Провадження № 2-а/639/205/25 Справа № 639/6902/25
02 жовтня 2025 року м. Харків
Новобаварський районний суд міста Харкова в складі:
головуючого судді Марченка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Василевської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 639/6902/25
позивач: ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 )
відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 )
про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_1 звернувся до Новобаварського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 в якому просить:
- скасувати постанову № б/н від 06.09.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити провадження у справі.
В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що постановою № б/н від 06 вересня 2025 року, позивача, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3, ст. 210-1 КУпАП, а саме за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію військовозобов'язаним ОСОБА_1 , не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та не звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного резервіста з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду.
Позивач, ОСОБА_1 09.03.2001 року, призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , був визначений непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час за статтею 22-В гр. 1 пр. МОУ № 2 від 1994 року, що підтверджується довідкою № 609/01 . З 25.04.2024 року по 06.06.2024 року, з 18.11.2024 по 27.12.2024 року, з 20.01.2025 року по 18.03.2025 року та з 13.05.2025 року по 27 червня 2025 року позивач перебував на лікуванні у обласній клінічній психіатричній лікарні № З що підтверджується довідками від 06.06.2024 року № 16/7070, від 27.12.2024 року № 16/16822, від 18.03.2025 року № 12/3488 та від 30.06.2025 року № 12/8515. Після закінчення лікування 27 червня 2025 року, позивач був записаний на огляд експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи який був призначений на 14 серпня 2025 року та за результатами якого ОСОБА_1 було встановлено II групу інвалідності про що був наданий Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (номер витягу: 37/25/1299/ВТ). Після отримання витягу, копію було надано до територіального центру комплектування за місцем проживання позивача та у якому перебував на обліку. Не зважаючи на надані документи, позивача було оголошено у розшук, примусово доставлено до ТЦК після чого, не зважаючи на надані пояснення та прохання надати можливість надати підтверджуючи документи, було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Позивач не згодний з притягненням його до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності необгрунтованою, безпідставною та такою, що не відповідає дійсності обставин та нормам КУпАП, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню.
У зв'язку з викладеним, позивач вимушений звернутися до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 22.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Залучено до участі в справі в якості співвідповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Витребувано порядку ч. 3 ст. 80 КАС України у ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином засвідчені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (постанова від 06.09.2025 року).
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Карпухін Д.Ю. не з'явилися, представником подано до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав, представник відповідача у судове засідання не з'явився, на вимогу суду копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відповідач не надав.
За змістом ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання представника не направила, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши заявлені позовні вимоги та докази в їх обґрунтування, судом встановлено наступне.
Суд установив, що 06.09.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_7 відносно ОСОБА_1 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як зазначено в постанові, що гр. ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , військово-лікарською комісією визнаний непридатним в мирний час, обмежено-придатним у воєнний час, до 05.06.2025 року не пройшов повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та звернувся до ТЦК та СП або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервісті з метою отримання направлення на ВЛК для проходження медичного огляду, в зв'язку з чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно копії довідки № 609/01 (замість військового квитка) вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , 09.03.2001 року призовною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначений непридатним до військової служби у мирний час, обмежено придатним у воєнний час за статтею 22-В гр. 1 пр. МОУ № 2 від 1994 р.
Відповідно копії витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів, номер витягу: 37/25/1299/ВТ від 14.08.2025 року, ОСОБА_1 було встановлено II групу інвалідності, дата повторного оцінювання повсякденного функціонування особи (крім осіб, яким інвалідність встановлено безстроково): 01.09.2027.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
За змістом ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище,ім'я тапо батькові ,посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Адміністративна відповідальність за ч. 3 статті 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період і тягне накладення штрафу у розмірі від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210,210-1,211(крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України" Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого наразі не скасовано.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про оборону України», захист Вітчизни, незалежності територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
За змістом з абзацом 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду .
Відповідно до абзацу третього частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
За приписом пункту 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений Постановою КМУ № 560 від 16.05.2024, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно з приписами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею Особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій. До складу правопорушення входять: об'єкт правопорушення; об'єктивна сторона правопорушення; суб'єкт правопорушення; суб'єктивна сторона правопорушення. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою,з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано,тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (не упереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу міжбудь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зауважує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Слід зазначити, що Кодексом України про адміністративні правопорушення встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення. Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
Крім того, в п.30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідач не надав суду доказів, що підтверджують обставину не уточнення персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста, тощо. А позивач у свою чергу зазначив, що жодних порушення ним недопущено.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що постанова від 06.09.2025 року винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 за відсутністю належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а також безспірних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що під час провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно позивача відповідачем виконані вимоги статей 254-256, 268, 277, 277-2, 280 КУпАП, є протиправною.
Отже, з наявних матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП (доказів зворотнього суду не надано) та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для її скасування із закриттям провадження у справі.
Суд зауважує, що під час складання постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідний орган (посадова особа) повинні ретельно та добросовісно обґрунтовувати рішення та перевіряти інформацію, яка там зазначається. Особливої ретельності потребують випадки, коли санкція статті КУпАП передбачає значну міру відповідальності і може суттєво вплинути на матеріальне становище особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на зазначене, враховуючи не подання відповідачем витребуваних судом доказів, суд відмовляє у визнанні обставини не уточнення персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста на підставі ч. 9 ст. 80 КАС України. Отже, задовольняючи позов у цій справі, суд визнає протиправною та скасовує оскаржувану постанову із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Керуючись ст. 6, 7, 9, 11, 44, 48, 73-78, 90, 139, 241-246, 268, 269, 271, 273-277, 286 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковника ОСОБА_3 № б/н від 06.09.2025 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17 000, 00 грн., справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ), РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідачі: ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ),
ІНФОРМАЦІЯ_2 (юридична адреса: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )
Повний текст рішення складено 02.10.2025 року.
Суддя В. В. Марченко