Єдиний унікальний № 372/538/25
Номер провадження № 2/371/426/25
"02" жовтня 2025 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області
у складі:
головуючої судді Геліч Т.В.,
за участю секретаря судового засідання Семерей Л.М.
відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Миронівка цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу,
Короткий зміст позовних вимог.
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» звернулось до суду з до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.09.2021 р. між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «ГК «Автострада» укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 669/21-Т/Ц5, згідно якого ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП).
26.01.2022 в с.Іванівка Київської області по вул.Залізничній відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю танспортного засобу «Газель 2705-434», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_1 , водієм автомобіля «Газель 2705- 434», Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Богуславського районного суду Київської області у справі 371/88/22.
У зв'язку з названою подією та відповідно до рахунку №АК-0000996 від 08.02.2022, наданого ТОВ «Автогор», вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Renault», д/н НОМЕР_1 склала 49 832,25 грн.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Газель 2705-434», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ЕР-206475373, виданого ПрАТ СК «Інтер-Поліс».
Позивач вказав, що ПрАТ СК “Інтер-Поліс» несе відповідальність в межах ліміту з вирахуванням франшизи, та значення коефіцієнта фізичного зносу.
З огляду на що, ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» було здійснено виплату в розмірі 17 867,84 грн. ПрАТ «СК «Арсенал Страхування».
Позивач вважає, що з відповідача підлягають відшкодуванню кошти в розмірі 31 964.41 грн. з розрахунку 49 832,25 (сума страхового відшкодування) - 17 867,84 (часткова виплата ПрАТ «СГ «Інтер-Поліс» = 31 964,41 грн.
Процесуальні дії у цивільній справі.
Згідно з ухвалою суду у справі відкрите спрощене провадження з викликом сторін.
Представник позивача звернувся до суду із заявою, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.
Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вказав на необгрунтованість позовних вимог та вважає що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення із даним позовом.
Фактичні обставини справи, норми права та мотиви суду.
Заслухаши відповідача, дослідивши письмові докази у справі, надавши їм оцінку в їх сукупності, приймаючи до уваги позицію відповідача, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов?язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об?єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
01.09.2021 між ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» та ТОВ «ГК «Автострада» укладено договір добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 669/21-Т/Ц5, згідно з яким ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.
26.01.2022 в с.Іванівка Київської області по вул.3алізничній відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Газель 2705-434», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Газель 2705-434», д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 , на момент ДТП була застрахована полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №ЕР-206475373, виданого ПрАТ СК «Інтер-Поліс».
Зідно з постановою Богуславського районного суду Київської області від 28.03.2022 у справі 371/88/22 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу.
ТОВ «АВТОГОР» розрахував вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в розмірі 49 832.25 грн, що підтверджується рахунком фактурою №АК-0000996 від 08.02.2022.
16.02.2022 ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахував ТОВ «ГК «Автострада» кошти в сумі 49 832.25 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9358325 від 16.02.2022.
19.08.2022 ПрАТ СК «Інтер-Поліс» перерахував ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» кошти в сумі 17 867,84 грн., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 4117 від 19.08.2022
Згідно з листом (повідомленням) ПрАТ СК «Інтер-Поліс» вих. № 0659 від 19.08.2022 страховою компанією прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, з урахуванням обопільної вини учасників ДТП, зносу Езн - 0,4636 та вирахуванням франшизи в сумі 1000 грн, в розмірі 17 867,84.
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов?язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров?ю, майну третьої особи.
Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов?язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов?язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов?язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров?я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв?язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов?язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Також, Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові № 686/17155/15-ц від 03.10.2018 року визначив, що страховик за договором обов'язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту за мінусом фізичного зносу, а решта - безпосередній винуватець.
Згідно із централізованою базою даних МТСБУ, витяг від 24.01.2025, поліс страхування серії ЕР №206475373 чинний на момент ДТП - 26.01.2022, включає франшизу в розмірі 1000 грн., 260 000 грн.-ліміт за шкоду життю та здоров'ю, та 130 000 грн - ліміт за шкоду майну.
Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Renault», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який оцінений страховиком ТОВ "Автогор" у розмірі 49 832.25 грн є в межах ліміту за шкоду майну.
Позивачем не наведено суду обгрунтування обставин різниці розрахунків суми відшкодування одного і того ж об'єкта (предмета) дослідження (автомобіля «Renault», що став учасником ДТП) страхувальниками (ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» - 49 832.25 грн, ПрАТ СК «Інтер-Поліс»» - 17 867,84 грн ), у межах страхового ліміту.
Окрім цього, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, рахунок-фактура №АК-0000996 від 08.02.2022, судом до уваги не береться, з огляду на наступне.
Визначення вартості збитків відбувається у відповідності до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 (далі - Методика).
Відповідно до п.п. 12,13. Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Методи оцінки, передбачені цією Методикою, можуть використовуватися для оцінки самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторів і комбайнів на колісних шасі, якщо вони не суперечать тим положенням, які регламентують оцінку цих видів транспорту.
Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Згідно із п. 4.3 Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).
Отже, для належного підтвердження відновлювального ремонту, суду має бути наданий документ, що оформлений відповідно до вимог Методики.
За змістом ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд зберігаючи об'єктивність і неупередженість також роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбаченим цим Кодексом, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень, неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.
За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на позивача покладається обов?язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.
Саме позивач має довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.
Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.
Згідно із приписами статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, на які покликається при заявленні позову,за вказаних обстави, суд вважає позовні вимоги не доведеними, а тому у позові слід відмовити.
Щодо застосування строків позовної давності, на які вказує відповідач, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу). Загальний строк позовної давності три роки.
Термін «регрес» (протилежний «прогресу» - руху вперед) за буквальним значенням виражає «рух назад». Тому, наприклад, вираз «регресна вимога» нерідко заміняють на термін «зворотна вимога» як синонім. Отже, регрес - це право зворотної вимоги страховика до особи, яка є винною у спричиненні шкоди. Регресна вимога має похідний характер. Вона виникає тільки на основі виконання якогось іншого зобов'язання, що стосовно регресного може бути названо основним. Регресне зобов'язання завжди є похідним від основного, оскільки, коли припиняє дію основне, виникає регресне зобов'язання.
Регрес (regres) - право відповідальної особи, яка здійснила відшкодування шкоди, заподіяної не її діями, звернутися з вимогою про повернення виплаченого до боржника, з вини якого заподіяно шкоду. Регрес характеризується тим, що правовідношення, за яким особа здійснила відшкодування, припинилося, у зв'язку з чим і виникло нове - пов'язане саме з регресною вимогою.
За регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається заново - з моменту виконання основного зобов'язання.
Моментом виконання основого зобов'язання є 16.02.2022, коли ПРАТ «СК «Арсенал Страхування» перерахував ТОВ «ГК «Автострада» кошти в сумі 49 832.25 грн.
Позивач звернувся до суду 03.02.2025, а отже, в межах строків позовної давності.
Щодо стягнення судових витрат.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір з відповідача на користь позивача стягненню не підлягає.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 6, 22, 33, 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. ст. 10, 58, 60, 61, 88, 197, ст.ст. 76,77, 81, 82, 178, 263, 279, 280-289 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складене та підписане 02.10.2025.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ