Справа № 559/4216/25
Провадження № 3/559/2210/2025
02.10.2025 м. Дубно
Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Томілін О.М., розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, посвідчення водія НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.09.2025 до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшов протокол серії ЕПР1№ 436279 від 28.08.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до фабули вищевказаного протоколу 28.08.2025 о 01 год. 51 хв. на 355 км автодороги М-06 Київ-Чоп, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota Vensa, д.н.з. НОМЕР_2 , будучи особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами постановою державного виконавця Солом'янського ВДВС у м.Києві Годованюком С.П. (ВП№65049369 від 22.12.2021).
При вивченні матеріалів справи суд приходить до висновку про необхідність повернення адміністративного матеріалу для дооформлення органу, який його склав, з наступних підстав.
Так, правила підсудності ґрунтуються на основних засадах судочинства, передбачених ст. 129 Конституції України, засадах адміністративного судочинства, а також принципах побудови системи судів загальної юрисдикції. Підсудність виступає процесуальним інститутом, що має велике значення для належного відправлення правосуддя. По кожній справі, незалежно від її категорії, перше питання, яке вирішує суддя, це підсудність.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати провадження. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і відповідною практикою Європейського суду з прав людини.
Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду.
Відповідно до процесуальних норм порушення правил підсудності є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.
Згідно чч.1,2 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 - 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Так, згідно анкетних даних, місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_1 .
Згідно з протоколом серії ЕПР1№ 436279 від 28.08.2025 вчинення інкримінованих ОСОБА_1 дій відбулось на 355 км автодороги М-06 Київ-Чоп, що не є підсудністю Дубенського міськрайонного суду Рівненської області.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що справа про притягнення ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 126 КУпАП не підсудна Дубенському міськрайонному суду Рівненської області, у зв'язку з чим матеріали підлягають направленню до Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП для подачі до належного суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.276, 278 КУпАП, суд,
Матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 126 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№436279 від 28.08.2025), повернути до Управління патрульної поліції в Рівненській області ДПП для належного оформлення та подачі до належного суду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Томілін