Справа № 455/1839/25
Провадження № 1-кс/455/328/2025
02 жовтня 2025 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Перечин, Перечинського району Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, раніше судимого 04.07.2024 вироком Самбірського міськрайонного суду Львівської області за ч.1 ст. 382 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України,
02.10.2025 року слідчий СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні №12025141360000395 від 04.08.2025 року стосовно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 382 КК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що СВ відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141320000395 від 04.08.2025 року за ч.3 ст. 382 КК України.
У ході досудового розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.03.2022 у справі №452/245/22, яка набрала законної сили 27.03.2022, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 років. Крім цього, ОСОБА_4 постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.10.2024 у справі №452/2751/24, яка набрала законної сили 21.10.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому вигляді становить 40800( сорок тисяч вісімсот) гривень. Також, ОСОБА_4 постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11.10.2024 року у справі № 452/3048/24 , яка набрала законної сили 22.10.2024, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень.
Не зважаючи на постанову Самбірського районного суду Львівської області від 16.03.2022 у справі №452/245/22, яка набрала законної сили 27.03.2022, ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, маючи злочинний умисел, спрямований на невиконання даної постанови, щодо позбавлення його права керування транспортним засобом на строк 10 років, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.І ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.
Так, ОСОБА_4 , будучи особою раніше судимою за злочин передбачений ч. 1 ст. 382 КК України, 03.08.2025 о 21.42 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 16.03.2022 у справі №452/245/22, яка набрала законної сили 27.03.2022, маючи реальну можливість виконувати таке у встановлений вказаним судовим рішенням термін, умисно керував транспортним засобом автомобілем марки «ВАЗ 21093» р.н. НОМЕР_1 по вулиці Центральній с. Біличі Самбірського району, Львівської області, порушивши обов'язок накладений рішенням суду, керуючи вказаним транспортним засобом, де був зупинений працівниками СРПП ВП№1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
01.10.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, слідчий визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ( зокрема незаконно спливати на свідків). Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків. Для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку органу досудового розслідування, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 00:00 год до 06:00 год, а застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 , в судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечили, просили застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання. Захисник ОСОБА_5 обгрунтовував таку позицію тим, що підозрюваному необхідно їхати на Закарпаття за документами, вину визнає, в судове засідання прибув. Звернув увагу, що однією з підстав застосування такого запобіжного заходу є вплив на свідків. Свідками є працівники поліції і не зовсім зрозуміло як його підзахисний може на них впливати.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про таке.
З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи ( ст. 131 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз'ясненням її прав і обов'язків в порядку ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.08.2025 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025141320000395 розпочато 04.08.2025 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України, складено та вручено підозрюваному 02.10.2025 року згідно з вимогами ст. 278 КПК України.
Отже, ОСОБА_4 набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред'явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК України однією з обов'язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного. Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушея. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати неупередженого спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 382 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об'єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З аналізу доводів, викладених в клопотанні та встановлених в судовому засіданні під час дослідження матеріалів, зокрема зі змісту протоколу огляду місця події від 03.08.2025 року, протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 , копіями постанов про притягення ОСОБА_4 до адміністарвтиної відповідальності та копії вироку Самбірського міьскрайонного суду Львівьсокї області від 04.07.2024 про притягення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 382 КК країни, дозволяють виснувати про належний для поточного етапу досудового розслідування рівень обґрунтованості тверджень прокурора про те, що кримінальне правопорушення мало місце і це правопорушення, можливо, вчинене підозрюваним. За таких обставин, враховуючи дослідженні в судовому засіданні відомості щодо обставин вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи при цьому питання про доведеність його вини та правильність кваліфікації дій, а виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов'язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та встановлює можливість вирішення питання про обрання запобіжного заходу відносно нього, а тому приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 382 КК України в межах даного кримінального провадження.
Крім встановлення обґрунтованості пред'явленої особі підозри, положеннями ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. Обов'язок обґрунтування ризиків кримінального провадження покладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4 , слідчий послався на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ( зокрема незаконно впливати на свідків).
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, орган досудового розслідування посилається на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 382 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким злочином та передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, що може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від досудового слідства та суду. Вказані обставини, на переконання органу досудового розслідування можуть свідчити про те, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може планувати переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» (п. 80), в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Суд погоджує зі стороною захисту, що слідчим не доведено наявності ризику впливу на свідків.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4 , оцінюючи його у сукупності з специфікою інкримінованого кримінального правопорушення, реальної можливості покинути місце проживання, відсутність постійного місця роботи та не знятої судимості, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 58-річного віку, є громадянином України, не працює, є багатодітним татом, має судимість за аналогічний злочин. Також враховую те, що в Україні, зокрема у Львівській області, запроваджена комендантська година з 00:00 до 05:00, а ні підозрюваний, ні його захисник не довели, що в підозрюваного існує необхідність перебувати поза межами свого житла в нічний час.
Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_4 , з метою переховування від органу досудового розслідування та суду, має реальну можливість змінити місце свого перебування, застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов'язків. Слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 домашній арешт у певний період доби, а саме в період доби з 00.00 год. до 06.00 год. строком до 2 (двох) місяців, тобто до 02.12.2025 року ( включно).
Слідчий суддя врахував аргументи захисника на користь підозрюваного, однак вважає, що у цьому випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
У зв'язку з наведеним, вважаю за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження, прокурора та суду; повідомляти слідчого та прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
Покладення вказаних обов'язків необхідне з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання існуючим ризикам та ефективності здійснення кримінального провадження. Їх покладення на підозрюваного дасть можливість органу досудового розслідування здійснювати контроль за його належною процесуальною поведінкою та унеможливити настання будь-якого із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту не може перевищувати двох місяців. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Підозрюваний не позбавлений права, передбаченого ст. 201 КПК України, звернутися до слідчого суді, суду про зміну запобіжного заходу. Слідчий, прокурор не позбавлений права, передбаченого ст. 200 КПК України, звернутися до слідчого суді, суду про зміну запобіжного заходу.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись ст. 176-179, 181, 186-187, 193-194, 196, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у період доби з 00.00 год. до 06.00 год., строком на 2 (два) місяці, тобто до 02 грудня 2025 року ( включно).
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період доби з 00.00 год. до 06.00 год., залишати житло за місцем постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 02 грудня 2025 року ( включно).
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;
-повідомляти слідчого та прокурора чи суд, про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
Строк дії даної ухвали встановити до 02 грудня 2025 року (включно).
Виконання даної ухвали доручити Відділенню поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ВП ГУНП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 02.10.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_7