Справа № 212/9019/25
2-о/212/242/25
02 жовтня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровський районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Пижик В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу № 212/9019/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Криворізька міська рада в особі виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, приватний нотаріус Вакуліч Ольга Сергіївна,
за участі заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - Скоробогатько В. Ю., -
4 серпня 2025 року представник заявника, адвокат Скоробогатько В. Ю., звернувся до суду із даною заявою, посилаючись в обґрунтування заявлених вимог на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка доводилася заявнику бабусею по материнській лінії, тому ОСОБА_1 є онукою ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 21 липня 2010 року на випадок своєї смерті склала заповіт на заявника, ОСОБА_3 , щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому заявник фактично постійно проживала однією сім'єю із своєю бабусею, ОСОБА_2 , 1940 р. н., за такою адресою: АДРЕСА_1 , хоча місце реєстрації проживання ОСОБА_1 є іншим, а саме: АДРЕСА_2 . Заявник доглядала за своєю бабусею, допомагала їй по господарству та після смерті бабусі фактично проживала та доглядала за квартирою, якою станом на теперішній час заявник продовжує користуватися. При цьому обряд поховання ОСОБА_2 проводила заявник, яка взяла на себе всі витрати пов'язані з похованням бабусі. З метою оформлення спадщини заявник звернулась до приватного нотаріуса Вакуліч О. С., однак виявилось, що на час смерті ОСОБА_4 . ОСОБА_1 пропустила строк прийняття спадщини, тому нею вирішено звернутись до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання на час відкриття спадщини із спадкодавцем. Отже, просила суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом із спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини по АДРЕСА_1 .
Заявник, ОСОБА_1 , та представник заявника, адвокат Скоробогатько В. Ю., повністю підтримали у судовому засіданні заявлені ОСОБА_1 вимоги, які просили суд задовольнити.
Приватний нотаріус Вакуліч О. С. у судове засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням вирішити справу за її відсутності.
Представник Криворізької міської ради в особі виконкому Покровської районної в місті ради, Симоненко О. В., у судове засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням вирішити справу за її відсутності на підставі чинного законодавства з урахуванням наданих письмових пояснень.
Так за письмовими поясненнями ОСОБА_5 вбачається, що остання посилаючись на недоведеність заявлених вимог, просила суд у задоволені заяви ОСОБА_1 відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає у даному випадку розгляду справи по суті.
Отже, суд, дослідивши матеріали справи та опитавши свідків, дійшов висновку про можливість задоволення заявлених адвокатом Скоробогатько В. Ю. вимог, виходячи з наступного вмотивування.
Судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого 22 жовтня 2021 року Покровським відділом ДРАЦС у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 2037, вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 81 років.
Встановлено судом, що відповідно до свідоцтва про народження, актовий запис № 74 від 10 грудня 1958 року, а також свідоцтва про укладення шлюбу, актовий запис № 1419 від 17 грудня 1977 року, вбачається, що ОСОБА_6 є донькою, ОСОБА_2 , яка змінила прізвище 17.12.1977 року після одруження на « ОСОБА_7 ».
Також суд встановив, що на підставі повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 110 від 29.11.1979 року, вбачається, що ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір'ю якої вказана ОСОБА_6 .
Судом було встановлено, що за повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 280 від 06.06.1997 року, вбачається, що ОСОБА_8 одружилась із ОСОБА_9 06.06.1997 року, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_10 .
Натомість, відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб № 567 від 21.08.2004 року, вбачається, що ОСОБА_11 одружилась із ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 , внаслідок чого їй було присвоєно прізвище ОСОБА_13 .
Також на підставі свідоцтва про зміну імені, виданого 10 жовтня 2012 року Жовтневим відділом ДРАЦС Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, вбачається, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінила прізвище на ОСОБА_8 , актовий запис № 50 від 10 жовтня 2012 року.
При цьому відповідно до свідоцтва про шлюб, актовий запис № 242 від 24 червня 2017 року, виданого 24 червня 2017 року Шевченківським районним у місті Львові відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Львівській області, вбачається, що ОСОБА_15 та ОСОБА_8 одружились 24 червня 2017 року, внаслідок чого дружині було присвоєно прізвище ОСОБА_16 .
Суд також встановив, що на підставі довідки про реєстрацію місця проживання особи від 18.06.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована в АДРЕСА_2 з 13.08.1996 року.
Однак за матеріалами оглянутої судом копії спадкової справи, відкритої внаслідок смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Вакуліч О. С. за заявою ОСОБА_1 від 28 травня 2024 року, вбачається, що за інформацією з Реєстру Криворізької міської територіальної громади від 28.05.2024 року ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована на момент смерті по АДРЕСА_1 , починаючи з 23.11.1989 року по 17.11.2021 року, разом із ОСОБА_17 , чоловіком заявниці.
Крім того за заявою від 28.05.2024 року ОСОБА_6 повідомила, що не претендує на спадщину своєї матері, ОСОБА_2 .
При цьому за заповітом від 21 липня 2010 року, складеним приватним нотаріусом Каліушко О. Є., реєстр № 790, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті заповідала усе належне їй майно онуці, ОСОБА_14 .
Відповідно до постанови від 28 травня 2024 року вбачається, що приватним нотаріусом Вакуліч О. С. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка складається з квартири, розташованої в АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 31 грудня 1997 року та свідоцтвом про право на спадщину від 5 листопада 2003 року, а також технічним паспортом на вказану квартиру, внаслідок не підтвердження факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем та пропуск передбаченого законом строку на подачу заяви про прийняття спадщини.
Натомість, за актом від 19 серпня 2025 року, складеним головою ОСББ «Івана Мазепи 10» в м. Кривий Ріг за свідченнями сусідів підтверджується, що ОСОБА_1 постійно проживала разом із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з березня 2018 року в АДРЕСА_1 .
Також допитані у судовому засіданні свідки, ОСОБА_18 , сусід по будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_19 , подруга родини ОСОБА_1 , а також ОСОБА_20 , товариш сина заявниці, ОСОБА_21 , вказували про те, що у кв. АДРЕСА_4 мешкали щонайменше з 2019 року із ОСОБА_2 онука останньої ОСОБА_1 , яка проживала там разом із чоловіком ОСОБА_17 та двома їх спільними дітьми, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . При цьому із своєю бабусею ОСОБА_2 заявниця ОСОБА_1 мешкала до моменту смерті в жовтні 2021 року ОСОБА_2 , за якою заявниця доглядала та займалась її похованням.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
На підставі ст. 1220 ЦК спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до ст. 1258 ЦК спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
За ст. 1261 ЦК в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
На підставі ст. 1270 ЦК для прийняття спадщини встановлюється строк у 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно із ст. 1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
За ч. 3 ст. 1268 ЦК спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилась до 1 січня 2004 року, тощо.
Відсутність реєстрації спадкодавця за останнім його місцем проживання, зокрема за місцем проживання спадкоємця, не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини ч. 3 ст. 1268 ЦК підтверджуються достатністю інших належних і допустимих доказів.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові по справі № 212/9157/15-ц від 1 серпня 2018 року.
Отже, судом було встановлено за матеріалами справи, що шестимісячний строк подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 21 квітня 2022 року.
В той же час, зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов переконання, що ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за заповітом відносно спадщини своєї бабусі, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкала разом із нею, починаючи з березня 2018 року та до моменту її смерті в кв. АДРЕСА_4 .
Таким чином факт вступу ОСОБА_1 у спадкові права ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок постійного проживання заявника разом із спадкодавцем на момент відкриття спадщини було доведено у судовому засіданні сукупністю досліджених доказів.
Виходячи з переліченого вмотивування, суд вважає, що заявлені вимоги адвоката Скоробогатько В. Ю. підлягають задоволенню шляхом встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 на момент смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 133-141, 258-259, 263, 265 ЦПК, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, заінтересовані особи: Криворізька міська рада в особі виконавчого комітету Покровської районної в місті ради, приватний нотаріус Вакуліч Ольга Сергіївна, - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в квартирі АДРЕСА_4 на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено та підписано 2 жовтня 2025 року.
Суддя: Д. О. Козлов