Справа № 297/147/25
Іменем України
23 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Джуги С.Д., Собослоя Г.Г.,
за участі секретаря - Гусонька З.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Невмержицький Володимир Павлович, на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2025 (головуючий суддя Гецко Ю.Ю.) про забезпечення позову у справі №297/147/25 за позовом Адвокатського об'єднання «АЛЬФА'ЛЕКС» до ОСОБА_1 про стягнення коштів за надання послуг,
Короткий зміст вимог заяви
В січні 2025 року Адвокатське об'єднання «Альфа'Лекс» звернулося в Берегівський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в рахунок часткового виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020 та додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до договору. ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» про визнання недійсним додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до договору про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020.
22.04.2025 позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог - просили стягнути з ОСОБА_1 на користь Адвокатського об'єднання «АЛЬФА'ЛЕКС» 1000,00 (одна тисяча) доларів США та 500 000,00 (п'ятсот тисяч) Євро в рахунок виконання зобов'язання за Договором про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020 та Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020.
Також 22.04.2025 позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту у межах суми 1 000,00 дол. США та 500 000,00 Євро на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 та грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках у банківських установах. Вказана заява позивача обґрунтована тим, що відповідачка ОСОБА_1 системно уникає виконання своїх грошових зобов'язань та вчиняє дії спрямовані на відчуження належного їй майна, для того щоб таке майно не могло бути використане у якості джерела погашення її грошових зобов'язань. Зазначив, що під час триваючих судових спорів відповідачки з іншими стягувачами на підставі безоплатного договору дарування ОСОБА_1 подарувала особі, з якою пов'язана родинними стосунками, земельну ділянку у місті Ірпінь та квартиру в місті Києві.
Вважає, що систематичне використання ОСОБА_1 цивільно-правових конструкцій щодо безоплатного відчуження належного їй майна, вказує на те, що відповідачка і надалі буде всіляко уникати реального виконання зобов'язань на що вказує пред'явлення ОСОБА_1 у даній справі про стягнення коштів зустрічного позову, яким Відповідач намагається довести недійсність додаткової угоди з АО «Альфа'Лекс».
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.04.2025 у справі № 297/147/25 заяву Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» було задоволено в повному обсязі та вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали, виключно у межах позовних вимог, а саме в сумі 1 000,00 доларів США та 500 000,00 Євро.
Задовольняючи заяву адвокатського об'єднання, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходу забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог первісного позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи інших учасників справи
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Невмержицький Володимир Павлович, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» про забезпечення позову.
Вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною та необґрунтованою жодним мотивом та постановленою з істотним порушенням норм процесуального права - ст. 149, ч. 3 ст. 150, ч. 1 ст. 157, ст. 260 та ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.
Вказує, що при розгляді даної справи та постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції допустив істотне порушення ст. 260 та ст. 263 ЦПК України, а також ст. 6 Конвенції, що полягає у неналежному обґрунтуванні оскаржуваної ухвали, а саме у не зазначенні підстав застосування заходів забезпечення позову, неврахуванні та не наведенню жодного спростування доводів представника про відсутність підстав для задоволення заяви Позивача про забезпечення позову, в тому числі, фактичне залишення відповідача без засобів існування у зв'язку з таким забезпеченням позову.
Зазначає, що суд першої інстанції взагалі не досліджував «обґрунтованість припущення» того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, та не зазначив, в чому саме полягає загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, що на думку Відповідача є істотним порушенням ст. 149 ЦПК України та повинно мати один єдиний законний наслідок - скасування оскаржуваної ухвали.
Вказує, що відсутність у відповідачки будь-яких недобросовісних дій під час дарування земельної ділянки та квартири було встановлено висновками судів у справі №757/20622/23 за позовом АТ «Міжнародний інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування, та в справі №367/3053/23 за позовом АТ «Міжнародний інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування.
Стверджує, що застосовані судом заходи забезпечення позову не є спів мірними із заявленими позивачем вимогами у даній справі та не забезпечують збалансованості інтересів сторін, а тому є такими, що порушують інтереси та права відповідача у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Зазначає, що накладення арешту на всі грошові кошти не тільки не залишило для ОСОБА_1 коштів для існування, а й не дозволяє пройти курс лікування та отримати необхідну реабілітацію, необхідну після операції, проведеної 03.05.2025 у зв'язку з фізичним ушкодженням.
Крім того апелянт вказує, що ухвала суду постановлена з порушенням ч.1 ст.157 ЦПК України, оскільки така не відповідає вимогам до виконавчого документа, передбачених ч.1 ст.4 ЗУ «Про виконавче провадження».
Вказані обставини апелянт вважає підставами для скасування оскаржуваної ухвали з ухваленням нового рішення про повну відмову у задоволенні заяви позивача від 22.04.2025 про забезпечення позову.
На апеляційну скаргу ОСОБА_1 Адвокатське об'єднання «Альфа'Лекс» подало відзив, у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Серед іншого зазначає, що ухвалою Берегівського районного суду від 15.05.2025 № 297/147/25 за клопотанням позивача суд скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Берегівського районного суду від 23.04.2025 року у справі № 297/147/25 за позовом Адвокатського об'єднання 2Альфа'Лекс» до ОСОБА_1 .
На спростування доводів апеляційної скарги вказує, що зміст наведених скаржником обставин стосується вимог та заперечень сторін по суті спору та які повинні бути вирішені судом за наслідками розгляду справи по суті. Для цілей застосування інституту забезпечення позову обставини справи є лише підтвердженням існування між сторонами дійсного юридичного спору.
Зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову не потрібен доведений факт недобросовісної поведінки особи, а достатньо обґрунтованого припущення про те, що наявне майно може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю.
Вважає безпідставними аргументи апелянта про те, що вона позбавлена коштів для існування та лікування, оскільки арешт на грошові кошти був накладений лише у межах стягуваних сум - 1 000,00 доларів США та 500 000,00 Євро. Крім того, вказує, що на виконання мирової угоди, яка затверджена Закарпатським апеляційним судом у справі 297/2195/22, АТ «Міжнародний інвестиційний банк» повернув на банківський рахунок ОСОБА_1 списані кошти у розмірі 1 000 000,00 доларів США та 1 000 000,00 Євро. Виконання банком мирової угоди підтверджено банківськими виписками, наданими АТ «Міжнародний інвестиційний банк».
Вважає, що обраний судом спосіб забезпечення позову відповідає характеру та розміру заявлених у справі матеріально-правових вимог про стягнення коштів, а відсутність деталізації висновків та мотивів не створює підстав для скасування законної та правильної по суті ухвали про забезпечення майнового позову шляхом накладення арешту на майно та кошти відповідача у межах розміру заявлених вимог.
Межі розгляду справи
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2 ст. 367 ЦПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника апелянта, представника Адвокатського бюро «МАЙОР і ПАРТНЕРИ», дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків.
Фактичні обставини справи та застосовані норми права
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.
Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Ураховуючи особливості мети забезпечення позову, суд розглядає заяву про забезпечення позову у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).
Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).
Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Адвокатське об'єднання «Альфа'Лекс» звернулося в Берегівський районний суд Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів на користь Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» 1000 доларів США та 1000 Євро в рахунок часткового виконання зобов'язань за договором про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020 та додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до договору.
Вказаним договором сторони погодили основні умови, відповідно до яких, правова допомога за договором надається на оплатних умовах; розмір винагороди виконавця, порядок і строки її оплати замовником встановлюються окремо (додатковою) угодою сторін (п.2.1 Договору аркуш матеріалів - 16)
Додатковою угодою № 1 від 11.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020 передбачено, що винагорода виконавця з договором про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020 встановлюється у відсотковому відношенні до сум грошових коштів, що фактично надійшли, повернуті, зараховані на користь замовника в результаті виконання договору та складається з наступної величини: 50% від фактичного обсягу усіх грошових коштів, що отримав замовник у результаті судового стягнення з Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк», у зв'язку з порушення ним умов договору банківського вкладу (депозиту) від 17.11.2020 на суму вкладу 1000000 євро; договору від 16.12.2020 про розірвання договору вкладу від 17.11.2020; договору банківського вкладу на суму 1000000 доларів США, договору від 16.12.2020 про розірвання договору вкладу від 17.11.2020; договору банківського рахунку від 03.12.2020 №153-РВА. (аркуш матеріалів 18).
ОСОБА_1 подала зустрічний позов до Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» про визнання недійсним додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до договору про надання правової допомоги № 01-07/11 від 18.12.2020.
22.04.2025 позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог - просили стягнути із ОСОБА_1 на користь Адвокатського об'єднання «АЛЬФА'ЛЕКС» 1000,00 (одна тисяча) доларів США та 500 000,00 (п'ятсот тисяч) Євро в рахунок виконання зобов'язання за Договором про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020 та Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020.
Також 22.04.2025 позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно ОСОБА_1 та грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках у банківських установах у межах суми 1 000,00 дол. США та 500 000,00 Євро.
Ухвалою Берегівського районного суду від 23 квітня 2025 року до участі у справі в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог було залучено Адвокатське бюро «МАЙОР і ПАРТНЕРИ».
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено, чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричиненню значної шкоди позивачу.
При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед не може бути визначено результат розгляду справи по суті спору.
Верховний Суд у постанові від 19.02.2021 у справі № 643/12369/19 роз'яснив, що арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Зі змісту заяви Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , в межах суми 1000 дол. США та 500000 Євро вбачається, що підставою, з якою позивач пов'язує необхідність забезпечення позову є уникнення відповідачкою виконання своїх грошових зобов'язань та вчинення дій спрямованих на відчуження належного їй майна шляхом укладення договору дарування для того, щоб таке майно не могло бути використане у якості джерела погашення її грошових зобов'язань.
Також встановлено що на виконання Мирової угоди, затвердженої ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 03.12.2024 у справі №297/2195/22, в якій, поряд з іншими справами, Адвокатське об'єднання «АЛЬФА'ЛЕКС», в особі керівника - адвоката Завадяка Олександра Петровича, надавало ОСОБА_1 правову допомогу, де АТ «Міжнародний інвестиційний банк» повернув на банківський рахунок ОСОБА_1 списані кошти у розмірі 1 000 000,00 доларів США та 1 000 000,00 Євро. Позивач зазначає, що, відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 11.11.2021 до Договору про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020. у ОСОБА_1 наявний обов'язок сплатити Адвокатському об'єднанню «АЛЬФА'ЛЕКС» 500 000 (п'ятсот тисяч) доларів США та 500 000 (п'ятсот тисяч) євро, який ОСОБА_1 не виконаний. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказала про те, що здійснила оплату послуг за договором про надання правової допомоги у загальному розмірі більше 690000 грн, що за курсом НБУ, встановленим на дату платежів еквівалентно 18 117,43 дол США.
Колегія зазначає, що позов був забезпечений виключно у межах позовних вимог, а саме в сумі 1 000,00 доларів США та 500 000,00 Євро. При цьому, представник апелянта в судовому засіданні апеляційного суду вказав, що в грудні 2024 року на рахунок ОСОБА_1 . Банком було повернуто кошти в розмірі 1000000 Євро та 1000000 дол США, проте на рахунках апелянтки на час вжиття заходів забезпечення позову, а саме станом на квітень 2025 року, коштів на рахунку ОСОБА_1 було менше ніж 500 000 доларів США.
Велика Палата Верховного Суду виснувала про те, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об'єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі N 914/1570/20).
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами дійсно виник спір - позивач, у заяві про збільшення позовних вимог, поданій разом із заявою про забезпечення позову, просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь 1000 (одну тисячу) доларів США та 500000 (п'ятсот тисяч) Євро, в рахунок часткового виконання зобов'язання за договором про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020 та додаткової угоди №1 від 11.11.2021 до договору про надання правової допомоги №01-07/11 від 18.12.2020.
Зважаючи на розмір позовних вимог, а також враховуючи оспорювання відповідачкою додаткової угоди про надання правової допомоги, якою було визначено суму, що підлягає виплаті за надану правову допомогу, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що існувала обґрунтована необхідність для вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Таким чином, за встановлених обставин, зважаючи на предмет позову, апеляційний суд вважає заходи забезпечення позову, які просив застосувати позивач та які вжиті судом - накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, грошові кошти ОСОБА_1 , що знаходяться на рахунках у банківських установах, які будуть виявлені в процесі виконання ухвали, виключно у межах позовних вимог, а саме в сумі 1 000,00 доларів США та 500 000,00 Євро - є допустимими й співмірними із заявленими позивачем вимогами
Мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, які носять тимчасовий характер та зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
Апелянт вказувала, що вжиттям заходів забезпечення позову у даній справі вона була позбавлена коштів для існування та лікування після фізичного ушкодження, через яке 03.05.2025 була прооперована, після чого потребувала вартісного лікування.
Таким чином вбачається, що на час постановлення місцевим судом ухвали про забезпечення позову, обставини, на які посилається апелянт (операція та необхідність в лікуванні після 03.05.2025) не могли бути враховані місцевим судом, оскільки відбулися після винесення оскаржуваної ухвали від 23.04.2025.
В судовому засіданні апеляційного суду представник третьої особи Адвокатського бюро «Майор і партнери» - адвокат Майор І.В. пояснив суду, що у зв'язку із фізичним станом здоров'я відповідачки ОСОБА_1 позивачем було подано до суду першої інстанції заяву про скасування заходів забезпечення позову.
Колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Берегівського районного суду від 15.05.2025 заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Берегівського районного суду від 23.04.2025 року у справі № 297/147/25 за позовом Адвокатського об'єднання «Альфа'Лекс» до ОСОБА_1 було скасовано.
Висновки апеляційного суду
Зважаючи на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 квітня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 02 жовтня 2025 року.
Головуюча:
Судді: