Справа № 638/7222/25
Провадження № 2/638/4492/25
30 вересня 2025 року Шевченківський районний суд міста Харкова в складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду міста Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
Адвокат Маркіна Катерина Олександрівна звернулась до Шевченківського районного суду міста Харкова в інтересах ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 02.08.2022 року позивач зареєструвала шлюб з відповідачем. Від шлюбу дітей не мають. З лютого 2024 року сторони спільно не проживають, шлюбні стосунку не підтримують, не ведуть спільне господарство. Стосунки між подружжям розладились, зникло взаєморозуміння.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, остання просила справу розглянути за її та позивача відсутність, позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд повідомлявся, причини своєї неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву не подав.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, відсутність заяв про відкладення розгляду справи, зважаючи на те, що в справі є достатні докази про права і взаємовідносини сторін, за вказаних обставин, суд вважає за можливе не відкладати розгляд справи та провести судове засідання за відсутності сторін по справі, на підставі наявних матеріалів.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 статті 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ст.21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до положень статті 51 Конституції України та частини першої статті 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ч.1 ст.55 Сімейного кодексу України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст.112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі з 02 серпня 2022 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 11.04.2025 року Харківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 264 від 02.08.2022 року.
Позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується, що сторони прожили у спільному шлюбі з 02.08.2022 року, вели спільне господарство та будували сімейні відносини, однак спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на життя, шлюбні стосунки фактично припинені, примирення не можливо.
Відповідно до ч.3 ст.105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України та відповідно до ст.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Враховуючи викладене, суд вважає що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача, тому шлюб між сторонами повинен бути розірваний, в зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на їх законність та обґрунтованість.
Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).
Питання розподілу судових витрат суд вирішує у відповідності до статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Враховуючи результат розгляду справи, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 13, 15, 16, 76-78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 02 серпня 2022 року у Харківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 264- розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Сторони:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 .
Головуючий суддя: Д.В. Цвірюк