30 вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився в м. Перевальськ Луганської області, проживаючого в АДРЕСА_1 , військовослужбовця, не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,
продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 жовтня 2025 року включно, зменшено розмір застави до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень.
учасники судового провадження:
прокурор: ОСОБА_7
підозрюваний: ОСОБА_5
захисник: ОСОБА_6
Короткий зміст вимог апеляційних скарг.
В апеляційних скаргах апелянти просять ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22 жовтня 2025 року включно, зменшено розмір застави до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757 000 (сімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень.
Узагальнені доводи апеляційних скарг.
Апелянти вважають, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Зазначають, що ухвалюючи рішення слідчий суддя не врахував відомості щодо особи ОСОБА_5 , який раніше не судимий, є військовослужбовцем, має міцні соціальні зв'язки, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, співпрацює зі слідством.
Вважають, що підозрюваному призначено занадто великий розмір застави, який є непомірним для підозрюваного.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
Під час розгляду клопотання слідчого про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлені наступні обставини.
Слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024150000000588, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
22 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 від 16 вересня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000588 від 26 червня 2024 року продовжений до 22 жовтня 2025 року.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання слідчий мотивував наявністю обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , тяжкістю кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Строки тримання під вартою відносно підозрюваного закінчуються, проте, завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні у вказаний строк неможливо, оскільки необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій.
Задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя врахував, що підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, характер та обставини ймовірно вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та не відпали, необхідності виконання органом досудового розслідування ряду слідчих та процесуальних дій, та дійшов висновку про необхідність продовження відносно ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшивши раніше визначений розмір застави до 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до змісту матеріалів судового провадження, слідчим управлінням ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12024150000000588, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2, 3 ст. 307 КК України.
22 липня 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 23 липня 2025 року до підозрюваного ОСОБА_5 , застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено розмір застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановою керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_8 від 16 вересня 2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024150000000588 від 26 червня 2024 року продовжений до 22 жовтня 2025 року.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Згідно з положеннями ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, передбаченого законодавством, за умови доведення прокурором в клопотанні поданому до суду в порядку ст. 199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
З наданих суду матеріалів судового та кримінального проваджень вбачається, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких є тяжким та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з конфіскацією майна.
Матеріали кримінального провадження також містять відомості, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме не зменшився ризик переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, з огляду на тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання винуватим, підозрюваний може переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що наявні ризики знищення, спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків. Наразі проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій ОСОБА_5 та інших причетних осіб, оскільки під час проведення обшуків не відшукано та не вилучено всіх необхідних документів, та місцезнаходження яких на даний час встановлюється, також ОСОБА_5 може впливати на показання свідків, зокрема шляхом узгодження позицій, схиляння до дачі неправдивих свідчень або відмови від показань, що здатне перешкодити встановленню істини у справі.
Наявним є також і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки інкримінований ОСОБА_5 злочин пов'язаний з незаконним обігом психотропних речовин, з метою отримання незаконного прибутку, кримінальне правопорушення було припинено не з власної волі підозрюваного, а працівниками правоохоронних органів, що дає підстави обґрунтовано припускати, що і в подальшому підозрюваний може продовжити займатися злочинною діяльністю, що свідчить про існування ризику пов'язаного з можливістю останнього вчинити інше кримінальне правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, стороною обвинувачення як у клопотанні, так і в суді першої інстанції вмотивовано доведено, що на теперішній час неможливо закінчити досудове розслідування вказаного кримінального провадження, так як потрібно ще виконати великий обсяг слідчих дій, а саме потрібно провести низку експертиз, також проводиться збір інформації по рахункам підозрюваних та проводяться інші слідчі дії.
А тому, враховуючи фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його суспільну небезпечність, встановлені ризики, а також наведені вище обставини, подальше тримання під вартою підозрюваного є виправданим.
Що стосується розміру застави, з яким не погоджуються апелянти, то слідчий суддя під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , обґрунтовано дійшов висновку про необхідність визначення застави в сумі 757 000 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку колегії суддів, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Так, при визначенні розміру застави стосовно підозрюваного, слідчим суддею було враховано тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та особу підозрюваного, обставини вчинення кримінальних правопорушень, його майновий стан, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано прийняв рішення про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та правильно визначив розмір застави, який, з урахуванням наведених ризиків і особи підозрюваного, повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, забезпечити його належну процесуальну поведінку у кримінальному провадженні.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваного, а тому підстав вважати таким, що суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не встановлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на цій стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження, про які йдеться в апеляційних скаргах, колегія суддів апеляційної інстанції вважає безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 17 вересня 2025 року, щодо ОСОБА_5 , залишити без змін.
Ухвала набирає законно сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: