Справа № 638/18271/25
Провадження № 3/638/5250/25
02 жовтня 2025 року м. Харків
Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Хайкін В. М. розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли із Управління патрульної поліції в Харківській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
18.09.2025 року у провадження Шевченківського районного суду м. Харкова надійшли справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450264, 11.09.2025 року о 10 год. 11 хв. в м. Харків, вул. Космічна, 23, водій ОСОБА_1 керував тз Ford Fiesta з д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на світло, неприродна блідість обличчя, порушення координації рухів. Від огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ у лікаря нарколога відмовився. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню, чим порушив а. 2.5 ПДР України.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450248, 11.09.2025 року о 10 год. 11 хв. в м. Харків, вул. Космічна, 23, водій ОСОБА_1 керував ТЗ будучи позбавленим права керування. Правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450962, 11.09.2025 року о 21 год. 27 хв. в м. Харків, провулок Річковий, 20, водій ОСОБА_1 керував тз Ford Fiesta з д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, яка не відповідає обстановці, неприродна блідість обличчя, порушення координації рухів. Від огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А у лікаря нарколога відмовився. ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за дане правопорушення, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Окрім цього, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450975, 11.09.2025 року о 21 год. 23 хв. в м. Харків, провулок Річковий, 20, водій ОСОБА_1 керував тз Ford Fiesta з д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування таким транспортним засобом. Дане правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив п. 2.1 «а» ПДР України.
Постановою Шевченківського районного суду м. Харкова від 02.10.2025 року вищевказані адміністративні матеріали об'єднано в одне провадження.
Особа, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, причини неявки суду не повідомлені, клопотань про розгляд справи за відсутністю чи відкладення розгляду справи не надано, присутність особи згідно статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
При цьому, суд вжив заходи для повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, про що свідчать матеріали справи, доставка СМС-повідомлення, проте він до суду не з'явився.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративні матеріали, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Діями водія ОСОБА_1 порушені вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України: «Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 2 вказаної статті передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною 1 цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, діями водія ОСОБА_1 порушені вимоги пункту 2.1 А Правил дорожнього руху України: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії».
Частиною 1 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Частина 2 статті 126 КУпАП встановлює відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 4 статті 126 КУпАП встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Частиною 5 вказаної статті передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Тобто, суд також кваліфікує дії ОСОБА_1 за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення , завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, орган, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винність правопорушника у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №450264 від 11.09.2025 року; серії ЕПР1 №450962 від 11.09.2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції від 11.09.2025 року; постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.01.2025 року у справі №641/8480/24, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 КУпАП; постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.01.2025 року у справі №638/20065, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП; довідкою про повторність; рапортами інспектора поліції; відеозаписами з місця подій, що міститься на технічному носії - диску.
Винність правопорушника у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №450248 від 11.09.2025 року; серії ЕПР1 №450975 від 11.09.2025 року; довідкою про повторність; рапортами інспектора поліції; постановою серії ЕНА №5636955 від 03.09.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП; постановою серії ЕНА №5561145 від 24.08.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 126 КУпАП; постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25.09.2024 року у справі №638/17140/24, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 126, частиною 3 статті 130 КУпАП; відеозаписами з місця подій, що міститься на технічному носії - диску.
Відповідно до частини 4 статті 256 КУпАП, при складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права та обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Інструкції 2, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу.
ОСОБА_1 своїм правом не скористався про надання пояснень.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, рішення суду, тощо) він не надав.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави. За результатами розгляду вказаної справи, Суд не встановив порушень прав заявників, передбачених ч. 1,2 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, є вчинення адміністративних правопорушень повторно.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю доведена та враховуючи дані про особу правопорушника, наявні в матеріалах справи, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з умисної форми вини вчинення правопорушення, яке становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 3 статті 130 та частини 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Санкцією частини 5 статті 126 та частини 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу/конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Суд зазначає, що додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу до ОСОБА_1 застосовано бути не може, оскільки згідно даних протоколів про адміністративні правопорушення, транспортний засіб ТЗ Ford Fiesta днз НОМЕР_1 не зареєстрований.
Частинами 1 та 2 статті 36 КУпАП передбачено, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Таким чином, остаточне стягнення на ОСОБА_1 накладається з урахуванням положень статті 36 КУпАП згідно із санкцією частини 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що є більш серйозним правопорушенням з числа вчинених, що буде необхідний й достатнім для запобігання правопорушенням в подальшому та виховання ОСОБА_1 у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 36, 40-1, 126, 130, 221, 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 7 (сім) років без оплатного вилучення транспортного засобу.
На підставі статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне стягнення у межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа скоєних, у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років без конфіскації транспортного засобу.
Відповідно до положень ст.ст.307-308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м Харкова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя: