справа № 619/4886/25
провадження № 2/619/2151/25
Заочне рішення
іменем України
30 вересня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 619/4886/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
представник позивача: Ушакевич М.П.
Стислий виклад позиції позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» 25.08.2025 звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Z76.00508.006014780 від 02.12.2019 року, в розмірі 70458,64 грн., а також судові витрати з судового збору в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.
У обґрунтування позову зазначено, що 02.12.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № Z76.00508.006014780, відповідно до умов договору Банк надав позичальнику грошові кошти на поточні потреби у розмірі 29999,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов'язався одержати та повернути кредит разом з процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) і платою за послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості. За умовами договору процентна ставка за користування кредитом становить 9,99% річних від залишкової суми кредиту. Плату за обслуговування кредиту позичальник сплачує щомісячно в розмірі визначеному графіком платежів. Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором ПАТ "Ідея Банк" виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти строком до 02.12.2022 року. Відповідач, у свою чергу, взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 19.12.2023 у розмірі 70458,64 грн.
19.12.2023 між ПАТ «Ідея Банк» та ТОВ "Оптіма Факторинг" укладено договір факторингу №19/12-2023, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі за кредитним договором, укладеним із відповідачем.
22.12.2023 між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги, у тому числі за кредитним договором із відповідачем. Таким чином, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло статусу кредитора за кредитним договором від 02.12.2019 № Z76.00508.006014780, укладеним між ПАТ "Ідея Банк" та відповідачем.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 26.08.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, матеріали справи містять заяву, у якій просить здійснити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, причину неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання, однак судова повістка повернута до суду у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Пунктом 99-1 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, установлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням того, що відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, не з'явилася у судове засідання, не подала відзив на позов, до того ж, інформація щодо часу розгляду даної справи розміщена на офіційному веб-сайті судової влади України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
02.12.2019 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту та страхування № Z76.00508.006014780, Відповідно до п.1.2. Договору, Банк надає кредит у день підписання даного договору шляхом переказу коштів у сумі 29999,00 грн.. Згідно п. 1.3 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 9,99 % річних від залишку суми заборгованості. Банк свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі надавши ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 29999,00 грн., в строки визначені договором. Відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість станом на 19.12.2023 у розмірі 70458,64 грн.
Відповідно до п.1.4. Договору, строк дії кредиту становить 36 місяців.
Відповідно до п.1.5 Договору, за обслуговування кредиту банком позичальник сплачує плату за кредитне обслуговування щомісячно в розмірі відповідно до тарифів банку та Графіку платежів.
Відповідно до п.3.2 Договору, позичальник погоджується, що договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, тарифи та паспорт споживчого кредиту є невід'ємними складовими цього договору та зобов'язується виконувати їх умови, а також підтверджує, що ознайомлений з ДКБОФО і тарифами, в тому числі з паперовими версіями розміщеними у відділенні Банку або кредитного посередника.
ПАТ "Ідея Банк" взяті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 про видачу кредиту ОСОБА_1 в сумі 29999,00 грн., ордером-розпорядженням №2 про сплату страхового платежу в сумі 4137,79 грн. та випискою по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 кредит № Z76.00508.006014780 від 02.12.2019, за період 02.12.2019 по 09.04.2020.
З вказаної виписки також убачається, що ОСОБА_1 користувалась кредитними коштами, здійснювала періодичні часткові погашення заборгованості.
19.12.2023 між ПАТ " Ідея Банк" та ТОВ " Оптіма Факторинг" укладено договір факторингу №19/12-2023, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив фактору, а фактор набув належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено у друкованому реєстрі боржників №3 Додатку №2 до договору, в тому числі до відповідачки по справі.
20.12.2023 на виконання вказаних умов договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023, ТОВ " Оптіма Факторинг" передало ПАТ " Ідея Банк" грошові кошти в сумі 11576112,0 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №45 від 20.12.2023.
22.12.2023 між ТОВ "Оптіма Факторинг" та ТОВ "ФК "Профіт Капітал" укладено договір факторингу №22/12-2023, за умовами якого фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступив фактору, а фактор набув належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких наведено в Реєстрі боржників № 2 до договору, в тому числі до відповідачки по справі.
26.12.2023 на виконання вказаних умов договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023, ТОВ "ФК " Профіт Капітал" передало ТОВ " Оптіма Факторинг" грошові кошти в сумі 11861032,61 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №376.
В обґрунтування розміру заборгованості за кредитним договором позивач надав відповідний розрахунок.
Відповідно до розрахунку заборгованості АТ «Ідея Банк» сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № Z76.00508.006014780 від 02.12.2019, становить 70458,64 грн., яка складається з заборгованості за основним боргом у розмірі 27607,05 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 9039,76 грн., заборгованість за комісією у розмірі 33811,83 грн.
На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За положеннями ст.ст. 526, 1054 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається зі змісту вищевказаного кредитного договору дата надання кредиту 02.12.2019 року. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, кредит надається строком на 36 місяців, тобто до 02.12.2022 року. Пунктом 1.3 кредитного договору процентна ставка становить 9,99 % - змінювана.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Встановлено, що в період дії кредитного договору відповідач не дотримувалася його умов, внаслідок чого має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Профіт Капітал» за кредитним договором № Z76.00508.006014780 від 02.12.2019.
З моменту отримання права вимоги до Відповідача, а саме з 22.12.2023 року, ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
У відповідності до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.
За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Суд вважає необхідним стягнути із відповідача 27607,05 грн - суму заборгованості за основною сумою боргу та 9039,76 грн. - суму заборгованості за відсотками.
Щодо стягнення із відповідача 33811,83 грн. суми заборгованості за комісіями, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня2017 року № 49,затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповіднодопункту5Правилпроспоживчийкредитбанкнадає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом,іншимиактами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послугкредитодавцята/абокредитногопосередника,якіпов'язанізотриманням,обслуговуванняміповерненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору.
За таких обставин положення пункту 1.5 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Як вбачається з матеріалів справи розмір заборгованості за комісією складає 33811,83 грн.
Враховуючи, що в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту (крім інформації, що може бути надана безкоштовано), та відповідних доказів цьому, що надавались відповідачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування заборгованості по кредиту, тому в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку що позовна вимога щодо стягнення з відповідача комісії у розмірі 33811,83 грн. задоволенню не підлягає.
З огляду на те, що ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов'язань в строки, передбачені кредитним договором, в повному обсязі не виконала, суд знаходить позовні вимоги ТОВ «ФК «Профіт капітал» обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме стягує з відповідача суму заборгованості за Кредитним договором № Z76.00508.006014780 від 02.12.2019 у розмірі 36646 грн. 81 коп., яка складається з заборгованості за основним боргом у розмірі 27607 грн. 05 коп., та заборгованості за відсотками у розмірі 9039 грн.76 коп.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем було заявлено майнові вимоги на загальну суму 70458,64 грн. Судом задоволені позовні вимоги частково на загальну суму 36646,81 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі, гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 7000,00 грн. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.
Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов'язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правової допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу, понесених у цій справі у сумі 3 000, 00 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, при подачі позову позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 70458,64 грн. (36646,81 (задоволені позовні вимоги) х 100% : 70458,64 (заявлені позовні вимоги) = 52,02 % (процент задоволених позовних вимог), 3028,00 грн (сплачена сума судового збору) х 52,02 %: 100% = 1575,17 грн.).
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z76.00508.006014780 від 02.12.2019 в сумі 36646,81 грн (тридцять шість тисяч шістсот сорок шість гривень 81 копійка).
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1575,17 грн (одна тисяча п'ятсот сімдесят п'ять гривень 17 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Надіслати представнику позивача копію судового рішення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачу надіслати копію судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня оголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивач: ТОВ «Фінансова компанія «Профіт-Капітал», ЄДРПОУ 39992082, юридична адреса: 04071, м.Київ, вул.Набережно-Лугова,8, адреса для листування: м.Київ, пр-т Ю. Гагаріна, буд.23, а/с 57,
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складений 02 жовтня 2025 року.
Суддя Н. В. Коваленко