Справа № 373/1534/25
Номер провадження 1-кп/373/181/25
02 жовтня 2025 року м. Переяслав
Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025111240000211 від 27.04.2025 на підставі обвинувального акта щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Переяслав-Хмельницький Київської області, громадянина України, одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України
26.04.2025 близько 20 год. 00 хв. (точний час в ході досудового розслідування не встановлений) перебуваючи в автомобілі марки "KIA" моделі "SORENTO", д.н.з. НОМЕР_1 на автодорозі між селом Дем'янці та містом Переяслав, Бориспільського району Київської області, діючи умисно, з мотивів особистої образи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді можливого заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_4 та свідомо бажаючи їх настання, ОСОБА_5 дістав із автомобільної шухляди (бардачка) ніж довжиною 30,5 см із клинком 17 см, не знімаючи із нього тряпчаний чохол, повернувшись до своєї дружини ОСОБА_4 наніс їй три удари ножем по тілу, чим спричинив тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки ліворуч; по одній колото-різаній рані грудної клітки ліворуч та поперекової ділянки ліворуч, синця лівої параорбітальної ділянки.
Згідно висновку експерта, виявлене проникаюче колото-різане поранення грудної клітки ліворуч могло утворитись від дії предмету, якому притаманне колюче-ріжучі властивості та має ознаки тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень».
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
16 вересня 2025 року між прокурором Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника ОСОБА_6 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні також просили укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджене в ній покарання. При цьому, обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, також зазначив, що він розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Потерпіла ОСОБА_4 просила суд затвердити укладену угоду між обвинуваченим та прокурором.
Розглядаючи питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КК України укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Частиною 4 статті 469 КПК України визначено, що укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі допускається лише у разі надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Так, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винним, відповідно до ст. 12 КК України є тяжкими злочином.
Згідно з угодою, обвинувачений та прокурор дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій. Обвинувачений в повному обсязі, беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні вищевказаних кримінальних правопорушень.
Вказаною угодою сторони кримінального провадження узгодили покарання, яке повинен понести ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення, а саме у виді позбавлення волі на строк 5 років.
При цьому сторони врахували тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставину, що обтяжує покарання - вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя. Також сторони угоди врахували ступінь такого сприяння органу досудового розслідування, дані, що характеризують особу обвинуваченого: те, що він є учасником бойових дій, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України на лінії бойового зіткнення в межах району виконання бойових завдань, утримує дитину 2015 року народження, відсутність судимостей, неперебування на спеціальних обліках, утримання дитини 2014 року народження.
Потерпіла ОСОБА_4 надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватостіміж обвинуваченою та прокурором, що підтвердила в суді особисто.
Учасникам судового розгляду роз'яснено, що наслідком укладення та затвердження угоди, за ст.473 КПК для обвинуваченого і прокурора буде обмеження права оскарження вироку, та відмова від здійснення прав п.1 ч.4 ст. 474 КПК України. Обвинувачена розуміє характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою та вид покарання, обумовлений сторонами угоди.
Покарання, узгоджене сторонами угоди відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України.
Таким чином, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення кримінальних покарань.
Суд, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, при цьому судом встановлено, що обвинувачений повністю розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Підстави для відмови в затвердженні цієї угоди, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 468, 473, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 16 вересня 2025 року, укладену між прокурором Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025111240000211 від 16.09.2025.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України і призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 26 761 (двадцять шість тисяч сімсот шістдесят одну) гривню 44 коп.
Арешт, накладений ухвалами слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 29.04.2025 на жіночу сукню світлого кольору, жіночий бюстгальтер білого кольору, спортивну кофту сірого кольору, жіночі колготи коричневого кольору, жіночі кросівки рожевого кольору 41-го розміру, жіночу куртку чорного кольору із слідами бурого кольору та трьома порізами, ніж із слідами речовини бурого кольору, чохол від ножа, штани сірого кольору із слідами речовини бурого кольору, скасувати.
Речові докази:
-штани сірого кольору із слідами речовини бурого кольору; зразок букального епітелію (слини) ОСОБА_5 ; змив з правої долоні ОСОБА_5 , жіночу сукню світлого кольору, жіночий бюстгальтер білого кольору, спортивну кофту сірого кольору, жіночі колготи коричневого кольору, жіночу куртку чорного кольору із слідами речовини бурого кольору та трьома порізами, ніж із слідами речовини бурого кольору, чохол від ножа, два змиви речовини з заднього сидіння автомобіля марки «КІА» моделі «SORENTO» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 - знищити;
-жіночі кросівки рожевого кольору 41-го розміру повернути потерпілій ОСОБА_4 ;
-автомобіль марки «КІА» моделі «SORENTO» чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 - залишити потерпілій ОСОБА_4 як власниці.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Обмеження права оскарження даного вироку визначені в ч.2 ст.473 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1