
Згідно з ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідач у відзиві просить надати відстрочку для повернення боргу, посилаючись на складні життєві обставини (складне матеріальне становище), однак на підтвердження вказаних обставин останній не надав будь-яких доказів.
Згідно з ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи викладене, суд вважає, що відповвідач не надав надав доказів на підтвердження підстав для відстрочки виконання рішення суду, а тому наведені у ньому підстави визнаються недоведеними, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні такої заяви.
Водночас суд звертає увагу, що відповідач має право звернутися до суду з окремою заявою про відстрочення або розстрочення виконання рішення, надавши відповідні докази на підтвердження обставин, що істотно ускладнюють виконання такого рішення або роблять його неможливим, відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду заяви
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий витрати
Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн.
Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 49, 141, 223, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) суму заборгованості за договором позики у розмірі 6 000 (шість тисяч) доларів США.
3. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1 992 (одна тисяча дев'ятсот дев'яносто дві) гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 25.09.2025.
Суддя Роман ВІТЮК