Номер провадження: 11-кп/813/1836/25
Справа № 513/453/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_7 на ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 22.04.2025 року, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоселівка Саратського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України у кримінальному провадженні № 12025162240000078 від 15.01.2025 року,
установив
Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції було задоволено клопотання ОСОБА_8 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України.
На підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження №12025162240000078 відомості про яке внесено до Єдиного державного реєстру досудового розслідування 15.01.2025 року про обвинувачення ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України закрито.
На вказану ухвалу суду, заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій вважає ухвалу місцевого суду відносно ОСОБА_8 такою, що підлягає скасуванню з підстав незаконності та порушенням вимог закону України про кримінальну відповідальність та вимог КПК.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що:
-мотивувальна частина ухвали не відповідає вимогам закону та не містить встановлених судом обставин, а саме: дату, час, місце вчинення кримінального правопорушення, з приводу яких судом зроблено висновки щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження, тобто оскаржена ухвала не містить сформульоване органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_8 згідно обвинувального акту;
-мотивувальна частина ухвали суду не містить обґрунтування, яким чином прибирання обвинуваченим огорожі призвело до зміни обстановки стосовно злочину, інкримінованого ОСОБА_8 за ч.2 ст.197-1 КК України;
-прокурор наголошує, що визнання вини, щире каяття не є підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, прокурор просить ухвалу суду відносно ОСОБА_8 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляційну скаргу сторони обвинувачення та просив призначити новий судовий розгляд провадження.
Обвинувачений ОСОБА_8 у судове засідання апеляційного суду не з'явився, причини неявки не повідомив, із клопотаннями про відкладення судового розгляду не звертався.
Оскільки в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища обвинуваченого ОСОБА_8 та він своєчасно належним чином повідомлений про судовий розгляд, за згодою прокурора, апеляційний розгляд проведений за відсутності обвинуваченого.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженого рішення, судом були створені всі умови для реалізації права учасників процесу, на доступ до правосуддя, тому відповідно до положень ч.4 ст.405 КПК України судовий розгляд у суді апеляційної інстанції проведено також за відсутності обвинуваченого.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали провадження, апеляційний суд приходить до висновків про таке.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Відповідно до приписів ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
Згідно з положеннями ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Судовий розгляд кримінального провадження відбувається у порядку, передбаченому статтями 318-380 КПК України.
На підставі вимог ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2022 (справа № 461/7741/16-к), якою зазначено, що саме частина обвинувального акта, де викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які сторона обвинувачення вважає встановленими, а також правова кваліфікація правопорушення і встановлює межі судового розгляду кримінального провадження.
Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України, у мотивувальній частині ухвали зазначаються: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.
Так, згідно матеріалів судової справи, у провадження Саратського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025162240000078 від 15.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_8 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження, в якому зазначено, що він до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягався, щиро розкаюється у вчиненому, вину свою визнав ще під час досудового розслідування, активно сприяв розкриттю злочину, збитки, завдані кримінальним правопорушенням, відшкодовані в повному обсязі, внаслідок зміни обстановки вчинене діяння втратило суспільну небезпечність.
Ухвалою суду першої інстанції було задоволено клопотання ОСОБА_8 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення нетяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України та кримінальне провадження закрито.
Водночас, системний аналіз ухвали суду першої інстанції показав, що оскаржуване судове рішення не відповідає приписам наведеної вище норми кримінального процесуального закону, оскільки зі змісту ухвали вбачається, що суд у мотивувальній частині свого рішення формулювання обвинувачення, визнаного доведеним або встановлені судом обставини, не виклав, пославшись лише на те, що ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України.
Проте, оскільки кримінальне провадження було закрито у зв'язку із зміною обстановки на підставі ст. 48 КК України, суд зобов'язаний був викласти встановлені судом обставини, а саме: дату, час, місце вчинення кримінального правопорушення, з приводу яких судом зроблено висновки щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження саме за вказаною підставою кримінального закону, тобто оскаржена ухвала не містить сформульоване органом досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_8 згідно обвинувального акту та фактичних обставин інкримінованого кримінального правопорушення.
За таких обставин ухвала суду за змістом та формою не відповідає вимогам ст. 370, 372 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, щоє ІСТОТНИМ порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Натомість, апеляційний суд не надає оцінку доводами прокурора про те, що мотивувальна частина ухвали суду не містить обґрунтування, яким чином прибирання обвинуваченим огорожі призвело до зміни обстановки стосовно злочину інкримінованого ОСОБА_8 за ч. 2 ст. 197-1 КК України, з огляду на те, що судом, при розгляді справи не викладені фактичних обставини провадження, у зв'язку з чим перевірити умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності в наслідок зміни обстановки, коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною, під час апеляційного розгляду не буде відповідати положенням КПК України.
Таким чином судом першої інстанції порушено вимоги законності судового рішення, яке має бути ухвалене згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, що істотно вплинули на прийняте судом рішення.
З огляду на це, апеляційний суд враховує положення ч.1 ст. 412 КПК України, відповідно до яких істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Пункт 3 ч. 1 ст. 409 КПК України визначає, що істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.
Положеннями п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України визначено, що суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне застосовувати загальні засади кримінального провадження, а саме принцип верховенство права.
Відповідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, апеляційний суд також виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, з яких вбачається, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися законності.
В той же час, у відповідності до положень ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження як норм вищого ступеня нормативності є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, а саме законність, то ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.
За таких умов доводи прокурора про необхідність скасування ухвали є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про те, що суд 1-ої інстанції, при вирішенні питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки комплексно не дослідив умови та підстави у взаємозв'язку з вчиненим кримінальним правопорушенням, апеляційний суд вважає, що вони повинні бути перевірені під час нового розгляду.
Окрім того, під час нового розгляду, суду 1-ої інстанції, неухильно дотримуючись вимог КПК України, необхідно звернути увагу на встановлені під час апеляційного розгляду та зазначені в ухвалі апеляційного суду факти порушення вимог кримінального процесуального закону, провести судовий розгляд кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України, та прийняти за його результатами законне і обґрунтоване рішення.
Відповідно до ч. 2 ст.415 КПК, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, а тому доводи прокурора про порушення судом вимог кримінального закону та КПК щодо відсутності підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за зміною обстановки, мають бути обов'язково перевірені судом під час нового розгляду.
Висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення, є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції допущено істотні порушення норм кримінального процесуального законодавства, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, а тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала суду підлягає скасуванню із призначенням нового судового розгляду у суді першої інстанції, в іншому складі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 9, 23, 370-374, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 424, 532 КПК України, апеляційний суд -
ухвалив
Апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Ухвалу Саратського районного суду Одеської області від 22.04.2025 року, відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження № 12025162240000078 в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового провадження в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4