Справа № 309/200/25
Іменем України
19 вересня 2025 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лихолат Іван Сергійович, на постанову судді Хустського районного суду від 05 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, -
Постановою судді Хустського районного суду від 05 лютого 2025 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 грн., без конфіскації знарядь та засобів вчинення правопорушення, оскільки такі відсутні.
Відповідно до постанови, - 26 грудня 2024 року о 13 год. 20 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний пост» спільно з офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) на напрямку 151 прикордонного знаку в межах контрольованого прикордонного району на околиці села Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України в складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що в протоколі не конкретизовано місце вчинення правопорушення, не зазначено відповідні координати, не додано схему із зазначенням цих координат з прив'язкою до місцевості. Сам факт перебування ОСОБА_1 у населеному пункті Велятино Закарпатської області не вказує на намір або спробу незаконно перетнути кордон поза пунктами пропуску.
У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 та його захисник Лихолат І. С. в черговий раз не з'явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином. Про причини неявки не повідомили.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, враховуючи чергову неявку до суду, з метою недопущення затягування часу вирішення справи та можливості уникнення адміністративної відповідальності, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності апелянта, на підставі наявних матеріалів справи.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Згідно із положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Цих вимог, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався.
Статтею 204-1 КУпАП встановлена відповідальність за незаконне перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Згідно ст. 9 Закону України Про Державний кордон України перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, як встановлювати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, особливий режим в'їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП підтверджується наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 023072 від 26.12.2024; протоколом про адміністративне затримання від 26.12.2024; протоколом особистого огляду та огляду речей і документів від 26.12.2024 року.
Від надання пояснень ОСОБА_1 відмовився, при цьому підписав заяву про визнання своєї провини (а.с.4).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, - 26 грудня 2024 року о 13 год. 20 хв. прикордонним нарядом «Прикордонний пост» спільно з офіцерами прикордонного оперативно-розшукового відділу (з м.д.н.п. Яблунівка) на напрямку 151 прикордонного знаку в межах контрольованого прикордонного району на околиці села Велятино (територія Вишківської територіальної громади Хустського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон України в складі групи осіб. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9, 12 Закону «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Апеляційний суд також враховує, що ОСОБА_1 із змістом протоколу ознайомлений, послуг перекладача не потребує, що підтверджується його особистим підписом.
Згідно протоколу особистого огляду, огляду та вилучення речей і документів від 26.12.2024 року у ОСОБА_1 вилучено паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , орган, що видав 5313, дата видачі 07.11.2022 року.
Докази, наведені вище, які апеляційний суд визнає належними й допустимими, і зібраними відповідно до вимог КУпАП, у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (незаконного перетину державного кордону України вчинене групою осіб).
Інша особа, яка була затримана разом з ОСОБА_1 , - гр. ОСОБА_3 , також притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП згідно постанови судді Хустського районного суду від 04 лютого 2025 року. Дана постанова набрала законної сили.
Доводи апелянта про те, що він не мав наміру перетинати державний кордон ґрунтуються на припущеннях, жодними доказами не підтверджені.
З огляду на наведене вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП (спроба перетину державного кордону України вчинене групою осіб).
Адміністративне стягнення накладене в межах санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, відповідає характеру адміністративного правопорушення, особі правопорушника, а також передбаченій меті, є необхідним і достатнім для виправлення і виховання ОСОБА_1 у дусі точного та неухильного додержання законів та запобігання новим правопорушенням.
За цих обставин постанова судді місцевого суду є законна та обґрунтована, підстав для ї зміни чи скасування не має.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Лихолат Іван Сергійович, - залишити без задоволення.
Постанову судді Хустського районного суду від 05 лютого 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.