02.10.25
33/812/402/25
Провадження №33/812/402/25 Категорія: ст. 130 ч. 1 КУпАП
Головуюча у першій інстанції Демінська О. І.
Доповідачка апеляційного суду Ямкова О. О.
2 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі:
головуючої - судді Ямкової О. О.
за участю: секретаря Чистої В. В.
особи, яку притягнуто
до адміністративної
відповідальності, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисниці Гарманчук О. Р. на постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 2 вересня 2025 року, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця ЗСУ, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, -
Згідно до постанови судді, 31 травня 2025 року о 01 годині 38 хвилині у місті Миколаєві по вулиці Вадима Благовісного - Велика Морська будинок 45 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Mercedes-Benz 270», державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9а ПДР України. Огляд на стан сп'яніння водій пройшов за своєю згодою на місці зупинки з показником приладу Алкотестеру Драгер 6810 в 1,73 проміле, що зафіксовано за допомогою технічного приладу відеозапису.
Постановою судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 2 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, захисниця - адвокатка Гарманчук О. Р. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Апелянт вважає, що постанова є необґрунтованою, не відповідає вимогам закону.
У скарзі зазначає про те, що суд не звернув увагу на порушення процедури проведення огляду представниками поліції, оскільки у справі відсутні технічні документи справності та допустимості використання газоаналізатора для проведення огляду на стан сп'яніння. В той же час суд вважав цей доказ належним, внаслідок чого перебрав на себе функції обвинувачення.
Крім того судом не враховано, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та керував службовим автомобілем, внаслідок чого його огляд міг бути проведений лише в порядку статті 266? КУпАП.
На жаль, суддя суду першої інстанції не надала оцінку вищезазначеним обставинам у своїй постанові, що призвело до безпідставного притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Справа розглянута за участю ОСОБА_1 , за відсутністю його захисниці, яка належним чином повідомлена про дату та час слухання справи, але заяв та клопотань про відкладення слухання справи не надала. Розгляд справи проведено у присутності ОСОБА_1 , за відсутності його заперечень про слухання справи без участі захисниці Гарманчук О. Р., у відповідності до статті 294 КУпАП.
Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, у їх межах, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , а також вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить наступного.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Доведення тих чи інших обставин здійснюється на підставі статті 251 КУпАП за допомогою усіх наявних доказів, що містяться у справі та є будь-якими фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється відповідним органом, зокрема судом, виключно в межах протоколу про адміністративне правопорушення, наслідком чого є ухвалення постанови у відповідності до положень статті 283 КУпАП, у якій повинен міститися опис обставин, установлених під час розгляду справи та зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
Так, за матеріалами справи ОСОБА_1 ставиться до провини порушення пункту 2.9а ПДР України, з огляду на який, він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджено за допомогою алкотестера Драгер з показником в 1,73 проміле, з якими водій погодився.
Сам протокол про адміністративне правопорушення складено у присутності водія ОСОБА_1 , як і акт огляду та чек-тест, з якими водій ознайомлений шляхом особистого підписання.
З відеозапису вбачається, що поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про те, що у нього вбачаються ознаки сп'яніння, внаслідок чого запропонував йому пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, з чим водій погодився.
Водію ОСОБА_1 надали мундштук з газоаналізатором та роз'яснили порядок проходження, на що він відповів, що знає порядок проходження, тому і погодився з показником газоаналізатора, документів технічної відповідності на прилад не вимагав, але намагався вирішити це питання з поліцейськими без складання протоколу.
За наведених обставин твердження захисниці про недостовірність результату огляду на стан сп'яніння є помилковими.
Не є слушними і доводи стосовно сумнівів у правильності показників технічного засобу, застосованого поліцейськими для проведення огляду, оскільки повірка технічного засобу здійснена 13 травня 2025 року, а проведення огляду відбулося 31 травня 2025 року, тобто у строк, що є меншим одного року.
За змістом наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 передбачено, що ті газоаналізатори (алкотестери), які вже перебувають у користуванні, можуть використовуватися за умови проведення їх періодичної перевірки кожного року. Тобто на час події строк відповідності алкотестеру технічним умовам не закінчився.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та/або сертифікат перевірки типу засобів вимірювальної техніки, та/або декларацію про відповідність та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки (пункт 5 розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція № 1452/735).
Отже, доводи захисниці про не надання поліцейськими документів технічної відповідності приладу вимірювальної техніки не відповідає, як положенням вищезазначеного нормативного акту, так і обставинам справи, за якими встановлено, що водій ОСОБА_1 для ознайомлення наведених документів відповідності не вимагав від поліцейських, а навпаки, повідомим їм про свою обізнаність з порядком проведення огляду (відеозапис о 01 год 43 хв).
Ці обставини належним чином встановлені суддею суду першої інстанції на підставі дослідженої усієї сукупності доказів, що додані до справи уповноваженою особою. Інших клопотань для їх перевірки захисницею перед судом першої інстанції не заявлено та доказів на підтвердження обґрунтованості своїх сумнівів не надано, а отже такі доводи адвокатки ґрунтуються виключно на припущеннях.
Сам протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП та щодо місця і суті адміністративного правопорушення повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, здійсненому працівниками поліції на спеціальний технічний засіб, та письмових доказах, доданих до протоколу.
У відповідності до пункту 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За положеннями статті 266 КУпАП та пунктів 1.3, 1.6, 1.7 розділу І, положень розділу ІІ Інструкції № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, з фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції, та у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу I цієї Інструкції. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду за допомогою технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові (пункт 7 розділу ІІ Інструкції).
Отже, за матеріалами справи вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд, за результатами якого у нього встановлений стан алкогольного сп'яніння, під час якого він керував транспортним засобом.
Тому посилання захисниці на відсутність у справі про адміністративне правопорушення належних та допустимих доказів, які б підтверджували об'єктивну сторону правопорушення, не є слушними.
За положеннями статті 251 КУпАП докази у справах про адміністративні правопорушення не поділяються на допустимі та не допустимі, а досліджуються усі в своїй сукупності та на їх підставі встановлюється наявність чи відсутність самого адміністративного правопорушення, а також винність даної особи в його вчинені.
Твердження захисниці про безпідставність пред'явлення інспектором патрульної поліції вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння до військовослужбовця, який керував службовим транспортним засобом, з посиланням на положення статті 266? КУпАП, не ґрунтуються на матеріальному законі, оскільки статтею 266? КУпАП регулюється інший порядок проходження огляду на стан сп'яніння військовослужбовцями, які здійснили дії пов'язані з порушенням громадського порядку або порядку управління, тобто вчинили військові адміністративні правопорушення, диспозиції яких перелічені у главі 13-Б КУпАП, зокрема, передбачені статтею 172-20 КУпАП.
Крім того, за положеннями пунктів 3 і 4 «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», що затверджено на підставі постанови КМ України №32 від 12 січня 2024 року визначається спеціальний порядок проведення огляду військовослужбовців/військовозобов'язаних, щодо яких є підстави вважати, що вони виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин (установ, закладів) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), або перебувають у стані сп'яніння на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, в усіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.
Сам порядок проведення огляду на стан сп'яніння та складення протоколу здійснюється у відповідності до статті 266? КУпАП та «Порядку направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду», затвердженого постановою КМ України №32 від 12 січня 2024 року, положення яких є взаємопов'язаними та логічно викладеними. Тому диспозиція статті 266? КУпАП є однією спеціальною нормою стосовно проходження огляду за спеціальним суб'єктом та спеціально визначеною об'єктивною стороною, а її абзаци (частини) не створюють відокремлених правових норм.
В той же час відносно ОСОБА_1 складено протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення в порядку глави 10 КУпАП, тобто за вчинення адміністративного правопорушення на транспорті, де суб'єкт визначається не за родом професійної діяльності, а виключно за досягненням віку, з якого наступає відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення.
Відомостей про належність транспортного засобу «Mercedes-Benz 270», державний номерний знак НОМЕР_1 , військовій частині або надання автомобілю статусу службового транспортного засобу у матеріалах справи не має.
За таких обставин наявність у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця під час керування ним транспортним засобом не є підставою для проведення його огляду у відповідності до статті 266? КУпАП .
Тому доводи апелянтки про порушення процесуальних прав водія, з огляду положенням КУпАП, не є слушними.
Посилання адвокатки у змісті апеляції на рішення ЄСПЛ в частині перебирання судом на себе функцій обвинувачення не заслуговує на увагу, оскільки суддею розгляд справи здійснено в межах доказів, які зібрані та надані уповноваженими на це особами.
За наведеного підстави для закриття провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення (стаття 9 КУпАП) у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, так і будь якого іншого пункту статті 247 КУпАП, - відсутні.
З огляду на це, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновки судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності доказів, які знаходяться в матеріалах справи, та спростовують доводи апелянтки, викладені нею в апеляційній скарзі.
Тому прийняте судом рішення є законним та не підлягає скасуванню, про що просить апелянт.
При тому апеляційний суд звертає увагу на те, що захисником у змісті апеляційної скарги не наведено жодних обставин, які могли бути підставою для закриття провадження у справі у випадках, передбачених положеннями статті 247 КУпАП. А усі інші наведені ним доводи не лише оцінені судом першої інстанції, а ще і перепровірені в суді апеляційної інстанції.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу захисниці ОСОБА_1 - адвокатки Гарманчук О. Р. залишити без задоволення, а постанову судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 2 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча О. О. Ямкова