Справа № 148/2142/25
Провадження №11-сс/801/811/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
02 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
з секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора
у режимі відеоконференції ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025, якою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність Тульчинської окружної прокуратури стосовно невнесення відомостей до ЄРДР,
Оскаржуваною ухвалою слідчий суддя Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025 було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність Тульчинської окружної прокуратури стосовно невнесення відомостей до ЄРДР.
Дане рішення суд першої інстанції мотивував тим, що звернення ОСОБА_7 від 15.08.2025 було направлено для розгляду по суті, за належністю, до СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області.
Колегією суддів було встановлено, що заявник ОСОБА_7 пропустив строки апеляційного оскарження, оскільки подав апеляційну скаргу 29.09.2025 на ухвалу слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України ухвалу слідчого судді можна оскаржити протягом 5 діб з дня її оголошення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції з апеляційної скарги заявника та матеріалів судової справи встановив, що пропуск строку подання апеляційної скарги зумовлений об'єктивними та поважними причинами, що не залежали від волі ОСОБА_7 .
Зокрема, суд апеляційної інстанції визнає той факт, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду скарги у суді першої інстанції, проте слідчий суддя постановив своє рішення без обов'язкової участі заявника скарги. До того ж, ОСОБА_7 копію ухвали отримав із запізненням, що позбавило його можливості своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження. Враховуючи гарантії ст. 7 та ст. 55 Конституції України, ст. ст. 2, 21, 24, 370 КПК України, а також практику ЄСПЛ щодо забезпечення ефективного доступу до правосуддя, апелянт вважає, що зазначені обставини є достатніми для поновлення пропущеного строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
А тому, оскільки апеляційна скарга була подана з пропуском установленого строку, проте цей пропуск зумовлений об'єктивними та поважними причинами - затримкою у фактичному отриманні копії ухвали заявником, що не залежало від його волі, та ОСОБА_7 заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, то колегія суддів вважає за можливе поновити пропущений строк.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що подальший розгляд апеляційної скарги можливий по суті.
Не погодившись із зазначеним рішенням заявник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025 та постановити нову ухвалу, якою направити скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність Тульчинської окружної прокуратури стосовно невнесення відомостей до ЄРДР на новий судовий розгляд у суд першої інстанції.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що слідчий суддя Тульчинського районного суду Вінницької області, відмовляючи у задоволенні його скарги на бездіяльність керівника Тульчинської окружної прокуратури, обмежився формальною констатацією відсутності підстав для її задоволення та не здійснив всебічної перевірки доводів заявника.
Суд першої інстанції не врахував, що скарга стосувалася неналежного виконання прокурором обов'язку внести відомості до ЄРДР за заявою від 15.08.2025, а також того, що така бездіяльність суперечить вимогам ч. 1 ст. 214 КПК України, яка встановлює імперативний обов'язок внесення відомостей протягом 24 годин з моменту надходження заяви.
Крім того, слідчий суддя не звернув уваги на те, що фактичне позбавлення заявника можливості реалізувати своє право на доступ до правосуддя та ефективний засіб юридичного захисту (ст. 55 Конституції України, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) є істотним порушенням як норм кримінального процесуального закону, так і практики Європейського суду з прав людини, де Суд наголошував, що право на справедливий суд включає й ефективний доступ до правосуддя та обов'язок держави забезпечити належний процесуальний механізм для захисту прав особи.
Скаржник також зазначає, що слідчий суддя не надав оцінки тому факту, що відмова у задоволенні скарги фактично нівелює гарантії, передбачені ст. 2, 7, 9, 24, 55 Конституції України та ст. 21 КПК України, і ставить під сумнів принцип верховенства права та рівності сторін у кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, проте про час, дату та місце розгляду його справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 30.09.2025.
Крім того, інформація щодо розгляду апеляційних скарг доступна для ознайомлення усім заінтересованим особам і може бути безперешкодно отримана особою, яка подала апеляційну скаргу за її власним бажанням на офіційному веб-сайті суду.
Рішеннями Європейського суду з прав людини передбачено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» від 07.07.1989 передбачено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження
Суд апеляційної інстанції вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без заявника ОСОБА_7 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначена особа належним чином повідомлена про дату, час і місце апеляційного розгляду, однак не з'явився до суду та не подав клопотання про розгляд справи за його участю або відкладення розгляду у зв'язку з поважними причинами.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення даної апеляційної скарги, дослідивши матеріали судової справи, з'ясувавши усі обставини, що зазначені у апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга заявника ОСОБА_7 задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Указаним вимогам ухвала слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025 відповідає.
Як убачається з матеріалів, 15.08.2025 о 09:01 год звернувся до Тульчинської окружної прокуратури з повідомленням про вчинення кримінального діяння, та у подальшому 18.08.2025 звернувся до прокуратури, щоб надали йому витяг про реєстрацію його повідомлення в ЄРДР, однак останньому повідомили, що не встигли зареєструвати дане повідомлення. З чим скаржник не погоджується та просить зобов'язати керівника Тульчинської окружної прокуратури внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР, згідно заяви від 15.08.2025.
Відповідно до листа керівника Тульчинської окружної прокуратури № 02.55-2719вих-25 від 26.08.2025, ОСОБА_7 звернувся до Тульчинської окружної прокуратури з повідомленням про незаконні, на його думку, дії службових осіб комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами вивчення змісту звернення ОСОБА_7 , враховуючи фактичне місце знаходження юридичної особи, дії службових осіб якої оскаржуються, згідно вимог п. 3 ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 3.10 Інструкції про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах прокуратури України заяв, повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення, що, затверджена наказом Генерального прокурора України № 125 від 03.12.2012, упродовж доби, окружною прокуратурою звернення ОСОБА_7 скеровано для розгляду по суті, за належністю, до СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (а.с. 7), що підтверджується супровідним листом № 02.55-2582ВИХ-25 від 15.08.2025, який адресований начальнику СВ Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області та скаржнику.
Зважаючи на вищевказане, відомості викладені у заяві ОСОБА_7 від 15.08.2025 не відносяться до компетенції Тульчинської окружної прокуратури, внаслідок чого вищевказану заяву скеровано за належністю до повноважного органу досудового розслідування, про що повідомлено належним чином заявника.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 23, ч. 1 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», а також Наказу № 153 від 25.06.2024 «Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень і запитів в органах прокуратури України, Порядку організації та проведення особистого прийому громадян в органах прокуратури України», прокурор у разі отримання заяви, яка не належить до його компетенції, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше 24 годин, переспрямувати її за належністю до відповідного органу досудового розслідування.
Отже, Тульчинська окружна прокуратура діяла у межах і спосіб, визначений законом, забезпечивши належне спрямування звернення ОСОБА_7 та інформування його про це. Саме орган досудового розслідування - поліція - відповідальний за внесення відомостей до ЄРДР згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України за даною скаргою, оскільки діяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 за територіальною та предметною юрисдикцією відноситься до повноважень Національної поліції. Інший підхід призвів би до штучного розширення компетенції органів прокуратури та суперечив би принципу розмежування процесуальних повноважень між органами досудового розслідування і прокуратурою.
Доводи апеляційної скарги про невнесення прокурором відомостей до ЄРДР не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки у даному випадку прокурор не був компетентним суб'єктом реєстрації. Належні дії ним вчинено, і жодних ознак бездіяльності у розумінні ч. 1 ст. 303 КПК України не встановлено.
Апеляційний суд наголошує що невнесення відомостей до ЄРДР може розглядатися як бездіяльність лише за умови, якщо відповідний обов'язок покладено саме на той орган чи посадову особу, якій адресовано заяву. Переспрямування ж заяви до компетентного органу не є порушенням, а відповідає закону.
Відповідно до ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Отже, слідчий суддя дослідивши усі матеріали справи вірно дійшов до висновку, що у скарзі ОСОБА_7 від 20.08.2025 відсутні факти порушення норм закону органами прокуратури.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням та не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 09.09.2025, якою було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_7 на бездіяльність Тульчинської окружної прокуратури стосовно невнесення відомостей до ЄРДР - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4