Справа №639/6882/25
Провадження №2-а/639/204/25
02 жовтня 2025 року
Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді Рубіжного С.О.,
за участю секретаря - Чубенко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Монастирьової І.М. звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова, як до адміністративного суду, з позовм до ІНФОРМАЦІЯ_1 , з вимогою про скасування постанову №53039/3973 від 10.09.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 вересня 2025 року під час прямування в напрямку в місто Харків зі сторони Пісочина на власному авто, був зупинений представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , не маючи на те відповідних повноважень, протиправно та із застосуванням примусу доставили мене до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито для уточнення даних. Проте з витягу військово облікового документу з застосунку резерв +, який їм було надано під час перевірки документів, є відмітка, що дані уточнено своєчасно та він перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та не маю жодного відношення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Додатково зазначив, що представники поліції, які були в той момент присутні, проігнорували закону вимогу стосовно виконання положення ст. 261 КУпАП, зокрема не склали протокол про адміністративне затримання та відмовили ОСОБА_1 у проханні надати безоплатну правову допомогу відповідно до ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу.
Під час утримання в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 4-х годин (що порушує положення ст. 263 КУпАП Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години) позивачу було повідомлено, що ніби то він перебуваючи на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнаний військово-лікарською комісією (далі ВЛК) непридатним в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, та повинен був пройти повторний медичний огляд до 05 червня 2025 року, з метою підтвердження даного статусу чи спростування його (визначення ступеню придатності до військової служби). Примушували пройти військово-лікарську комісію.
Позивач наголошує, що не відмовлявся від проходження ВЛК, просив направити його згідно постанови 560 на проходження медичного огляду ВЛК на іншу дату, оскільки не мав при собі всіх необхідних та наявних медичних документів щодо стану здоров'я, без яких висновок ВЛК не був би повним та об'єктивним.
Зазначив що не має статусу непридатності в мирний час та обмежено придатного в воєнний час, ВЛК не проходив, та статус придатності йому не визначали.
Незважаючи на пояснення та відомості які надав позивач для огляду, представником ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, а саме, відмова від проходження військово-лікарської комісії в передбачений законом термін. Вказаний протокол під примусом представників позивач підписав задля уникнення психологічного та фізичного тиску та зазначив в поясненнях, що не має статусу, на який посилаються представники ТЦК. Тож, справу до розгляду було призначено на 10 вересня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі змісту Постанови № 53039/3973 від 10 вересня 2025 року, вбачається, що громадянин ОСОБА_1 під час дії особливого періоду, у порушення вимог абзазу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України № 42365- ІХ від 12.02.2025 р., абзац 4 частини 10 статті 1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову службу»: до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою : визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника військовозобов'язаного та резервіста з 5 метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 винесено та підписано постанову: накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 гривень.
Позивач не погодився з вищезазначеною постановою, вважає її необгрунтованою, безпідставною та такою, що в повній мірі не відповідає дійсності обставин та нормам КУпАП, у зв'язку з чим вимушен був звернутись до суду з позовом.
Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 17.09.2025 прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у адміністративній справі призначене судове засіданння на 12-00 год. 26.09.2025.
Копія ухвали від 17.09.2025 та прикриплені файли доставлені до електронного кабінету відповідача 18.09.2025 22:04:38. Також, під час реєстрації справи, копія позову з додатками були доставлені до електронного кабінету відповідача 17.09.2025 17:22:43. (а.с.43, 50).
В судові засідання призначені на 26.09.2025 сторони не зявились, про час, дату та місце розглду справи повідомлені належним чином (а.с. 42, 43).
В зв'язку з неявкою сторін, розгляд справи було відкладено на 02.10.2025 на 12:00 год., про що сторони повідомлені належним чином (а.с. 56,57).
В призначене судове засідання сторони не зявились.
Представником позивача адвокатом Монастирьовою І.М. подано до суду заяву про розгляд справи у відсутність сторони позивача, позов підтримала та просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засіданні не зявився, причини неявки не повідомив, не надав до суду відзив на позов. Будь яких інших заяв та клопотань також не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
В силу ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта влад-них повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та сво-боди визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльно-сті держави.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
10 вересня 2025 року начальником групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_3 складено протол №3973, відповідно до якого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце народження м. Стаханов Луганської області, місце проживання АДРЕСА_1 . 10 вевресня 2025 року у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановоено факт порушення законодавства про мобілізаційну підгтовку та мобілізацію військовозобовязаним ОСОБА_1 .
Гр. ОСОБА_4 , який перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , військово-лікарською комісією (далі-ВЛК) визананий непридатним в мирний, обмежено-придатним у воєнний час, до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, та резервіста з метою отриммання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.
Згідно Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділ прикінцеві та перехідні положення, Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025 №4235-1Х що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено предатними до військової служби до набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025пройти повторно медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовників, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направления на ВЛК для прохода медичного огляду.
Громадянин ОСОБА_4 під час дії особливого періоду (який настав на моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Прл мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України №4235-ІХ від 12.02.2025р., абзац частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення для проходження медичного огляду, чим вчинив (ла) правопорушення, передбачене частиново 3 ст 210-1 КУпАП.
Повідомлено, що справа про адміністтративне правопорушення відбудеться о «16» годині «00» хв. 10.09.2025 poку у приміщенні Новобаварського ОР у м. Харків ТЦ СП в кабінеті № 103.
Протокол містить підпис та пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких, «з протоколм не згоден.Ніколи не мав статусу непридатності в мирний час та обмеженої у воєнний час, в зв'язку з чим не повинен був проходити повторно медичний огляд» (а.с. 25-26).
Як вбачається з постанови №53039/3973 винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянину підполковником ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до обставин, викладених у постанові, 10 вересня 2025 року у приміщенні
ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено факт порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 .
Гр. ОСОБА_4 , який перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , військово-лікарською комісією (далі-ВЛК) визнаний непридатним в мирний ча обмежено-придатним у воєнний час, до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огля метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та CII або пер електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.
Згідно Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехо положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення п військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025р. №4235-1X встановие.. що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військово. служби до набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'я самостійно звернутись до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника,військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направления на медичного огляду.
Громадянин ОСОБА_4 під час дії особливого періоду (який настав на моменту оприлюднення Указу Президента України №303/2014 від 17.03.2014 року і діє до теперішнього часу), у порушення вимог абзацу 4 частини 1 статті 22 Закону України «Прл мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України №4235-ІХ від 12.02.2025р., абзац частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу до 5 червня 2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення для проходження медичного огляду, чим вчинив (ла) правопорушення, передбачене частиною 3 ст 210-1 КУпАП.
Обставини, що помяушують відповідальність за адмінісиративне правопорушення відповідно до ст. 35 КУпАП обстаинпи, що пом'якшують відповідальність до ст. 34 КУпАП не виявлено.
Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністартивне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, постановив накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000 грн.
Постанова містить підпис начальника, інши підписи відсутні (а.с. 27-28).
Разом з цим, як вбачається зі змісту позову, та протоколу про адміністаривне правопорушення ОСОБА_1 стверджує що не мав статусу непридатності в мирний час та обмеженої притдатності у воєнний, отже відсутні підстави проходження ВЛК.
Відповідно до ст.210-1 КпАП України адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають основи мобілізаційної підготовки та мобілізації та запровадження в Україні особливого періоду.
За змістом ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, і продовжує свою дію на час вчинення розгляду справи.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.
Рішень про закінчення особливого періоду на час розгляду справи Президент України не приймав, тобто особливий період діє в Україні з 17.03.2014 року і до теперішнього часу.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 3 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", із змінами відповідно до якого продовжено з 12 серпня 2024 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб..
Відповідно до ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до п. 6 Порядку проведення призову громадян на військову службу "під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі -Порядок), призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби - п.21 Порядку.
Відповідно до пункту 74 Порядку резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Таким чином законодавством визначена послідовність дій: оповіщення з визначенням мети прибуття для проходження особою медичного огляду для визначення придатності до військової служби, виконання особою вимог законодавства щодо прибуття відповідно до повістки, отримання направлення на проходження медичного огляду, та здійснення проходження медичного огляду.
У разі не виконання особою вимог законодавства щодо проходження медичного огляду, настає відповідальність відповідно до законодавства.
Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення права військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025р. №4235-IX встановлена що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".
Як зазначено в постанові № 53039/3973 від 10.09.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , який перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 , військово-лікарської комісією визнаний непридатним в мирний час та обмежно-предатним у воєнний час.
При цьому в позові та протоколі позивач зазначає, що ВЛК не проходив та статусу непридатного в мирний час та обмежено-придатного у воєнний час ніколи не мав, у звязку з чим не повинен був проходити повтроно медичний огляд не порушував вимоги законодавства.
Відповідно до військово-облікового документу з системи Резерв+, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , категорія обліку: військовозобовязаний, дійсний до 11.09.2026, адреса проживання: АДРЕСА_2 перебуває на обліку, відстрочки, інвалідності не має, дата уточнення данних 12.07.2024, сформовано 11.09.2025 ( а.с. 29).
Проте матеріали справи не містять висновків ВЛК, щодо визначення непридатності чи обмеженої придатності позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч. 2 ст. 251 КУпАП).
Згідно ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 5 ст. 258 КУпАП визначено, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Згідно із вимогамист. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАПособа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідност. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Недоведена вина прирівнюється до невинуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
При цьому, суд наголошує, що самі по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у них обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративних правопорушеннь. Такі постанови по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17.
За таких обставин суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів правомірності своїх рішень та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за обставин, викладених у постанові від 10.09.2025 №53039/3973, відсутні підстави притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладення на нього адміністративних стягненнь, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваних постанов.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах у справі про адміністративне правопорушення місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням викладених обставин, враховуючи відсутність доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню із закриттям справ про адміністративні правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатиив судовий збір у розмірі по 605,60 грн..
З урахуванням викладеного суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн..
Керуючись ст. 2, 9, 72-77, 79, 80, 90, 132. 139, 241-246, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення № 53039/3793 від 10.09.2025, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 02.10.2025.
Суддя С.О. Рубіжний