Провадження № 2-др/537/22/25
Справа № 537/3922/25
02.10.2025 року Крюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області у складі:
головуючого судді Мартишевої Т. О.
за участю секретаря Антохіної Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці заяву представника позивача адвоката Нестеренко Анни Володимирівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, -
У провадженні Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 29 червня 2025 року та до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць піддано негайному виконанню. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.
24 вересня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Нестеренко А.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , у якій представником зазначено, що до матеріалів справи було долучено документи на підтвердження судових витрат, а саме витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 4200 грн. Просить вирішити питання щодо стягнення судових витрат та винести додаткове рішення.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце його проведення.
З урахуванням вимог ч.4 ст.. 270 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду даної заяви.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.
Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи пов'язані із розглядом процесуального питання, суд прийшов до такого.
Згідно ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2019 року в справі № 464/944/17 (провадження № 61-4050св19) зроблено висновок по застосуванню ст. 270 ЦПК України і зазначено, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у ч. 1 ст. 270 ЦПК України підстав.
Відповідно до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.
Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, якщо до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 вересня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 29 червня 2025 року та до закінчення навчання, тобто до 30 червня 2028 року, але не довше, ніж до досягнення ним 23-річного віку. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць піддано негайному виконанню. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1 211 грн 20 коп.
24 вересня 2025 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Нестеренко А.В., яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 , у якій представник позивача просить вирішити питання щодо стягнення судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 4200,00 грн.
Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката від сторони відповідача до суду не надходило.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
- надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Верховний Суд у постанові від 12 липня 2023 року у справі № 127/25480/21 (провадження № 61-8836св22), вказав, що для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв'язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до позовної заяви додано: - копію договору про надання правничої допомоги від 13 червня 2025 року, укладеного між адвокатом Нестеренко А.В. та відповідачем ОСОБА_1 ; акт приймання-передачі виконаних робіт згідно договору про надання правничої допомоги від 13 червня 2025 року; рахунок на суму 4200 грн та квитанцію про оплату послуг згідно договору про надання правничої допомоги від 13 червня 2025 року у загальному розмірі 4200 грн. з наведенням переліку наданих послуг та їх вартості. З даних документів убачається, що адвокатом Нестеренко А.В. надано такі послуги: надання усних консультацій, копіювання документів 1 год. (1200 грн), складання позовної заяви 1 год. (1200 грн), судовий супровід 1 год. 30 хв. (1800 грн).
За змістом вищенаведених положень цивільного процесуального законодавства розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Таким чином, ураховуючи все вищенаведене та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи і не спростований стороною відповідача факт надання адвокатом Нестеренко А.В. професійної правничої допомоги у справі на суму 4200,00 грн, за відсутності клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви у відповідності до положень п.2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із задоволенням позову у розмірі 4200,00 грн.
Керуючись ст.133, 137, 141, 246, 270, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника позивача адвоката Нестеренко Анни Володимирівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до відповідача ОСОБА_2 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа - ОСОБА_3 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу 4200 (чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 02 жовтня 2025 року.
Суддя : Т.О. Мартишева