Справа № 555/1327/25
Номер провадження 2/555/329/25
"29" вересня 2025 р.
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельничук Н. В.
при секретарі Стасюк І. Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
Стислий виклад позиції позивача.
ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання .В обґрунтування позовної заяви вказує, що рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12 січня 2017 року (справа N? 555/2341/16-ц) з відповідача присуджено стягнення аліментів на користьОСОБА_2 , на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 23.11.2016 року до досягнення дітьми повноліття. ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка ОСОБА_3 досягла повноліття. 3 1 вересня 2024 року дочка ОСОБА_3 навчається в Комунальному закладі вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради на денній формі навчання, за спеціальністю сестринська справа.У зв?язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, зокрема на придбання одягу, продуктів харчування, канцелярського приладдя, проїзду до місця навчання, проживання за місцем навчання . Всі турботи по забезпеченню дитині належного рівня проживання лежать на позивачу. Окрім мінімального розміру аліментів на утримання меншої дочки ОСОБА_4 , відповідач не приймає участі в матеріальному забезпеченні дітей.
Клопотання, процесуальні дії у справі.
27 червня 2025 року було відкрито провадження у вказаній цивільній справі.
Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення процесуальних дій, в тому числі забезпечення позову, забезпечення доказів у справі, учасниками справи не заявлялися.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з"явилася, подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, позов підтримала, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Суд ухвалив розглянути справу за відсутності відповідача у порядку заочного провадження.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до ч.2 ст.191, ч.3 ст.223 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи, при цьому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, в т.ч. якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено,що рішенням Березнівського районного суду Рівненської області від 12 січня 2017 року (справа N? 555/2341/16-ц) з відповідача присуджено стягнення аліментів на користьОСОБА_2 , на утримання неповнолітніх дітей - дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 1000 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 23.11.2016 року до досягнення дітьми повноліття.
ІНФОРМАЦІЯ_3 дочка ОСОБА_3 досягла повноліття. 3 1 вересня 2024 року дочка ОСОБА_3 навчається в Комунальному закладі вищої освіти «Рівненська медична академія» Рівненської обласної ради на денній формі навчання, за спеціальністю сестринська справа, що підтверджується довідкою від 21 травня 2025 року №6973.
У зв?язку з навчанням дочка потребує матеріальної допомоги, зокрема на придбання одягу, продуктів харчування, канцелярського приладдя, проїзду до місця навчання, проживання за місцем навчання .Відповідач не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини.
Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітня дочка, син продовжують навчання і у зв'язку із цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення 23 років, за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Тобто, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження дітьми навчання (форма навчання може бути як денна, так і заочна (постанова Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 644/3610/16-ц), потреба дітей у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Така позиція закріплена безпосередньо в п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», а також в постановах Верховного Суду від 06.08.2018 року у справі № 748/2340/17 та від 20.05.2020 року у справі № 635/1139/17.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 СК України право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають 1) той з батьків, з ким проживає дочка, син, які продовжують навчання та безпосередньо 2) дочка, син, які продовжують навчання. У разі пред'явлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі у якості третьої особи повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв'язку з цим стягуються аліменти.
При визначенні розміру матеріальної допомоги суд обов'язково враховує:
-актуальну і дійсну потребу дитину у наданні їй матеріальної допомоги,
- вартість навчання, вартість підручників і проїзду до навчального закладу, вартість проживання у гуртожитку або орендованій квартирі за місцем знаходження навчального закладу (постанова ВС від 13.04.2021 року у справі № 308/4214/18),
- стан здоров'я платника аліментів, його матеріальний та сімейний стан, наявність у платника аліментів майна, грошових коштів та
- інші обставини, що мають значення.
Крім того, як передбачено ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ч.1 ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь також у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами.
Згідно зі ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Варто зазначити, що Відповідач умисно ухиляється від сплати аліментів на старшу дитину, на контакт з Позивачем не йде, жодних коштів на утримання старшої дитини не надає.
Постановою від 29.01.2018 року по справі № 622/373/16-ц Верховний Суд роз'яснив, що на відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (ст.185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст.199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
За змістом ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 190 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів зазначає, що відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199цього Кодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітню дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Оскільки, ч. 1 ст. 199 Сімейного кодексу України (яка є спеціальною нормою Закону, що підлягає до застосування при вирішенні справи) не передбачає мінімального розміру аліментів, що можуть стягуватися на утримання повнолітніх дочки, сина, то у задоволенні вимог позивача про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатної особи, слід відмовити.
Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у зв'язку з розглядом цієї справи в розмірі 1211,20 гривень.
Відповідно до ст.ст. 180-183, 199 Сімейного кодексу України, ст.ст. 200, 206, 258, 259, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягувати з 10 червня 2025 року і до закінчення дочкою навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять ) 20 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач : ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителя АДРЕСА_1 .
Суддя: Мельничук Н. В.