Справа № 308/9038/22
Закарпатський апеляційний суд
30.09.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді кримінальне провадження 11-кп/4806/545/22 за апеляційною скаргою першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2022.
Цим вироком, з урахуванням ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.10.2022 про виправлення описки:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , неодружений, непрацюючий, раніше судимий вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2021 за ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 369 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн, засуджений:
- за ч. 1 ст. 389 КК України до покарання у виді виправних робіт на строк 01 (один) рік.
Відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України, ухвалено даний вирок виконувати окремо від вироку Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2021.
Згідно вироку ОСОБА_9 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
11.05.2021 до Ужгородського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області надійшло розпорядження № 308/1912/20 від 07.05.2021 та вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2021, який набрав законної сили 05.05.2021, відносно громадянина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого за ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 369 КК України. Вказаним вироком засудженому ОСОБА_9 призначено за правилами ч. 1 ст. 70 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
Того ж дня, 11.05.2021 ОСОБА_9 направлено повідомлення про те, що відповідно до статті 26 КВК України, він зобов'язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред'явлення документа про сплату штрафу.
-2-
Оскільки, засуджений ОСОБА_9 призначений до сплати штраф у встановлений строк не сплатив, про причини невиконання вироку суду орган пробації не повідомив, Ужгородський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області 07.06.2021 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з поданням стосовно ОСОБА_9 про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт, позбавленням волі або розстрочки виплати несплаченої суми штрафу відповідно до закону.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.11.2021 подання повернуто до підрозділу пробації, на підставі ч. 5 ст. 53 КК України та ч. 1 ст. 476 КПК України.
01.02.2022 Ужгородський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Закарпатській області повторно скерував до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області подання стосовно засудженого ОСОБА_9 про розгляд питання заміни несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт, позбавленням волі або розстрочку виплати несплаченої суми штрафу відповідно до закону.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2022 у задоволенні подання органу пробації відмовлено.
Отже, ОСОБА_9 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, з метою ухилення від відбування покарання у виді сплати штрафу, систематично не виконував встановлені ст. 37 КВК України обов'язки щодо відбування призначеного йому вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 31.03.2021 за ч. 1 ст. 343, ч. 1 ст. 369, ст. 70 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 8500 (вісім тисяч п'ятсот) грн.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини та правову кваліфікацію дій обвинуваченого, просить вирок суду скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що судом належним чином не враховано дані про особу обвинуваченого, який ніде не працює, а тому призначене йому покарання у виді виправних робіт не могло бути призначене. За результатами апеляційного розгляду просить вирок суду в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 389 КК України покарання у виді обмеження волі на строк 01 (один) рік 06 (шість) місяців та із застосуванням ст. 71 КК України визначити обвинуваченому ОСОБА_9 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 01 (один) рік 06 (шість) місяців, а також покарання у виді штрафу в розмірі п'ятиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн, яке з огляду на положення ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно. У решті вирок суду залишити без змін.
29.09.2025 захисник-адвокат ОСОБА_6 подав до апеляційного суду письмове клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Судове провадження розглядається за відсутності обвинуваченого ОСОБА_9 . При цьому враховується, що обвинувачений належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги на вирок суду, а також те, що від нього не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин його неявки. Крім того, присутній в судовому засіданні захисник-адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти розгляду апеляційної скарги без участі обвинуваченого.
-3-
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав подане ним в інтересах обвинуваченого клопотання, думку прокурора, яка частково підтримала апеляційну скаргу, однак не заперечила проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за строками давності, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є обов'язковим і застосовується за таких умов: вчинення особою кримінального правопорушення; з дня вчинення кримінального правопорушення до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК України строки давності; особа не ухиляється від досудового слідства або суду; особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК України строків не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості.
Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 345/2618/16-к, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.
Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.
Суд встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження у суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі (№ 309/1201/15-к).
Матеріалами кримінального провадження підтверджено, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 389 КК України, ОСОБА_9 вчинив 23.04.2022, також відсутні відомості про те, що ОСОБА_9 у період з 23.04.2022 до 23.04.2025 вчинив інше кримінальне правопорушення, не надані такі данні й суду апеляційної інстанції, а тому перебіг строків давності не переривався. Також, відсутні будь-які
-4-
відомості про зупинення досудового чи судового провадження у зв'язку з ухиленням ОСОБА_9 від досудового розслідування або суду. Тому підстав вважати, що строки давності були зупинені, а отже вони на даний час не спливли, немає.
ОСОБА_9 погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно ч. 2 ст. 302 КПК України, надав свою згоду на розгляд обвинувального акту без його участі у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. У зв'язку з чим обвинувальний акт розглядався у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.
Під час апеляційного розгляду захисник в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 подав клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності та закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Під час розгляду апеляційної скарги, прокурор не заперечувала проти закриття відносно ОСОБА_9 кримінального провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України зі звільненням його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України.
За змістом ст. 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 08.11.2018 у справі № 425/4506/15-к дотримання умов, передбачених ч. 1-3 ст. 49 КК України, є безумовною й обов'язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Крім того, вимоги цієї статті не передбачають обов'язкове визнання вини особою, котра подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до ст. 417 КПК України суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності, тому вважає за необхідне клопотання захисника задовольнити, вирок суду першої інстанції скасувати та звільнити обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а кримінальне провадження щодо нього, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України закрити.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 409, 417, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.07.2022 щодо ОСОБА_10 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України скасувати.
-5-
Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності задовольнити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України обвинуваченого ОСОБА_10 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 389 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284, ст. 417 КПК України,- закрити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення й може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді