Номер провадження: 11-кп/813/288/25
Справа № 497/538/2020
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
02.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2023 року відносно:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Болград Одеської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України у кримінальному провадженні №12020160270000049,
установив
Вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2023 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України, та йому призначено покарання:
- за ч. 1 ст. 115 КК у виді позбавлення волі на строк дванадцять років;
- за ч. 2 ст. 162 КК у виді позбавлення волі на строк три роки.
На підставі ст. 70 КК ОСОБА_8 за сукупністю кримінальних правопорушень визначено остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі на строк дванадцять років.
Застосований відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі обчислений з моменту його затримання та взяття під варту, а саме з 21.04.2023 року, зарахувавши йому згідно ч. 5 ст. 72 КК строк попереднього ув'язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 23.02.2020 року до 08.11.2021 року та з 21.04.2023 року до набрання вироком законної сили, виходячи з розрахунку день за день.
Також даним вироком вирішено питання цивільного позову, судових витрат та речових доказів, заходів забезпеченнякримінального провадження.
Відповідно до вироку суду:
23.02.2020 року приблизно о 04:30 годині ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, разом зі своїм знайомим ОСОБА_9 на автомобілі марки «Volkswagen Passat В5» з реєстраційним номером (Республіки Болгарія) НОМЕР_1 , в салоні якого також перебували ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , прибули до домоволодіння ОСОБА_12 , яке розташоване по АДРЕСА_2 (далі - с. Кубей), з метою з'ясування особистих конфліктних відносин з останнім, що виниклі на побутовому підґрунті.
Знаходячись за вказаною адресою, ОСОБА_8 в ході сварки, діючи з умислом, спрямованим на позбавлення ОСОБА_12 життя, з мотивів існуючих особистих неприязних відносних, бажаючи помститися за вислови, сказані ОСОБА_12 , у присутності малолітньої дитини останнього - сина ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - наніс чисельні удари рукою у різні частини тіла ОСОБА_12 , штовхав його, а також ножем, яким ОСОБА_8 був озброєний, умисно наніс ОСОБА_12 три удари у верхню задню та бокову життєво важливу частину тіла, спричинив три сліпих колото-різані поранення, з яких: одне - на спині в ділянці лівої лопатки на 3,5 см нижче ості лопатки з пошкодженням м'яких тканин спини, з крововиливом в м'яких тканинах по ходу ранового каналу; друге - на задній поверхні лівого плеча в середній третині з пошкодженням м'яких тканин плеча, з крововиливом в м'яких тканинах по ходу ранового каналу, які по ступеню тяжкості мають ознаки легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я; та третє - лівій боковій поверхні грудної клітини по середній пахвинній лінії на рівні 7-го лівого ребра з пошкодженням кісткової частини 7-го лівого ребра з проникненням у ліву плевральну порожнину і перикард з пошкодженням лівої легені, лівого шлуночка серця, м'яких тканин грудної клітки ліворуч, що супроводжувалось зовнішньою і великою внутрішньою крововтратою, недокрів'ям внутрішніх органів, яке за ознакою небезпеки для життя, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, вчинивши таким чином усі необхідні дії, спрямовані на позбавлення життя потерпілого.
Останнє сліпе колото-різане поранення, отримане ОСОБА_12 , хоча і супроводжувалось зовнішньою і великою внутрішньою (до 2750 мл крові у ліву плевральну порожнину) крововтратою, проте дозволило йому протягом декількох хвилин зберігати здатність до деяких активних дій.
Крім того, продовжуючи свої незаконні дії, діючи у порушення вимог ст. 30 Конституції України, яка гарантує недоторканість житла та іншого володіння особи, переслідуючи втікаючого потерпілого з метою позбавлення його життя, всупереч волі законного володільця, із застосуванням насильства в ході нанесення ОСОБА_12 вказаних тілесних ушкоджень та застосування штовхання, ОСОБА_8 незаконно проник у володіння ОСОБА_12 , а саме у двір його домоволодіння, та у житлову частину будинку, де, мінувавши декілька жилих приміщень, до приміщення кухні, в якому наніс ще один удар правим кулаком в ліве плече потерпілого, спричинивши останньому фізичний біль. Після цього, ОСОБА_12 від великої крововтрати, у зв'язку з отриманим раніше вищезазначеним сліпим колото-різаним пораненням на лівій боковій поверхні грудної клітини по середній пахвинній лінії на рівні 7-го лівого ребра з пошкодженням кісткової частини 7-го лівого ребра з проникненням у ліву плевральну порожнину і перикард з пошкодженням лівої легені, лівого шлуночка серця, м'яких тканин грудної клітки ліворуч, що супроводжувалось зовнішньою і великою внутрішньою крововтратою, недокрів'ям внутрішніх органів, втратив свідомість, впав на підлогу та помер на місці події.
Не погоджуючись з зазначеним вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду відносно ОСОБА_8 скасувати та постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати невинуватим за пред'явленим обвинуваченням.
В обґрунтування доводі апеляційної скарги посилається на наступне:
-суд поклав в основу вироку покази лише одного свідка, а саме покази ОСОБА_13 , надані під час проведення слідчого експерименту, не врахувавши при цьому, що слідчий експеримент проводився в порушення вимог КПК України без законного представника;
-надані під час проведення слідчого експерименту покази ОСОБА_13 суперечать показам всіх інших свідків у справі, а також фотографіям, доданим до протоколу;
-судом не надано оцінки тому, що надані під час проведення слідчого експерименту покази свідка ОСОБА_13 суперечать його показанням, наданим безпосередньо в судовому засіданні;
-понятий ОСОБА_14 засвідчив обставини які прямо вказують на те, що на свідка ОСОБА_13 здійснювався вплив співробітниками правоохоронних органів та брата померлого ОСОБА_12 у зв'язку з чим свідок надавав покази про обставини, яких насправді не бачив.
-суд не надав оцінки тому, що потерпілий ОСОБА_12 протягом свого життя постійно носив з собою ніж, який систематично використовував для залякування і нападу не лише на третіх осіб, але й навіть на власну дружину.
-суд не надав оцінки доводам сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_8 не вчиняв жодних дій проти ОСОБА_12 до початку використання останнім ножа в напрямку ОСОБА_8 ;
-обвинувачений ОСОБА_8 здійснив перший удар в напрямку ОСОБА_12 безпосередньо під час ножового нападу ОСОБА_12 на ОСОБА_8 і суто з метою самозахисту, з огляду на що всі дії ОСОБА_8 були вчинені в стані необхідної оборони;
-судом не надано оцінки тому, що події між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 відбувалися біля 04:20 ночі. ОСОБА_12 помер о 05:28 ночі. Отже, ОСОБА_12 був живий біля години після отримання тілесних ушкоджень. При цьому, як вказує захист, жодних дій проти ОСОБА_12 ОСОБА_15 в цей час не вчиняв, натомість, надавав ОСОБА_12 посильну допомогу доти доки дружина ОСОБА_12 не вийшла і ОСОБА_15 не було сказано забиратися геть.
В подальшому, захисник ОСОБА_7 подав заяву, в якій вказував про наявність підстав для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду провадження.
Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 , а також обвинувачений ОСОБА_8 доводи апеляційної скарги підтримали, однак, з урахуванням встановлених процесуальних порушень, просили призначити новий судовий розгляд провадження.
Прокурор в судовому засіданні апеляційного суду частково підтримав апеляційну скаргу, просив призначити новий судовий розгляд провадження.
Потерпіла сторона в судові засідання апеляційного суду не з'явилась, про місце та час апеляційного розгляду була повідомлений своєчасно належним чином. Клопотань про відкладення судових засідань, не подавала.
Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов до висновків про таке.
Мотиви апеляційного суду
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.
За результатами апеляційного перегляду вироку районного суду апеляційним судом встановлені істотні порушення вимог КПК, які у відповідності до положень ст. 412 КПК тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді 1-ої інстанції, з огляду на таке.
Положення ст. 2 КПК визначають завдання кримінального судочинства, якими є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до вимог ст. 374 КПК України у мотивувальній частині обвинувального вироку, у разі визнання особи винуватою, зокрема, має бути чітко сформульовано обвинувачення, яке визнається судом доведеним, з обов'язковим зазначенням місця, часу, способу вчинення злочину та його наслідків, форми вини і мотивів злочину тощо, а також доказів, якими суд обґрунтовує свої висновки, обставин, що визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, пом'якшують або обтяжують покарання.
Зазначених вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і ухваленні вироку відносно ОСОБА_8 суд 1-ої інстанції не дотримався, та допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК, тягнуть за собою його безумовне скасування.
Як свідчить зміст оскаржуваного вироку, за результатами судового розгляду обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_8 , суд 1-ої інстанції прийшов до висновку про наявність в діях обвинуваченого, складів кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України, та визнав його винуватим.
Частиною 5 ст. 27 КПК України під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Разом з цим, суд 1-ої інстанції обґрунтував вирок, зокрема, показаннями неповнолітнього свідка ОСОБА_13 , який, будучи допитаним в судовому засіданні пояснив, що загиблий був його батьком, обвинуваченого ОСОБА_8 він не знав. 23.02.2020 близько 04:20 години хтось гучно стукав по воротах їх будинку та кликав батька, від цього він прокинувся, після чого батько вийшов на вулицю. Він також вийшов з батьком. На вулиці було двоє чоловіків, біля будинку стояв автомобіль марки «Volkswagen Passat» зеленого кольору з болгарськими номерами, вже згодом він побачив, що в ньому було ще дві жінки. ОСОБА_8 приїхав розібратися з батьком з приводу зламаного забору, вимагав його полагодити, в результаті чого між ними виник конфлікт, при цьому ОСОБА_8 сказав, що хоче «поламати» його батька, який в цей час знаходився у прорізі хвіртки. Після цього двоє чоловіків почали штовхатися з його батьком, сваритися. Там він побачив у ОСОБА_16 в руках ніж. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 заштовхали його батька у двір, і так штовхалися вони до входу у будинок на кухню. Його батько взяв складний стілець, однак ОСОБА_8 наніс йому ще два удари ножем в ліву сторону в плече. Всього ударів ножем було три, перший удар був нанесений раніше у дворі, коли його батько підставив руку. Механізм останнього третього удару він не бачив. При цьому ОСОБА_8 тримав ніж в правій руці лезом вгору, і наносив удари знизу вверх, а його батько ухилявся. Після третього удару батько почав закриватися лівою рукою та почав важко слідувати до кухні, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пішли за ним, біля холодильнику ОСОБА_8 знов вдарив батька кулаком по обличчю, від чого той впав і у нього розкрилася дублянка, під якою вони побачили кров. ОСОБА_8 розгубився, почав бризкати на нього водою, після чого з будинку вибіг ОСОБА_9 , за ним ОСОБА_8 , він також вибіг за ними, запам'ятав номера машини, ОСОБА_9 сів за кермо автомобіля, а ОСОБА_8 сів на заднє сидіння, якому двері відкрила його дружина ОСОБА_10 , яку він впізнав, як мешканку їх села, і вони поїхали.
Він також зазначив, що у батька був складний ніж з дерев'яною червоною ручкою, який він носив на шкіряному шнурку, що був прив'язаний до штанів, однак в ту ніч цього ножа у батька при собі не було: він був одягнений в інші спортивні штани, майку та дублянку. Ніж, який був у ОСОБА_8 , він побачив у дворі будинку, однак розгледів вже при ввімкнутому світлі на кухні, це був ніж з широким лезом на кнопці. Також він чув запах алкоголю від ОСОБА_8 , який хитався, і було видно, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. Свідок також зазначив, що на час допиту в суді він вже не так все докладно пам'ятає, він показав усе як відбувалося на місці, під час проведення за його участю слідчого експерименту. Під час досудового розслідування він також впізнав ОСОБА_8 .
Водночас, в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях до неї, захисник ОСОБА_7 вказує на те, що під час судового розгляду був допитаний свідок ОСОБА_14 , який був понятим під час проведення слідчих дій та вказував на те, що він не приймав участь під час проведення ряду слідчих дій, а також про те, що на свідка ОСОБА_13 здійснювався вплив співробітниками правоохоронних органів та брата померлого ОСОБА_12 у зв'язку з чим свідок надавав покази про обставини, яких насправді не бачив.
Натомість, у вироку показання свідка відсутні, як і надання ним оцінки та звукозапис судових засідання суду 1-ої інстанції від 16.06.2022 року, на якому допитувався свідок ОСОБА_14 відтворюється, однак є незрозумілим зміст його показань, у зв'язку з чим надати їм повторну оцінку, як на цьому наполягає сторона захисту, не є можливим.
Так, в ході апеляційного розгляду за запитом апеляційного суду, із суду першої інстанції витребувано архівну копію диску звукозапису судових засідань по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 , який підтвердив обставини, виявлені під час апеляційного розгляду скарги, а саме відтворення звукозапису судового засідання, на якому був допитаний свідок ОСОБА_14 , проте неможливість їх розібрати.
Разом з тим, показання вказаного свідка у вироку не відображені, однак мають значення для встановлення фактичних обставин справи, зокрема, щодо встановлення наявності або відсутності порушень вимог КПК України при проведенні досудового розслідування.
Апеляційний суд, відповідно до процесуального законодавства шляхом дослідження доказів може встановлювати фактичні обставини, які були предметом дослідження суду першої інстанції. Таким чином, апеляційний суд може використовувати процесуальні можливості самостійного виправлення відповідних недоліків, а відтак забезпечувати розгляд кримінального провадження, без призначення повторного розгляду провадження судом першої інстанції.
Разом з тим, оскільки показання свідка ОСОБА_14 не викладені у вироку, ним не надавалась оцінка, в суді апеляційної інстанції учасники провадження не заявляли клопотання про повторний допит свідка після того, як звукозапис судового засідання суду 1-ої інстанції відтворений, однак почути зміст його показань не надалось можливим, апеляційний суд позбавлений повноважень надати їм оцінку та визнати їх допустимими чи ні, оскільки неможливо встановити, чи дійсно він надавав вказані показання.
З огляду на що, в ході апеляційного розгляду за запитом апеляційного суду, із суду першої інстанції витребувано архівну копію диску звукозапису судових засідань по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_8 , які підтвердили обставини, виявлені під час апеляційного розгляду скарги, а саме неможливість відтворення звукозапису судового засідання, на якому був допитаний свідок ОСОБА_14 .
Водночас, апеляційний суд враховує, що сторона захисту, зазначаючи в апеляційній скарзі про невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, мотивування вироку неналежними доказами, не заявляла клопотання про повторне дослідження доказів та допит свідка, у зв'язку з чим апеляційний суд проведений лише в межах доводів поданої апеляційної скарги та позбавлений можливості надати іншу оцінку доказам, які безпосередньо не досліджувались під час апеляційного розгляду.
Недотримання засади безпосередності призводить до порушення інших засад кримінального провадження: презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тому засада безпосередності виступає необхідним елементом процесуальної форми судового розгляду, недотримання її судом, виходячи зі змісту ст. 23 ч. 2 та ст. 86 КПК України, означає, що докази, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані допустимими і враховані при постановленні судового рішення судом, крім випадків, передбачених КПК України, а отже судове рішення відповідно до ст. 370 КПК України не може бути визнано законним і обґрунтованим і згідно зі ст. 412 ч. 1 КПК України підлягає скасуванню.
Зокрема, ст. 343 КПК України встановлено, що секретар судового засідання повідомляє про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також про умови фіксування судового засідання, які передбачені ч.5 ст. 27 КПК України, а саме: під час судового розгляду забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
Приймаючи до уваги, що у зв'язку з допущеними порушеннями колегія суддів позбавлена можливості прийняти остаточне рішення, а тому питання щодо доведеності чи недоведеності обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, правильності кваліфікації дій обвинуваченого та призначення покарання не можуть бути вирішені судом апеляційної інстанції наперед згідно із ст. 7, ч. 6 ст. 9, ст. 407, ч. 1 ст. 412, 415 КПК України, та мають бути перевірені під час нового судового розгляду, тому вимоги апеляційних скарг захисту підлягають частковому задоволенню.
Пунктом першим частини першої ст. 415 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 цього Кодексу.
За таких обставин, апеляційний суд констатує, що вирок суду судом першої інстанції за змістом та формою, не відповідає вимогам ст. ст. 370, 374 КПК України та загальним засадам кримінального провадження, а встановлені порушення, які ним були допущені при ухвалені вироку, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9, 409, 412, 415 КПК України, апеляційний суд визнає істотними та такими, що тягнуть за собою скасування вироку та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Як передбачено статтею 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями і застосовується цей принцип з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Також апеляційний суд виходить з положень ч. 1 ст. 9 КПК України, за якими під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, тобто суд під час розгляду кримінального провадження повинен дотримуватися засад законності.
В той же час, відповідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Тобто, значення загальних засад кримінального провадження, як норм вищого ступеня нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи були порушені загальні засади кримінального провадження, вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 415 КПК України, скасовуючи вирок та призначаючи новий судовий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
Разом з цим, під час нового розгляду суд повинен урахувати наведене в цій ухвалі, перевірити доводи апеляційної скарги, після чого ухвалити законне й обґрунтоване судове рішення відповідно до вимог процесуального та матеріального законів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Згідно п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно ч.1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Статтями 415-416 КПК України не визначено процедуру і строки щодо зміни, продовження чи обрання запобіжного заходу після скасування судового рішення і призначення нового розгляду справи в суді 1-ої інстанції, тому вирішуючи питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у зв'язку із скасуванням вироку, апеляційний суд виходить з вимог ст.ст. 8, 9, 12, 176-178 КПК України, ст. 29 Конституції України, якими передбачено, що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за мотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».
Наведені конституційні гарантії права на свободу та особисту недоторканність, поєднуються з такими ж вимогами ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського Суду з прав людини.
Під час розгляду справи в суді 1-ої інстанції, ухвалою суду від 08 листопада 2021 року ОСОБА_8 був змінений запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт.
Постановляючи вирок, суд вирішив застосувати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту в залі суду.
Оскільки апеляційним судом вирок скасовується з підстав, викладених вище, тому запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у виді тримання під вартою підлягає скасуванню
З огляду на викладене вище, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду стосовно ОСОБА_8 скасуванню із призначенням нового розгляду провадження в суді першої інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені порушення, повно й всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону провести розгляд з дотриманням прав учасників процесу, з урахуванням доводів апеляційної скарги, слід надати належну правову оцінку усім доказам у справі з огляду на їх достовірність, допустимість та достатність з дотриманням вимог статей 2, 7, 8, 9, 17, 370 КПК України, ст.62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, в залежності від встановленого, постановити законне, обґрунтоване, вмотивоване та справедливе рішення.
Керуючись ст.ст. 24, 370, 376, 404, 405, 407, 409, 412, 415, 419, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Вирок Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2023 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160270000049 - скасувати.
Призначити новий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020160270000049 відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.115, ч.2 ст.162 КК України у тому ж суді у іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4