Номер провадження: 22-ц/813/4540/25
Справа № 491/827/24
Головуючий у першій інстанції Желясков О. О.
Доповідач Лозко Ю. П.
30.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних
справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Кострицького В.В., Назарової М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»
на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2025 року
у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
25 вересня 2024 року ТОВ «Укр кредит фінанс» звернулося до суду з вказаним вище позовом у якому просило стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №1216-1220 від 02 червня 2023 року в розмірі 28000 грн з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками -
22400 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 02 червня 2023 між сторонами за допомогою веб-сайту (credos.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1216-1220.
Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб за наступних умов: сума кредиту - 5600 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 21 день, знижена відсоткова ставка - 2,50% в день, стандартна відсоткова ставка - 3,0% в день.
Позивач виконав взяті на себе зобов'язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов кредитного договору, однак ОСОБА_2 надані їй грошові кошти, а також проценти за їх використання не повернула у зв'язку з чим станом на 11 липня 2024 року у неї виникла заборгованість у розмірі 55412 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 49812 грн, однак позивач просить стягнути з відповідачки лише частину цих коштів, а саме 28000 грн, з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 22400 грн.
Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2025 року відмовлено ТОВ «Укр Кредит Фінанс» у задоволенні вказаного вище позову.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укр Кредит Фінанс»просить скасувати рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №1216-1220 від 02 червня 2023 року в розмірі 28000 грн з яких прострочена заборгованість за кредитом - 5600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками - 22400 грн.
За доводами апеляційної скарги суд першої інстанції не надав належної правової оцінки тому, що на підтвердження укладання сторонами кредитного договору №12161220 від 02 червня 2023 року, позивачем до суду надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору), підписаний позичальницею одноразовим ідентифікатором «А5055», що відповідає ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Крім того, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, оскільки скаржник є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому він не має можливості надати будь-який первинний бухгалтерський документ (первинних та зведених облікових бухгалтерських документів, виписки про рух коштів, платіжних доручень, тощо) стосовно рахунку ОСОБА_2 .
На підтвердження перерахування грошових коштів відповідачці, скаржник додав до позову лист (довідку), видану АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування через систему платежів «LiqPay» на підставі договору № 1216-1220 від 02 червня 2023 року, грошових коштів у розмірі 5600 грн від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» на картку НОМЕР_1 , зазнану позичальницею. Вказаний вище лист підписаний уповноваженою службовою особою АТ КБ «Приватбанк» та скріплено печаткою юридичної особи.
Відповідачем при оформленні заявки було зазначено повний номер картки (електронного платіжного засобу), однак відповідно до Постанов Правління Національного банку України, скаржник не може зазначати та зберігати у договорах, інших документах, повний номер особистого електронного платіжного засобу відповідача, тому до суду першої інстанції було надано електронний доказ в паперовій формі (роздруківка тексту кредитного договору № 1216-1220 від 02 червня 2023 року), підписаний одноразовим ідентифікатором «А5055», який містить номер особистого електронного платіжного засобу відповідачки із маскою, а саме - НОМЕР_1 .
Звертає увагу, що відповідачка самостійно зазначила інформацію щодо власного рахунку, на який були перераховані кредитні кошти.
Відповідно до умов кредитного договору, укладеного між сторонами, а саме п.4.6 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Між сторонами погоджено строк кредитування згідно п. 4.9. договору, а саме 300 календарних днів, протягом якого позивач має право нараховувати проценти за користування кредитом.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (п.4 ч.6 ст. 272 ЦПК України).
Відповідачка ОСОБА_2 особисто отримала поштову кореспонденцію, надіслану апеляційним судом, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Правом подачі відзиву на апеляційну скаргу відповідачка ОСОБА_2 не скористалася.
Згідно із ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними є справи у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Положеннями п.1 ч.1 ст.176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04 серпня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, з огляду на те, що позовні вимоги мають виключно майновий характер, та справа є малозначною в силу вимог закону, оскільки ціна позову (28000 грн) не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (90840 грн).
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду не відповідає, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлені та підтверджуються матеріалами справи такі обставини у справі.
02 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1216-1220, за умовами якого кредитодавець відкриває для позичальнику невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах.
Кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі -Кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користуванням кредитом у порядку передбаченому цим договором (пункт 2.2).
Для мінімізації загальних витрат позичальника за кредитом кредитодавець рекомендує позичальнику здійснити повне погашення кредиту не пізніше останнього дня першого базового періоду строку кредитування згідно наступного розрахунку: останній календарний день - 22 червня 2023 року, сума кредиту - 5600 грн, нараховані проценти за користування кредитом - 2940 грн, разом до сплати - 8540 (п.2.3).
За результатами розгляду наданої позичальником інформації, кредитодавець здійснює перевірку дійсності та достовірності зазначених позичальником особистих даних, у тому числі але не обмежуючись проводить аутентифікацію банківської платіжної картки та/або банківського рахунку позичальника відповідно до стандартів міжнародних платіжних систем. Позичальник зобов'язаний вказати реквізити банківської платіжної картки та/або банківського рахунку, що належать особисто йому, для можливості належного виконання кредитодавцем своїх зобов'язань за договором (пункт 3.4).
Розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 5600 грн (пункт 4.1).
Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: кредит надається позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної в п.4.1 цього договору, на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівково переказу грошової суми, вказаної у п.4.1 цього договору, здійснюється кредитодавцем безпосередньо після укладення сторонами цього договору та надіслання позичальнику примірника договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений позичальником при оформленні кредиту (п.4.2).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування кредитом. Тип процентної ставки за користування кредитом - фіксована. Процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах, вказаних в цього договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися кредитом за промо-ставкою та/або пільговою, та/або зниженою процентними ставками. Надані клієнту в межах програм лояльності ставки діють і залишаються незмінними протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання клієнтом усіх умов відповідної програми лояльності (п.4.3).
Базовий період складає 21 календарний день. Перебіг першого базового періоду починається з дати надання/видачі кредиту та закінчується в день останнього календарного дня першого базового періоду. Перебіг кожного наступного базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього базового періоду. Перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії цього договору (п.4.4).
Сплату процентів за користування кредитом позичальник здійснювати не пізніше останнього дня кожного базового періоду. Проценти за користування кредитом вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця. Позичальник підписанням цього договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених позичальником коштів на рахунок кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені позичальником кошти можуть надійти на рахунок кредитодавця із затримкою, несе позичальник (п.4.5).
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 3% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом промо-ставкою та/або зниженою, та/або пільговою процентною ставкою (п.4.6 договору).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 27 березня 2024 року. Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Продовження строку кредитування в односторонньому порядку кредитодавцем або позичальником не допускається. Подовження строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань позичальника (п.4.8).
Позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована кредитодавцем) не пізніше ніж в останній календарний день строку кредитування, вказаного у п.4.8 цього договору, шляхом здійснення безготівково переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернути кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця (п.5.1).
Згідно розділу 12 кредитного договору «Реквізити сторін», цей кредитний договір підписано позичальником за допомогою електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) - А5055 (номер пароля). Окрім прізвища, ім'я та по батькові відповідача, міститься інформація щодо його паспорту (серія та номер), адреса місця проживання, РНОКПП, електронна адреса та номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 (а.с. 8-13).
У вказаний вище спосіб відповідачка також підписала і правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживання та реальної річної процентної ставки (а.с. 14-23).
Згідно довідки про перерахування суми кредиту №1216-1220 від 02 червня 2023 року ОСОБА_3 за допомогою системи «LiqРay» 02 червня 2023 здійснено видачу кредитних коштів за вказаним вище кредитним договором в сумі 12000 грн, шляхом перерахування на платіжну картку НОМЕР_2 , платіж №2322080097 (а.с. 32).
Згідно листа АТ КБ «Приватбанк», підписаного електронним підписом начальника департаменту Чаплінською М.В. та скріплено печаткою юридичної особи, проведено успішну операцію з такими реквізитами: ID платежу - 2322080097, сума - 5600 грн, дата видачі - 02 червня 2023 року, номер договору - 1216-1220, номер картки - НОМЕР_2 (а.с. 31).
З довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 11 липня 2024 року (фактично розрахунок заборгованості) убачається, що станом на 27 березня 2024 (строк кредитування), основний борг - 5600 грн (8 колонка), залишок нарахованих, не погашених відсотків - 49812 грн (а.с. 33-35).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що з наданого позивачем договору у формі роздруківки тексту договору убачається, що відсутні докази на підтвердження тих обставин, що договір підписаний у розумінні Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, статті 12. Копії документів, надані позивачем у якості доказів, не засвідчені у відповідності до вимог законодавства. Позивачем не надано доказів надіслання відповідачці примірнику договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Надана позивачем довідка не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу грошових коштів відповідачці, оскільки довідка є документом, що складений самим позивачем та по суті нічим не відрізняється від ствердження позивача про отримання кредиту відповідачкою, що викладене в позовній заяві. Тому, як самі твердження позивача про отримання кредиту, так і інформація зазначена ним в його довідці має бути доведена на загальних підставах шляхом надання суду належних та допустимих доказів. При цьому матеріали справи не містять договору №4010 від 02 грудня 2019 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладення якого є обов'язковим, що унеможливлює надати суду об'єктивну оцінку довідці, наданої АТ КБ «Приватбанк», як доказу перерахування грошових коштів за кредитним договором, а також будь-які документи, які б уповноважували АТ КБ «Приватбанк» на здійснення переказу коштів в межах договору про відкриття кредитної лінії № 1216-1220 від 02 червня 2023 року. Доводи позивача про те, що кредитні кошти були перераховані відповідно до умов кредитного договору та Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від відповідачки, судом відхилено, як припущення, оскільки такі не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.
Щодо таких висновків суду першої інстанції, колегія суддів зауважує про таке.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі N 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року N 127/33824/19.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як убачається з матеріалів справи, кредитний договір №1216-1220 від 02 червня 2023 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 укладено в електронній формі, підписано електронним підписом відповідачки, шляхом використання одноразового ідентифікатора (А5055), що відповідає наведеним вище вимогам закону, в результаті чого у сторін виникли права та обов'язки. Цей договір, серед іншого, містить інформацію про номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 .
Отже, за встановленими у справі обставинами 02 червня 2023 року у встановленому кредитним договором порядку, а також у відповідності до Закону "Про електронну комерцію", ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 уклали договір про відкриття кредитної лінії №1216-1220, за умовами якої позивач надав, шляхом перерахування відповідачці грошові кошти у розмірі 5600 грн на умовах строковості, зворотності та платності для задоволення власних потреб.
Цього ж дня, тобто 02 червня 2023 року, вказана сума позики була перерахована відповідачці на вказану нею платіжну картку НОМЕР_2 , що підтверджується відомостями, наданими позивачем, зокрема копією довідки про перерахування суми кредиту та копією листа АТ КБ «Приватбанк».
Доказів на підтвердження того, що вказана картка не належить відповідачці або, що на таку не було зараховано 5600 грн на виконання договору про відкриття кредитної лінії матеріали справи не містять.
Наведені вище обставини відповідачем усупереч ст. 12,81 ЦПК України не спростовані, що є її процесуальним обов'язком, у той час як докази, надані позивачем, слугують підтвердженням існування між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_2 кредитних правовідносин.
Отже за встановлених судом обставин справи, 02 червня 2023 року між позивачем та відповідачем укладено електронний кредитний договір, шляхом підписання його електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового пароля), умови якого ТОВ «Укр Кредит Фінанс» були виконані, однак відповідачка у строк, передбачений умовами договору, заборгованість не повернула.
Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).
З огляду на наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за вказаним вище кредитним договором.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як було зазначено вище, умовами кредитного договору, підписаного сторонами, визначено, зокрема розмір процентної ставки за користування кредитними коштами (3% - стандартна процентна ставка), а також строк кредитування - 300 календарних днів (до 27 березня 2024 року).
Отже, сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов кредитного договору, у тому числі щодо процентної ставки за користування кредитними коштами та строку кредитування.
Наведене вище суд першої інстанції не урахував, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
З огляду на наведене вище, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Укр Кредит Фінанс», та стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №1216-1220 від 02 червня 2023 року в розмірі 28000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 22400 грн.
Відповідно до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Зважаючи на висновки до яких дійшов апеляційний суд, про задоволення позову, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн (2422,40 грн+3633,60 грн).
Керуючись ст. ст. 367,374,376,382-384 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задовольнити.
Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1216-1220 від 02 червня 2023 року в розмірі 28000 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 5600 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 22400 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (ЄДРПОУ 38548598) судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: В.В. Кострицький
М.В. Назарова