Справа № 212/11370/25
1-кс/212/1254/25
02 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Слідчий суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання дізнавача СД ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_4 , внесене в кримінальному провадженні №12025046730000391 від 29 вересня 2025 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, про арешт майна,
30 вересня 2025 року до слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання, у якому дізнавач СД ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 просить накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке було вилучено 28.09.2025 у ОСОБА_5 , з позбавленням права на його відчуження, розпорядження та користування.
В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, що Сектором дізнання ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024046730000391 від 29 вересня 2025 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за фактом використання завідомо підробленого документа.
28.09.2025 до чергової частини ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області зі служби 102 Буран-103 надійшло повідомлення про те, що під час патрулювання працівниками поліції, за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Січеславська, 24 встановлено ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який пред'явив посвідчення водія з явними ознаками підробки.
Під час огляду місця події 28.09.2025 в період часу з 11:47 год. до 12:07 год., за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено та вилучено посвідчення водія № НОМЕР_1 заповнене на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ознаками підробки.
29.09.2025 постановою дізнавача СД ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області посвідчення водія № НОМЕР_1 заповнене на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовим доказом.
29.09.2025 було призначено судову технічну експертизу документів щодо посвідчення водія серії та номер НОМЕР_1 .
Дізнавач вважає, що в даному випадку вбачається доцільним прийняти заходи, направлені на запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження посвідчення водія шляхом накладення на нього арешту, оскільки воно є речовим доказом, являє собою знаряддя вчинення кримінального правопорушення, з використанням якого скоєно правопорушення - використання завідомо підробленого документу.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, просила клопотання задовольнити.
Власник ОСОБА_5 будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце проведення судового засідання, до слідчого судді не з'явився, причини своєї неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття в судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, дослідивши письмові матеріали, надані в обґрунтування клопотання, дійшов висновку про задоволення клопотання з таких підстав.
У провадженні СД ВП № 3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, внесено до ЄРДР за № №12025046730000391 від 29.09.2025 з правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 358 КК України за фактом використання завідомо підробленого документу.
Згідно з копією протоколу огляду, проведеного 28.09.2025 року під час огляду виявлено та вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_1 .
Постановою дізнавача від 29.09.2025 вилучене майно визнано речовим доказом.
29 вересня 2025 року дізнавачем призначено у кримінальному провадженні судово-технічну експертизу документів, а саме посвідчення водія серія та номер НОМЕР_1 заповнене на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке має явні ознаки підробки.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З врахуванням вищевикладеного слідчий суддя приходить до висновку, що дізнавачем у своєму клопотанні, в розумінні вимог статті 173 КПК України, доведені правові підстави для арешту вилученого під час огляду майна, яке може мати значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом вчинення кримінального правопорушення, та достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Слідчий суддя, на даній стадії кримінального провадження, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів його забезпечення, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, з урахуванням обставин кримінального провадження, а також того, що вилучене майно - посвідчення водія, щодо якого дізнавач просить накласти арешт цілком відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а тому обґрунтовано має правовий статус речового доказу у даному кримінальному провадженні, з метою забезпечення його збереження, на переконання слідчого судді, є всі правові підстави для накладання арешту на вказане майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131-132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання дізнавача СД ВП №3 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт, з метою збереження речового доказу, на посвідчення водія серії та номер НОМЕР_1 , заповнене на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке було вилучено 28.09.2025 в ході огляду місця події за адресою: м. Кривий Ріг, Покровський район, вулиця Січеславська буд. 24, із забороною відчуження, розпорядження та користування зазначеним майном.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1