“30» вересня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2025 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
-підозрюваного за ч. 5 ст. 191 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2025 року застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді застави 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 499 620 грн.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 на строк до 19 жовтня 2025 року включно наступні обов'язки: прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи; не відлучатися із м. Миколаєва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- утриматися від спілкування з підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення, крім випадків участі у проведенні слідчих (розшукових) дій у даному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою задовольнити в повному обсязі клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4 996 200 грн.
На переконання апелянта, клопотання слідчого містить достатньо доказів, які у сукупності із матеріалами кримінального провадження, свідчать про необхідність застосування відносно підозрюваного виключного запобіжного заходу - тримання під вартою та визначення альтернативного запобіжного заходу - застави у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму. Під час розгляду відповідного клопотання, слідчому судді надавались додатки, у вигляді доказів обґрунтованості підозри та існування ризиків, необхідних задля застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 , які слідчим суддею визнано достатніми у своєї сукупності для прийняття процесуального рішення.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження, на даний час існують ризики того, що ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, спотворити або сховати будь-які річ чи документи, які мають доказове значення у кримінальному провадженні; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Окрім того, у розпорядженні ОСОБА_7 перебувають суттєві матеріальні активи, відповідний професійний досвід у сфері організації публічних закупівель та управління корпоративними структурами, а також стабільні, налагоджені зв'язки із посадовими та службовими особами органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та контролюючих і правоохоронних органів, які формувалися системно протягом тривалого часу та можуть використовуватись підозрюваним для тиску на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, свідків, експертів та осіб, які наразі не встановлені, але причетні до вчинення злочину.
Таким чином ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також неминучість кримінальної відповідальності, володіє усіма необхідними ресурсами для незаконного впливу на учасників кримінального провадження.
Поміж того, на думку апелянта, визначаючи заставу ОСОБА_7 , слідчий суддя належним чином не мотивував своє рішення щодо її розміру. На думку апелянта, слідчим суддею лише взято до уваги пояснення підозрюваного та його захисника, які зазначили той розмір застави, який для ОСОБА_7 буде помірним.
В той же час, не взято до уваги: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи: використовуючи свій службовий статус у сторонньому підприємстві, ОСОБА_7 здійснював діяльність у прикритій формі, що забезпечувало йому можливість діяти в умовах конспірації та ускладнює встановлення його причетності до злочинної діяльності; майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; дані про особу підозрюваного, «професійне середовище» підозрюваного: ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні корупційного, особливо тяжкого, кримінального правопорушення, до якого він був залучений ОСОБА_8 . Крім цього, в ході досудового розслідування отримано інформацію, що дає підстави вважати про наявність у підозрюваного знайомств із співробітниками комунальних підприємств, Миколаївської міської ради, а також із посадовими особами контролюючих і правоохоронних органів правоохоронних органів із допомогою яких ОСОБА_7 може, шляхом підкупу або погроз, впливати на органи, що здійснюють досудове розслідування та судові органи, свідків, підозрюваних, експертів та інших осіб; встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК.
Узагальнених виклад позиції інших учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_6 в запереченнях на апеляційну скаргу просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Встановлені слідчим суддею обставини.
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у вигляді 4996200 грн.
Частково задовольняючи клопотання, слідчий суддя встановив, що підозра у вчиненні кримінальних правопорушень, є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема: повідомленням УСР в Миколаївській області №16/55/113/01-24 від 03.01.2024 про виявлене кримінальне правопорушення; відповіддю УСР в Миколаївській області №13188-2025 від 03.02.2025; висновком експерта №137-0134 від 26.12.2024 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновком аналітичного дослідження ГУ ДПС у Миколаївській області №1/14-29-18/03331466 від 17.01.2025, проведеного на підставі висновку експертизи №137-0134 від 26.12.2024; висновком експерта №СЕ-19/115-25/8488-ЕК від 12.06.2025 за результатами проведення судової економічної експертизи; протоколом огляду від 28.05.2025 мобільного телефону ОСОБА_9 ; протоколом огляду від 31.05.2025 мобільного телефону ОСОБА_10 ; протоколом огляду від 09.06.2025 мобільного телефону ОСОБА_11 ; протоколом огляду від 09.06.2025 документів вилучених 08.04.2025 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 09.06.2025 мобільного телефону ОСОБА_12 ; протоколом огляду від 12.07.2025 мобільного телефону ОСОБА_7 ; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій №3500т/55/113-2025 від 10.06.2025, №286т/55/113-2025 від 10.01.2025, №413т/55/113-2025 від 17.01.2025, №1088т/55/113-2025 від 21.02.2025, №869т/55/113-2025 від 11.02.2025, №1311т/55/113-2025 від 07.03.2025.
Слідчий суддя дійшов висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Щодо цього ризику, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на до 12 років.
Також слідчим та прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, в вигляді можливості ОСОБА_7 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як досудовим розслідуванням цього кримінального провадження проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій підозрюваного та виявлення інших осіб, що можуть бути причетними до його вчинення, тому вважається переконливими доводи слідчого, що ОСОБА_7 , використовуючи свій вплив на осіб, що йому підпорядковані, матиме можливість вчинити дії направленні на знищенні чи спотворення документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Ризик незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), слідчий суддя вважав не доведеним, оскільки будь-яких доказів на користь існування ризику слідчим не надано.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку слідчого судді органом досудового розслідування не підтверджений належним чином.
Оцінюючи доводи органу досудового розслідування на предмет наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя також дійшов висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що діяльність ОСОБА_7 не має ознак систематичності, а вчинені ним дії були виявлені та припинені органом досудового розслідування 2025 року, тому слідчий суддя вважає досить сумнівними доводи слідчого та прокурора про можливість підозрюваного продовжити кримінальне правопорушення.
Оцінюючи дані доводи органу досудового розслідування, слідчим суддею взяв до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
При цьому з часу виявлення кримінального правопорушення та проведення слідчих дій, пов'язаних з проведенням низки обшуків, як за місцем проживання фігурантів, причетність яких перевірялася органом до судового розслідування до вчинення цього кримінального правопорушення, так і за місцем здійснення діяльності безпосередньо підозрюваними на початку квітня 2025 року пройшов тривалий час та ОСОБА_7 протягом тривалого часу не вживав дій, направлених на настання ризиків, на які посилається слідчий у своєму клопотанні.
Оцінюючи встановлені слідчим суддею ризики, через призму положень ст. 178 КПК України, слідчим суддею враховано також і те, що підозрюваний ОСОБА_7 працевлаштований, здійснює господарську діяльність, має постійне місце проживання, родину, що вказує на пристойну міцність його соціальних зв'язків та на думку слідчого судді значно знижує ймовірність настання встановлених ризиків.
Враховуючи тяжкість злочину, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме: його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, спосіб життя взагалі, зокрема те, що останній є військовим пенсіонером, офіційно працевлаштований, отримує дохід, має зареєстроване місце проживання, родину, вперше притягається до кримінальної відповідальності, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.
При визначенні розміру застави відносно підозрюваного ОСОБА_7 з огляду на приписи ст. 182 КПК України, слідчим суддею враховано спосіб його життя, а саме відсутність у нього дорого вартісного майна; відсутність високого доходу, за рахунок якого, останній мав би можливість сплатити заставу у розмірі, зазначеному слідчим у поданому клопотанні; відомостей про те, що спосіб життя підозрюваного вказує на наявність у нього для цього засобів та можливостей, органом досудового розслідування не надано та слідчим суддею не встановлено.
Наявність у підозрюваного та його родини у власності житлового будинку та транспортних засобів не свідчить про наявність у нього значних коштів, що вказувало б на необхідність у визначенні розміру застави з виходом за межі встановлені ч. 5 ст. 182 КПК України. З іншого боку, слідчий суддя врахував роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні та характер кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.
Позиції учасників судового провадження.
Прокурор ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав.
Підозрюваний ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_6 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів встановила таке.
СУ ГУНП в Миколаївській області, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12024150000000014 від 04.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 367 КК України.
19.08.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.
У клопотанні слідчого наведений зміст та обґрунтування повідомлення ОСОБА_7 про підозру.
Положення закону, яким керувався суд апеляційної інстанції.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України, зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків.
Згідно вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається в розмірі від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 чи 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали.
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає, що обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування та розгляду клопотання слідчим суддею про застосування запобіжного заходу підтверджується долученими до клопотання матеріалами, на які послався слідчий суддя в обґрунтування оскаржуваного рішення.
На думку колегії суддів, ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже, підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, які встановлені слідчим суддею, колегія суддів зазначає, що під час апеляційного розгляду встановлено, що висновки слідчого судді в частині обґрунтування ризиків, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді застави, є вмотивованими.
Прокурором під час розгляду клопотання, відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 194 КПК України, доведено існування ризиків, передбачених п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, у клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, задля запобігання яких необхідне застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Всупереч доводам апелянта, оскаржуване рішення слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п. 1, 2 ст. 177 КПК України, належно вмотивоване та обґрунтоване.
Слідчий суддя дійшов висновку про доведеність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Щодо цього ризику, слідчий суддя вказав, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років.
Також слідчим та прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливості підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як досудовим розслідуванням цього кримінального провадження проводиться ряд слідчих (розшукових) дій для встановлення та документування протиправних дій підозрюваного та виявлення інших осіб, що можуть бути причетними до його вчинення, тому вважається переконливими доводи слідчого, що ОСОБА_7 , використовуючи свій вплив на осіб, що йому підпорядковані, матиме можливість вчинити дії направленні на знищенні чи спотворення документів, які можуть мати значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, всупереч доводам апелянта, дійшов обгрунтованого висновку про недоведеність зазначеного у п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України ризику у вигляді можливості підозрюваним впливу на інших підозрюваних та свідків у даному кримінальному провадженні. Як вбачається зі змісту підозри, яка повідомлена ОСОБА_7 , організатором кримінального правопорушення є ОСОБА_13 , який використовуючи свій вплив залучив ОСОБА_7 , ОСОБА_12 до його вчинення. Тобто, саме ОСОБА_13 в силу свого становища, важелів впливу може здійснювати вплив на інших підозрюваних.
Окрім того, зміст клопотання та матеріали, які долучені до нього, не містять відомостей про свідків, які були допитані у цьому кримінальному провадженні, та/або свідків, що можуть підлягати допиту та на яких підозрюваний міг би вплинути з метою надання ними викривлених показань.
Ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості з боку підозрюваного перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, також органом досудового розслідування не підтверджений.
Оцінюючи доводи органу досудового розслідування на предмет наявності ризику, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про його необґрунтованість з огляду на те, що згідно підозри, діяльність ОСОБА_7 не мала ознак систематичності, а вчинені ним дії були виявлені та припинені органом досудового розслідування.
Щодо висновків слідчого судді про застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж зазначено у клопотанні слідчого.
Слідчий звернувся до слідчого судді із клопотанням про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави. Разом з тим, слідчим суддею застосовано більш м'який запобіжний захід у вигляді застави, і це рішення належним чином вмотивовано.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 працевлаштований, здійснює господарську діяльність, має постійне місце проживання, родину, що вказує на міцність його соціальних зв'язків, що значно знижує ймовірність настання встановлених ризиків.
Враховуючи тяжкість злочину, спосіб його вчинення та наслідки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, конкретні обставини кримінального провадження та характер інкримінованих йому дій, дані про особу підозрюваного, а саме: його вік, сімейний стан, соціальні зв'язки, спосіб життя взагалі, зокрема те, що підозрюваний є військовим пенсіонером, офіційно працевлаштований, отримує дохід, має зареєстроване місце проживання, родину, вперше притягається до кримінальної відповідальності, є наявним достатніх підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що запобігти існуючим ризикам, окрім як застосуванням такого виняткового запобіжного заходу неможливо.
Тому, встановленим ризикам та задля забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК можливо шляхом обрання запобіжного заходу у вигляді застави.
Щодо розміру застави. Слідчий у поданому клопотанні просив визначити заставу у розмірі, який перевищує розмір, передбачений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, визначивши заставу в сумі 4 996 200 грн, тобто 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Всупереч доводам апелянта, колегія суддів вважає, що рішення слідчого судді про часткове задоволення клопотання та визначення застави в сумі 499 620 грн, тобто 165 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є вмотивованим та обгрунтованим.
Так, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Приймаючи рішення про визначення розміру застави, слідчий суддя врахував встановлені ризики, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , дані про його особу, та визначив розмір застави в розмірі, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
На переконання колегії суддів, внесення визначеного слідчим суддею розміру застави буде вагомим стримуючим фактором, який забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваним.
З доводів, наведених у клопотанні слідчого, а також аналогічних доводів прокурора в апеляційній скарзі вбачається, що сторона обвинувачення вважає можливим визначення підозрюваному розміру застави, який перевищує встановлений законом розмір.
Так, прокурор вказав, що кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , створило в очах громадян негативне враження безладдя та безкарності, що на думку апелянта, є виключним випадком, а тому, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, просить визначити підозрюваному заставу 1650 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Проте, наведені прокурором мотиви не дають підстав для застосування положень ч.5 ст. 182 КПК України, тобто визнання виключного випадку у даному кримінальному провадженні для визначення ОСОБА_7 застави у розмірі, який значно перевищує встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді та вважає, що визначений розмір застави є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та дотримання справедливого балансу у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. 404, 405, 407 ч. 3, 409, 422, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вітовського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2025 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3