Справа № 638/684/25
Провадження № 2/638/2784/25
Іменем України
02 жовтня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Агапова Р.О.,
секретаря судового засідання Суслової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,
встановив:
Позивач звернулась до Дзержинського районного суду міста Харкова із позовом до Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 є рідною сестрою померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Факт смерті брата Позивачка обґрунтовує відповіддю нотаріуса, який перевіряв вказану інформацію відповідно до наданих нотаріусу повноважень. Про те, що її брат помер і після його смерті ніхто з родичів першого рівня споріднення не звернувся щодо прийняття спадщини. Позивачка про це дізналась лише 18.12.2024 року, коли на її звернення приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвої О.Д. було зроблено витяг з реєстру спадкових справ.
Позивач з березня 2022 року у зв'язку з військовими діями виїхала спочатку на західну Україну, а останній рік проживає в м. Полтаві, куди вона переїхала в подальшому, побоюючись за своє життя та здоров'я. При цьому позивачка в цей час не спілкувалась з братом, який продовжував жити в м. Харкові. Оскільки позивач, будучи особою похилого віку (82 роки), має великі проблеми зі здоров'ям, вона боїться приїжджати до Харкова, а тому дізналась про смерть брата та фактичне неприйняття ніким спадщини на 1 день пізніше ніж було потрібно звертатися до нотаріуса з відповідною заявою.
Не маючи юридичної освіти, ОСОБА_1 в м. Полтаві через нотаріуса оформила заяву на прийняття спадщини за померлим братом та направила її до нотаріуса до м. Харкова поштою, не маючи змоги поїхати туди самостійно.
30.12.2024 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуєвої О.Д. отримано заяву ОСОБА_1 . Оскільки позивач не мала в своєму розпорядженні жодних документів, що підтверджували факт родинних відносин та факт смерті ОСОБА_2 (вказані документи: свідоцтво про народження померлого, його паспорт та свідоцтво про смерть об'єктивно не могли знаходитися в розпорядженні позивача), дані обставини встановлювалися нотаріусом самостійно.
02.01.2025 року ОСОБА_1 було отримано лист-роз'яснення від приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Чуєвої О.Д. відповідно якого було зазначено наступне:
1) Відповідно до довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 30.12.2024 року, місце проживання спадкодавця ОСОБА_2 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
2) «… спадкова справа після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась.
Відповідно заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк не подавалися. Позивач, будучи спадкоємцем другої черги, дізнавшись про смерть брата та не прийняття спадщини його рідними, які є спадкоємцями першої черги спорідненості, звернулась до нотаріуса на підставі ч.2 ст. 1270 ЦК України, адже якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Таким чином для ОСОБА_1 , як спадкоємця другої черги, строк прийняття спадщини повинен був становити 9 місяців (6 міс. на підставі ч.1 ст. 1270 ЦК України та +3 місяці на підставі ч.2 ст. 1270 ЦК України). Однак, позивач не маючи юридичної освіти на момент звернення, допустила затримку в прийнятті спадщини, поки підшукувала нотаріуса який в м. Полтаві складе необхідну заяву для направлення її до м. Харкова та допустила пропуск строку прийняття спадщини на вкрай невеликий термін, менше 10 днів.
У зв'язку з чим, позивач просить встановити для неї додатковий строк 2 місяці на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дня набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 07 лютого 2025 року відкрито провадження по справі у загальному порядку, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 06 березня 2025 року справу призначено до судового розгляду по суті.
07 квітня 2025 року від Харківської міської ради надійшли додаткові пояснення.
Так, відповідач вважає, що у матеріалах справи № 638/684/25 відсутні докази того, що позивач намагалась використати всі надані йому законодавством можливості, а саме скористатися правом звернутися у шестимісячний строк до нотаріуса з метою вчинення відповідної нотаріальної дії засобами поштового зв'язку, не обґрунтованими та недоведеними являються причини пропуску ним строку для подання заяви про прийняття спадщини.
У зв'язку з тим, що у матеріалах справи 638/684/25 відсутні достатні докази для задоволення позовної заяви, Харківська міська рада не вбачає підстав для її задоволення.
Ухвалою від 11 червня 2025 року було задоволене клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження та витребування доказів.
20 червня 2025 року витребувані докази були надані суду.
Ухвалою від 21 липня 2025 року було закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав.
Представник відповідача до суду не з'явилася, у додаткових поясненнях просила справу розглянути без її участі.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив.
Судом встановлено, що 24 грудня 2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуєвої О.Д. із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Листом Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чуєвої О.Д. № 242/01-16 від 30.12.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, у зв'язку з пропущенням встановленого законом строку для прийняття спадщини.
Відповідно до витягу зі спадкового реєстру № 79589600 від 18.12.2024, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася.
Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Разом з тим, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» продовжувалися строки дії воєнного стану в Україні.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина 3 статті 46 цього Кодексу).
Враховуючи положення ст. 46 та ст.1220 ЦК України, суд дійшов висновку, що часом відкриття спадщини у вказаній справі вважається 17 березня 2024 року.
Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Згідно змісту ст.1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Відповідно до ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний суд у постанові від 25.03.2020 (справа № 642/2539/18-ц) дійшов висновку, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України№ 164 від 28.02.2022«Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 28.02.2022) установлено, що на час дії воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини зупиняється.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України № 164 від 28.02.2022 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції від 29.06.2022), перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 зазначила, що суди мають враховувати, що безпідставне надання додаткового строку для прийняття спадщини є порушенням правової визначеності як елемента правовладдя (верховенства права) та є незаконним втручанням у права спадкоємців, які прийняли спадщину, а у разі відсутності таких спадкоємців - в інтереси територіальної громади, яка має право на визнання спадщини відумерлою.
Після закінчення строку, передбаченого ЦК України для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв'язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (у зв'язку зі своєю спорідненістю зі спадкодавцем та відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність в нього права на спадкування.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові від 12.03.2025 у справі № 754/17457/23 Верховний Суд, враховуючи, що тривалість пропуску строку для прийняття спадщини становить більше п'яти місяців, а також встановлені судами обставини, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позивач не надала беззаперечних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довела наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк, що згідно зі статтею 81 ЦПК України є її процесуальним обов'язком, тому оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові є законними й обґрунтованими.
З урахуванням усталеної практики Верховного Суду, не є поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини: незнання про смерть спадкодавця; юридична необізнаність спадкоємця про порядок прийняття спадщини, похилий вік; непрацездатність; встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю); невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину; відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини; несприятливі погодні умови; перебування в депресії у зв'язку зі смертю спадкодавця, оскільки глибокі душевні страждання через смерть близької чи знайомої людини відчуває переважна більшість людей.
Саме по собі незнання про смерть спадкодавця, без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини, не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Подібні за змістом правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 04.11.2015 року у справі № 6-1486цс15, у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №487/2375/18, від 27.05.2020 у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі №431/5782/17, від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі №296/12109/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 399/570/21, від 10 лютого 2023 року у справі № 344/10290/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22, від 12 березня 2025 року у справі № 754/17457/23, від 08 квітня 2024 року у справі № 334/2358/23, від 25 лютого 2025 року у справі № 344/584/24, від 09 квітня 2025 року у справі № 522/953/23, від 07 травня 2025 року у справі № 760/18418/23, від 28 травня 2025 у справі № 484/3078/24, від 24 червня 2025 у справі № 674/2073/23. Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.
Як зазначено Верховним Судом, у постанові від 28.05.2025 у справі № 484/3078/24, під час перегляду справи у подібних правовідносинах (за позовом рідної сестри спадкодавця та єдиного спадкоємця померлого другої черги, за відсутності, за її твердженням, інших спадкоємців за заповітом чи за законом, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини за законом, мотивованої вимушеним через вторгнення російської федерації виїздом у травні 2022 року за кордон, втратою з цього часу зв'язку зі своїм братом, який не був зареєстрований в соціальних мережах, мав телефон без доступу до VoIP-застосунків для дзвінків й обміну повідомленнями чи будь-якого месенджеру, а згодом номер телефону взагалі перестав бути в мережі. Намаганням упродовж року через знайомих брата встановити з ним зв'язок, які були марними. Обізнаністю про смерть брата з лютого 2024 року з повідомлення у соціальній мережі «Фейсбук»):
Отже, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд оцінює поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна чи відкриття спадщини; складні умови праці; перебування спадкоємців на військовій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22.
На обґрунтування підстав поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 посилалася на її необізнаність про смерть брата, відсутність такої інформації у неї, а також проживання тривалий час за межами міста Харкова.
У постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 суд дійшов висновку, що не спілкування позивача зі спадкодавцем внаслідок неприязних відносин міжними, а також необізнаність спадкоємця про факт смерті батька не є об'єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов'язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без встановлення інших об'єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.
Таким чином, необізнаність про смерть спадкодавця не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 та, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 27 травня 2020 року у справі № 336/1127/17, від 30 червня 2020 року у справі № 431/5782/17, від 20 вересня 2023 року у справі № 638/16540/20, від 30 вересня 2020 року у справі № 635/4551/18, від 03 березня 2021 року у справі № 145/148/20, від 21 квітня 2022 року у справі № 296/12109/18, від 07 грудня 2022 року у справі № 399/570/21, від 13 квітня 2023 року у справі № 522/17537/18, від 14 лютого 2024 року у справі № 357/8183/22, від 08 квітня 2024 року у справі № 334/2358/23, від 25 лютого 2025 року у справі № 344/584/24, від 09 квітня 2025 року у справі № 522/953/23, від 07 травня 2025 року у справі № 760/18418/23. Правозастосовна практика Верховного Суду у подібних правовідносинах є усталеною.
Водночас, відповідно до усталеної практики Верховного Суду відсутність у позивача інформації про смерть сестри не є поважною причиною для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд зазначає, що позивачем не надано доказів поважності пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про надання додаткового строку прийняття спадщини, не доведено наявність об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню цієї заяви у встановлений законом строк.
Крім того суд зазначає, що позивачем не надано доказів споріднення зі спадкоємцем (свідоцтво про народження, показання свідків, свідоцтво про смерть спадкоємця), що в сукупності з вищевикладеним, є підставою для відмови у задоволенні позову.
На підставі викладеного, ст. ст. 15, 16, 1268-1270, 1272, 1273 ЦК України, керуючись ст. 3-5, 12-13, 81, 258, 268, 272, 353 ЦПК України, суд, -
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Харківської територіальної громади в особі Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - вімовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.О. Агапов