Провадження № 3/734/1568/25 Справа № 734/2407/25
іменем України
01 жовтня 2025 року селище Козелець
Суддя Козелецького районного суду Чернігівської області Домашенко Ю.М., розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
17.05.2025 о 12:27 год. на 97 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі в с. Кіпті водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції).
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Розгляд справи проводився за участі його захисника - адвоката Сидоренка В.В. Останнім подано клопотання про закриття провадження у справі, узагальнені доводи яких зводяться до наступного.
ОСОБА_1 зупинено поліцейськими без законних підстав, внаслідок чого протокол про адміністративне правопорушення є недопустимим доказом. Із відеозапису не вбачається, яким саме чином працівник поліції встановив наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння. У діях ОСОБА_1 , як військовослужбовця, вбачалися ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, яка є спеціальною нормою. Відповідно його дії не могли бути кваліфіковані за загальною нормою, передбаченою ч. 1 ст. 130 КУпАП. У повітрі, що видихав ОСОБА_2 виявлено вміст алкоголю в межах допустимої похибки, передбаченої ратифікованою Україною Венською Конвенцією про дорожній рух від 08.11.1968. У разі визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, захисник просив за аналогією закону застосувати ст. 69 КК України та не накладати на ОСОБА_1 додаткове стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Судом досліджено такі докази:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 333190 від 17.05.2025, згідно з яким 17.05.2025 о 12:27 год. на 97 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі в с. Кіпті водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на визначення стану алкогольного сп?яніння проводився на місці зупинки за допомогою приладу алкотестеру Драгер ARCE 0238;
- відеозаписи, якими підтверджується керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його зупинку працівниками поліції за керування транспортним засобом будучи не пристебнутим паском безпеки. Під час спілкування поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність ознак алкогольного сп?яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів) та запропонував пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки із застосуванням спеціального технічного засобу. ОСОБА_1 погодився. Проведено пробний забір повітря - алкоголю немає. За результатами огляду встановлено стан алкогольного сп'яніння. Водій беззаперечно з результатом погодився, про що поставив підпис у акті огляду. Надалі зафіксовано складання адміністративних матеріалів.
- акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким огляд проводився за допомогою приладу «Драгер» № ARCE 0238 у зв?язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Результат огляду - 0.48 ‰. Водій з результатом згоден;
- роздруківку тесту ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного за допомогою приладу «Драгер» № ARCE 0238 № 4949 від 17.05.2025, результат позитивний - 0.48 ‰;
- направлення ОСОБА_1 до медичного закладу на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп?яніння від 17.05.2025;
- довідку старшого інспектора ВАП УПП у Чернігівській області від 19.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 25.06.2021;
- довідку старшого інспектора ВАП УПП у Чернігівській області від 19.05.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 раніше не притягався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП;
- копію військового квитка ОСОБА_1 ;
- копію довідки військової частини НОМЕР_3 від 22.05.2025 № 08/3270, з якої убачається, що ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_4 мобільному прикордонному загоні ДПС України;
- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Drager Alcotest 6810 № ARCE 0238 від 20.11.2024 з терміном чинності до 20.11.2025;
- копію сервісної книжки законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки Drager Alcotest 6810 № ARCE 0238;
- копію постанови серії ЕНА № 4751749 від 17.05.2025, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 126 КУпАП за керування 17.05.2025 о 12:27 год. на 97 км автодороги М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі в с. Кіпті транспортним засобом Mazda 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки будучи не пристебнутим паском безпеки та не маючи страхового полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до пункту 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Отже, ОСОБА_1 повинен був знати свій обов'язок не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника суд зазначає таке.
ОСОБА_1 працівниками поліції зупинено на законних підставах, що підтверджується відеозаписом та постановою про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 5 ст. 121, ч.1 ст. 126 КУпАП.
Підставою для висловлення ОСОБА_1 вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння стало суб'єктивне припущення поліцейського про перебування зазначеної особи у стані сп'яніння, яке ґрунтувалося на наявності у неї передбачених п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, ознак алкогольного сп'яніння.
Висунення поліцейським вимоги щодо проходження огляду на стан алкогольного сп?яніння призвело до виникнення у водія обов?язку пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУПАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. Положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту «водій транспортного засобу», а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
У зв?язку з цим, твердження захисника про безпідставність кваліфікації діяння ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є помилковим.
Встановлений у ОСОБА_1 рівень алкоголю перевищує допустимий рівень в 0.2 ‰, визначений національним законодавством, а саме Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, що відповідає положенням Венської Конвенції про дорожній рух від 08.11.1968.
Істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, судом не встановлено.
Обставин, які відповідно до ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд ураховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини і вважає за необхідне накласти на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» необхідно стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605.60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 283-285, 287-289 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів із моменту її винесення.
Судд я Юрій ДОМАШЕНКО