Справа № 638/6305/25
Провадження № 2/638/4269/25
про проведення підготовчого судового засідання
01 жовтня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого Невеніцина Є.В.,
за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.
представника позивача Дзісь А.Р.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м.Харкові в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої суми пенсії,-
встановив:
Ухвалою Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 09.04.2025 року відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання відповідач не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, 21.08.2025 надав відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог та розгляд справи без участі представника відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання про витребування доказів, подане 02.09.2025.
Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Частиною 2 статті 83 ЦПК України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Отже, при вирішенні вказаного питання суд застосовує практику Європейського суду з прав людини, а також положення Конвенції, зокрема ст. 6, якою захищено право особи на справедливий судовий розгляд, що в свою чергу передбачає право на змагальність провадження. При цьому, кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Надання права комусь із сторін подати заяви чи клопотання з аргументами щодо предмету спору і не надання іншій стороні можливості відреагувати на такі аргументи - стало б свідченням порушення принципу рівності сторін.
Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).
Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від04 грудня 1995 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил'ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).
ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії»).
Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції).
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції»).
З урахуванням наведеного, суворе трактування законодавства в частині подання доказів у цьому випадку позбавило б дотримання принципу рівності сторін та можливості коментувати чи спростовувати аргументи іншої сторони.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою забезпечення принципу змагальності сторін та рівності усіх учасників справи перед судом, наявні підстави для поновлення представнику позивача строку для подання клопотання про витребування доказів.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно п.2 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотання повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно п.4 ч.4 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
У відповідності до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість зокрема сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Так, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недоотриману суму пенсії, яка набута в порядку спадкування за законом після смерті його сина ОСОБА_2 , у розмірі 163861,28 грн.
Беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання про витребування доказів, а саме в частині витребування інформації щодо кола осіб спадкоємців, оскільки витребування всієї спадкової справи представником позивача необґрунтовано.
Статтею 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підстав для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви судом не встановлено та учасниками процесу таких клопотань не заявлено.
Під час проведення підготовчого засідання по цивільній справі проведено підготовчі дії передбачені ст. ст. 189-199 ЦПК України.
За умовами ч.2 ст.200 ЦПК України суд вважає за можливе закрити підготовче провадження у цій справі та призначити справу до судового розгляду по суті.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.189, 196-200, 280-281 ЦПК України, суд, -
постановив:
Поновити представнику позивача строк на подачу клопотання про витребування доказів від 02.09.2025.
Клопотання позивача про витребування доказів - задовольнити частково.
Витребувати у Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори інформацію щодо кола осіб, які звернулися для прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Витребувані докази направити на адресу Шевченківського районного суду м.Харкова в п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити що відповідно до ст. 84 ЦПК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про стягнення недоотриманої суми пенсіїта призначити її до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 27 жовтня 2025 року на 11 год. 30 хв. в приміщенні Шевченківського районного суду м.Харкова за адресою: м. Харків, пр. Перемоги, 52-В.
Справу розглядати суддею одноособово.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://dg.hr.court.gov.ua.
У відповідності до вимог ст.353 ЦПК України ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий Є.В.Невеніцин